Державне регулювання іноземних інвестицій

Державне регулювання іноземних інвестицій здійснюється за допомогою сукупності спеціальних правових, адміністративних, економічних, соціально-психологічних методів. Правові методи реалізуються за допомогою системи цивільного і процесуального права. Адміністративні методи юридично визначають цивільну суб'єктивність, регламентують питання власності, процедури рішення спорів в судовому порядку. Соціально-психологічні методи орієнтовані на формування і розвиток тієї чи іншої ідеології, виховання відповідного типу менталітету громадян і суспільства в цілому за допомогою організаційно оформлених інститутів.

Об'єктами регулювання іноземних інвестицій є такі питання:

- визначення статусу іноземного інвестора;

- визначення видів і форм іноземних інвестицій. У світовій практиці іноземний інвестор як правило кваліфікується за обсягом вкладеного капіталу – 50 – 100 тис. дол. США, і наявності кваліфікованої частини іноземного капіталу в капіталі підприємства - більш 20%);

- можливість вкладення коштів іноземними інвесторами в окремі об'єкти власності. У світовій практиці існують наступні варіанти рішення цього питання: збереження державного контролю над стратегічними галузями національної економіки; збереження деяких галузей або видів виробництва під егідою державної власності; часткове скасування обмежень привілейованим інвесторам;

- можливості репатріації прибутку іноземним інвестором. Серед альтернатив регулювання можна виділити: обмеження суми капіталу, що вивозиться в залежності від розміру інвестицій і прибутку, режим вільного руху капіталу;

- особливі вимоги до результатів діяльності іноземного інвестора: обов'язкова частка національного учасника, вимога передачі технології, вимоги до масштабів діяльності; спрямованість збуту; необхідність створення нових робочих місць;

- система інвестиційних пільг і обмежень для іноземних інвесторів;

- гарантії захисту прав іноземного інвестора (гарантії включення прав іноземного інвестора в національну систему права; гарантії стійкості системи пільг і законодавства протягом всього інвестиційного циклу; гарантії захисту від заходів щодо конфіскації інвестицій).

Для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної й іншої господарської діяльності. Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють інвестиційні проекти з залученням іноземних інвестицій, які реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних областей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності.

Законами України можуть також визначатися території, на яких діяльність іноземних інвесторів і підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.

На цей час в Україні відсутні преференції в оподатковуванні для іноземних інвестицій. З 1996р. підприємства з іноземними інвестиціями не звільняються від сплати податку на прибуток у перших п'ять років їхньої діяльності. Скасування даної пільги було пов’язане з приведенням у відповідність податкового законодавства Законові України «Про інвестиційну діяльність», а також Законові України від 18.02.97 №77/97-ВР «Про внесення змін у Закон України «Про систему оподатковування», відповідно до якого принципами побудови системи оподатковування є рівність, недопущення будь-якого прояву податкової дискримінації, забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання при їхньому оподатковуванні.

Законом України «Про режим іноземного інвестування» передбачені наступні державні гарантії захисту іноземних інвестицій:

1. Гарантії у випадку зміни законодавства – у випадку законодавчої зміни гарантій захисту іноземних інвестицій, то протягом 10-ти років із дня вступу в силу таких змін за вимогою іноземного інвестора застосовуються державні гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені у вихідному законодавчому акті.

2. Гарантії щодо примусового вилучення, а також незаконних дій державних органів і їхніх посадових осіб - іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятувальних заходів у випадку стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій. Зазначена реквізиція може бути проведена на підставі рішень органів, уповноважених на це Кабінетом Міністрів України.

3. Гарантія компенсації і відшкодування збитків іноземним інвесторам - іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи втрачену вигоду і моральну шкоду, заподіяних їм унаслідок дій, або бездіяльності, а також неналежного виконання державними органами. З моменту виникнення права на компенсацію і до моменту її виплати на суму компенсації нараховуються відсотки у відповідності із середньою ставкою відсотка, за яким лондонські банки надають позики першокласним банкам на ринку євровалют (ЛІБОР).

4. Гарантії у випадку припинення інвестиційної діяльності - у випадку припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення не пізніше шести місяців із дня її припинення своїх інвестицій у натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску (з врахуванням можливого зменшення статутного фонду) без сплати мита, а також доходів від цих інвестицій у грошовій або товарній формі по реальній ринковій вартості на момент припинення інвестиційної діяльності.

4. Гарантії переведення прибутку, доходів і інших коштів, отриманих унаслідок здійснення іноземних інвестицій - іноземним інвесторам після сплати податків, зборів і інших обов'язкових платежів гарантується безперешкодне і негайне переведення за кордон їхнього прибутку, доходів і інших засобів в іноземній валюті, отриманих на законних підставах унаслідок здійснення іноземних інвестицій.