Клубний комплекс

Група приміщень для відпочинку та розваг

6.8 Норми площі приміщень для відпочинку та розваг на одного відвідувача слід приймати
згідно з таблицею 16.

Таблица 16

ДБН В.2.2-16-2005 С. 19

Закінчення таблиці 16

Лекційно-інформаційна група приміщень

6.9 Норми площі лекційно-інформаційної групи приміщень на одного відвідувача слід прий­мати згідно з таблицею 17.

Таблиця 17

6.10 Бібліотеки в клубах, центрах дозвілля слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9 та СН 548 з урахуванням можливості безпосереднього зв'язку з вестибюлем, який забезпечує в разі потреби ізоляцію бібліотеки від інших приміщень, що мають звуковий фон більше 50-60 дБА.

Бібліотеки з обсягом фондів від 5 до 15 тис.од. зберігання проектують, як правило, з одного приміщення площею від 50 до 100 м², а бібліотеки з фондами 15-25 тис.од. зберігання – одного –трьох приміщень сумарною площею від 100 до 200 м² відповідно до місткості.

С. 20 ДБН В.2.2-16-2005

Гуртково-студійна група приміщень

6.11 Норми площі гуртково-студійної групи приміщень на одного відвідувача слід приймати згідно з таблицею 18.

Таблиця 18.

6.12 Висоту приміщень, наведених у табл. 16-18, до низу виступних конструкцій слід приймати,
м, не менше:

3,6 – у танцювальному залі, аудиторії, виставочному залі, зимовому саду, залі свят та обрядів;

4,2-4,8 – у приміщенні танцювального гуртка та залі фізкультурно-оздоровчих занять;

6,0 – у приміщенні циркового гуртка.

Група фізкультурно-оздоровчих приміщень

6.13 Основні та допоміжні приміщення фізкультурно-оздоровчих споруд слід проектувати за
вимогами ДБН В.2.2-13. Орієнтовні розміри та пропускна спроможність приміщень і залів для
різних видів фізкультурно-оздоровчих занять наведені у таблиці 19.

Таблиця 19

.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 21

6.14 Площі роздягалень із зберіганням домашнього одягу в закритих шафах наведено у таблиці 20 (при цьому врахована необхідна кількість місць, проходів належної ширини, а також розміщення в роздягальні мийки для ніг та умивальника).

Таблиця 20

6.15При приміщеннях для фізкультурно-оздоровчих занять для зберігання переносного обладнання та інвентаря слід передбачати інвентарні.

6.16Приміщення для відпочинку тих, хто займається, слід приймати з розрахунку 3,0 м² на одне
місце (площею не менше 24 м²), кількість місць складає 15 % пропускної спроможності приміщень
(залів).

6.17Кімнати інструкторів (тренерів) рекомендується передбачати загальними (для чоловіків і
жінок) із розміщенням у них кабіни для переодягання площею 1,0 м², при цьому площа кімнат
визначається з розрахунку 2,5 м² на одне місце, але не менше 12 м² кожна.

6.18У центрах дозвілля можливо розміщення приміщень медико-відновлювального призначення. При їх проектуванні слід керуватися нормативними документами з проектування ліку­вальних, фізкультурно-оздоровчих та спортивних споруд.

6.19Санітарно-гігієнічні вузли і душові фізкультурно-оздоровчого комплексу слід приймати
згідно з вимогами ДБН В.2.2-13.

6.20 Площі службових і адміністративно-господарських приміщень на одного відвідувача
клубу, центру дозвілля слід приймати:

- кімнати адміністративного

та обслуговуючого персоналу... 0,03 м², але не менше 12 м²;

- приміщення клубного активу.... 0,02 м², але не менше 12 м²;

- господарські комори................. 0,01-0,03 м², але не менше 10 м².

7 НОРМАТИВНІ НАВАНТАЖЕННЯ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ КОНСТРУКЦІЙ

7.1 Будівельні конструкції у будинках та спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.1.1-5, ДБН В.1.1-7, СНиП ІІ-7, СНиП ІІ-12, СНиП ІІ - 22, СНиП ІІ-23, СНиП ІІ-25, СНиП 2.01.07, СНиП 2.01.15, СНиП 2.02.01, СНиП 2.03.01, СНиП 2.03.03, СНиП 2.03.06, ГОСТ 27751. Нормативні навантаження для розрахунку конструкцій будинків кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля слід приймати за дійсними навантаженнями, але не менше зазначених у таблиці 21.

Таблиця 21

С. 22 ДБН В.2.2-16-2005

Закінчення таблиці 21

7.2 Нормативне вертикальне навантаження для обертового круга та кільця сцени (врізних чи ба­рабанних) з коефіцієнтом надійності за навантаженням 1,3 слід приймати, кПа (кН/м²):

- для планшета (настилу)........................................... 5

- для балок та стояків................................................. 3

- для настилу і балок трюму барабанних

(врізних) круга та кільця......................................... 1

Нормативне горизонтальне навантаження на планшет круга та кільця з коефіцієнтом надійності за навантаженням 1,3 слід приймати 0,06 х 5 = 0,3 кН/м² (де 0,06 – коефіцієнт тертя).

7.3 Нормативне навантаження на планшет виїзної площадки (хури) з коефіцієнтом надійності за
навантаженням 1,3 слід приймати 2 кН/м².

7.4 Нормативне навантаження від декоративних, софітних і індивідуальних підйомів з
коефіцієнтом надійності за навантаженням 1,2 слід приймати, кН/м²:

- декораційних............................................................ 4

- індивідуальних підйомів.......................................... 5

- софітних – за фактичним навантаженням від ваги ферм і обладнання

При цьому слід враховувати коефіцієнт надійності за навантаженням 1,2 на динамічне наван­таження від пересування сценічного обладнання і коефіцієнт зниженння при сполученні наван­тажень 0,8 на неодномоментність завантаження сценічного обладнання.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 23

8 АКУСТИКА ЗАЛІВ І ЗАХИСТ ПРИМІЩЕНЬ ВІД ШУМУ

8.1 Для забезпечення умов акустичного комфорту в залах слід виходити з об'єму повітря на одне
місце для глядача залежно від призначення залу (аудиторій, залів для глядачів), м³:

- драматичних театрів............................................... 4-5

- музично-драматичних і театрів музкомедії........... 5-7

- клубів, центрів дозвілля, універсальних залів. …... 4-7

- опери та балету....................................................... 6-8

- кінотеатрів, відеозалів............................................. 4-6

8.2 Розміри, форма й обриси поверхонь залів і аудиторій повинні сприяти рівномірному роз­
поділу ранніх (в основному, перших) інтенсивних відбиттів у зоні місць для глядачів, підвищенню
дифузності звукового поля і виключати можливість виникнення концентрації звукових відбиттів та
луни.

8.3 В аудиторіях і залах для глядачів необхідно забезпечити ранніми інтенсивними відбиттями місця для глядачів, розташовані на відстані більше радіуса гучності. Запізнення перших відбиттів для залів з мовними програмами не повинно бути більше 30 мс, для залів з музичними програмами – не більше 80 мс.

8.4 Рекомендований час реверберації в залах різного призначення визначається для частот 500-2000 Гц залежно від об'єму приміщення.

Акустичний розрахунок необхідно вести для 75 % заповнення залу глядачами.

Розрахунки акустичних параметрів необхідно робити в частотному діапазоні 63-6000 Гц ^*). До­пускається відхилення розрахованої частотної характеристики часу реверберації від оптимальної на ± 10 %.

Для залів драматичних, музично-драматичних і лялькових театрів допускається зменшення часу реверберації на частоті 125 Гц до 25 %, а для залів театрів опери та балету, театрів музичної комедії і концертних залів – збільшення на частоті 125 Гц до 25 %.

Таблиця 22

8.5У залах кінотеатрів та відеозалах необхідно передбачати для стіни за екраном опорядження,
що поглинає звук, з коефіцієнтом звукопоглинання на середніх частотах не менше 0,6 у діапазоні
частот від 63 Гц і вище.

8.6Рівень фонового акустичного шуму під час кінопоказу при відсутності глядачів, вимкненій
апаратурі звуковідтворення, працюючих електророзподільній апаратурі, кінопроекторах із фільмокопією, установках опалення, вентиляції і кондиціювання повітря не повинен перевищувати
значень, наведених у таблиці 22.

8.7Вентиляційні камери, насосні й інші приміщення з інженерним обладнанням, що є джерелом
шумів і вібрацій, не допускається розташовувати над, під і суміжно з залами для глядачів і репетиційними, естрадами, студіями звукозапису, апаратними й іншими приміщеннями, які вимагають
захисту від шуму.

8.8 При розрахунку проникаючого шуму необхідно враховувати шуми від джерел шуму в
суміжних приміщеннях, приміщеннях над та під тими, які захищаються, шумів ззовні, якщо приміщення, яке захищається, має зовнішню стіну, та від припливної та витяжної систем вентиляції.

*) За відсутності даних по коефіцієнтах звукопоглинання оздоблювальних матеріалів на частотах менше 125 Гц і більше 4000 Гц допускається вести акустичний розрахунок в діапазоні 125 ¸ 4000 Гц.

С. 24 ДБН В.2.2-16-2005

8.9 Через студію та апаратну звукозапису не допускається транзитне прокладання санітарно-технічних мереж (вентиляційних коробів, каналізації, водопроводу).

8.10 Допустимий рівень шуму в залі, студії звукозапису і в апаратних повинен бути згідно з
вимогами СНиП II-12, СТ СЭВ 4867 та ВНТП-212 з врахуванням СанПиН 3077.

9 ВОДОПОСТАЧАННЯ І КАНАЛІЗАЦІЯ

9.1 У будинках та спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід передбачати
господарсько-питне, протипожежне та гаряче водопостачання, каналізацію і водостоки.

9.2 У будинках кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля гарячу воду слід
подавати в буфети, санітарні вузли, кінопроекційну, артистичні вбиральні, душові, гримерні-перукарні, кімнату лікаря, виробничі майстерні, а в гуртково-студійні та інші приміщення – згідно з
завданням на проектування.

9.3 Господарсько-питне, протипожежне і гаряче водопостачання, каналізацію та водостоки слід
проектувати згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.5-13, СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.02, ВСН 52,
а також вимогами цього розділу і розділу 14.

9.4 Внутрішні водопровідні мережі будинків кінотеатрів, відеокомплексів, клубів, центрів
дозвілля з естрадами слід передбачати об'єднаними: господарсько-питними – протипожежними.

Внутрішні водопровідні мережі будинків театрів, клубів, центрів культури та дозвілля зі сце­нами повинні бути відокремленими: господарсько-питні та протипожежні.

Об'єднання мереж можливо у випадках, коли міський водопровід забезпечує подавання роз­рахункової витрати води з напором, необхідним для роботи протипожежних пристроїв.

9.5 Внутрішні водопровідні мережі слід виконувати: з одним вводом – у кінотеатрах,
відеокомплексах, клубах, центрах дозвілля з естрадами за кількості встановлюваних пожежних кранів
не більше 12; з двома вводами – у цих же будинках та спорудах за кількості встановлюваних
пожежних кранів більше 12, а також у театрах, клубах, центрах дозвілля зі сценами. При двох вводах
приєднання до зовнішньої кільцевої водопровідної мережі повинно передбачатися з розподільною
засувкою між вводами.

9.6 Для обліку води, що споживається, на вводах у будинки культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів необхідно встановлювати лічильники. Підбір та встановлення лічильників слід
виконувати згідно з вимогами СНиП 2.04.01.

9.7 Кожен ввід слід розраховувати на:

а) пропускання максимальної розрахункової витрати води на господарсько-питні та проти­пожежні потреби в разі постачання їх від зовнішньої мережі;

б) пропускання максимальної розрахункової витрати на господарсько-питні потреби або ви­трати на поновлення протипожежного запасу води в резервуарі протягом 24 год у разі
встановлення зовнішнього протипожежного резервуара.

9.8 Насоси господарсько-питного водопостачання слід встановлювати на віброізолюючих основах і відокремлювати від вводів та внутрішньої мережі еластичними вставками.

9.9 Улаштування системи внутрішніх водостоків слід передбачати у будинках культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів заввишки не менше 8 м за наявності плоских дахів.

9.10 Скидання води від зрошувальних камер систем кондиціонування повітря слід провадити
до системи внутрішніх водостоків, що приєднуються до зовнішніх мереж зливової каналізації.

9.11 Обладнання місцевими або централізованими системами пиловидаляння визначається
завданням на проектування.

10 ОПАЛЕННЯ І ВЕНТИЛЯЦІЯ

10.1 Опалення, вентиляцію і кондиціонування повітря у будинках та спорудах культурно-видо­вищних та дозвіллєвих закладів слід проектувати згідно зі СНиП ІІ-3, СНиП 2.01.01, СНиП 2.04.05, СНиП 2.04.07, СНиП 3.05.01, а також вимогами цього розділу.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 25

10.2 Параметри повітря у комплексах приміщень кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів,
центрів дозвілля повинні бути забезпечені системою вентиляції і кондиціонування згідно з ви­могами таблиці 23.

10.3При проектуванні центрального водяного опалення слід передбачати окремі системи трубопроводів для кожного залу для глядачів (включаючи естраду Е-1); кожної сцени (універсальної
естради Е-2 ¸ Е-6); усіх вестибюлів, фойє, кулуарів, танцювальних залів.

10.4Допускається не передбачати встановлення нагрівальних приладів у залах для глядачів
кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля, якщо розрахункова температура
повітря в них за час перерв між заходами не знижується більше ніж на 8 градусів за розрахункової
зовнішньої температури повітря, що відповідає середній температурі найбільш холодної п'ятиденки
(параметри Б згідно зі СНиП 2.04.05). Підігрівання повітря в цьому випадку слід здійснювати
системою припливної вентиляції або кондиціонування повітря перед початком входу до залу.

10.5Як опалювальні прилади для опалення сцени (естради) і технічних апаратних у кінотеатрах,
відеокомплексах, театрах, клубах, центрах дозвілля, як правило, застосовують радіатори. При
цьому опалювальні прилади слід розміщувати не вище 0,5 м над рівнем планшета сцени (естради) на
задній стіні сцени або ар'єрсцени.

Відстань від радіаторів до електрообладнання повинна бути не менше 0,5 м.

10.6 Встановлення опалювальних приладів і прокладання труб системи опалення в сейфах
згорнутих декорацій не допускається.

10.7 У районах із розрахунковою зовнішньою температурою середньої найбільш холодної
п'ятиденки мінус 15 °С і нижче в прорізах для завантаження складів об'ємних декорацій слід передбачати встановлення повітряних чи повітряно-теплових завіс із забиранням повітря з верхніх зон

складу.

10.8 У разі розміщення в будинках клубів, центрів дозвілля приміщень, що допускаються до
кооперації, опалення і вентиляцію їх слід вирішувати з урахуванням вимог відповідних Норм. При
цьому граничну температуру теплоносія для системи опалення будинку слід приймати згідно з
вимогами СНиП 2.04.05.

10.9 У приміщеннях відеозалів, відеотек і відеокомплексів, як правило, передбачають цент­ральне водяне опалення. В разі застосування теплоносіїв із температурою від 130 °С до 150 °С у
приміщеннях для зберігання відеокасет слід передбачати екранування нагрівальних приладів.

10.10Розрахункову температуру у приміщеннях для зберігання відеокасет слід передбачати
20 ± 5 °С, відносну вологість повітря – 60 % ± 20 %.

10.11У багатозальних кінотеатрах із загальною місткістю залів до 800 місць слід передбачати
обслуговування однією припливною системою вентиляції декількох залів із встановленням
вогнезатримуючих клапанів, при цьому за розрахунком для кожного залу необхідно проектувати установку зонального підігрівання повітря. Підігрівання повітря в основних калориферах системи необхідно передбачати до 6 °С.

При проектуванні для ІІВ кліматичної зони продуктивність цієї системи стосовно повітря визначається з розрахунку забезпечення глядачів нормованою кількістю зовнішнього повітря в холодний період – 20 м /год на одного відвідувача. У теплу пору року розрахунковий повітрообмін у залах забезпечується додатковою припливною установкою, продуктивність якої визначається, як різниця між розрахунковим повітрообміном і продуктивністю основної системи.

За умови забезпечення в залах нормованих параметрів повітряного середовища засобами вен­тиляції основна система припливної вентиляції повинна бути вирішена з рециркуляцією повітря.

В режимі рециркуляції система припливної вентиляції працює тільки в період, необхідний для підігрівання повітря в залах перед початком першого сеансу.

10.12 За загальної місткості залів для глядачів кінотеатрів 600 місць і більше слід для фойє та
вестибюлів передбачати зональне підігрівання припливного повітря.

С. 26 ДБН В.2.2-16-2005

Таблиця 23

ДБН В.2.2-16-2005 С. 27

Продовження таблиці 23

С. 28 ДБН В.2.2-16-2005

Продовження таблиці 23

Приміщення для занять музикантів, настройки інструментів, роботи гуртків				–
Приміщення для відпо­чинку музикантів, робітників сцени				–
Репетиційні зали 3)	166)	3, але не менше 60 м3/год зовнішнього повітря на того, хто займається		–
Приміщення для адміні­стративно-господарського персоналу; кімнати гро­мадських організацій; приміщення для настіль­них ігор, кімнати для твор­чого керівництва, асистен­тів режисера, диригента, хормейстера та балет­мейстера; приміщення постановочної частини, бібліотеки нот, аванзал бібліотеки, місце кафедри видачі книг			1,5	–
Апаратні технологічного зв'язку, звукозапису, АТС та електрогодинникова станція, телевізійний напівстаціонар	16 6)			–
Комори санітарно-техніч­них матеріалів та електро­механічного обладнання, інвентаря, матеріальний склад		-		–
Санітарні вузли: туалети душові		- -	100 м3/год на один унітаз; 50 м3/год на один наземний і настінний пісуари 25 м3/год на одну кабіну	–
Кімната особистої гігієни жінок		–		–
Кабінет лікаря та інгаляційна				Місцеві відсоси –за технологічним завданням
Художньо-виробничі майстерні: живописно-декораційна, бутафорська, столярна шпалерно-драпірувальна, пошивочна, трикотажна, головних уборів				Те саме від клеєварок –за технологічним завданням Те саме від технологічного обладнання
Слюсарно-механічна, ре­монтно-виробна, взуттєва, електромеханічна май­стерні, фотолабораторія		І		Те саме від верстака для пайки, точильных апаратів та іншого технологічного обладнання
Приміщення для приготу­вання фарб, комори фарб та матеріалів живописно-декораційної майстерні		–		–
Сушарка пиломатеріалів	За технологічним завданням

ДБН В.2.2-16-2005 С. 29

Закінчення таблиці 23

10.13 У залах для глядачів кінотеатрів місткістю до 800 місць подавання повітря слід здійсню­вати компактними струменями з максимальною швидкістю, яка регламентується допустимим рів­нем шуму в залах і нормованою рухомістю повітря в робочій зоні.

С. 30 ДБН В.2.2-16-2005

У просторі залу для глядачів, який обслуговується, швидкість руху повітря на рівні 1,5 м у зоні найближчих сидінь не повинна перевищувати 0,5 м/с, а рівень шуму від струменя повітря, що виходить, – не більше 25 дБА.

10.14 Системи припливно-витяжної вентиляції слід передбачати окремими для приміщень ком­плексу для глядачів та клубного комплексу, приміщень обслуговування сцени (естради), а також
адміністративно-господарських приміщень.

У кінотеатрах з безперервним кінопоказом, у дозвіллєвих клубах за місцем проживання вка­заний розподіл систем допускається не передбачати.

10.15 Самостійні припливні системи вентиляції слід передбачати для приміщень:

- залів для глядачів;

- вестибюля, фойє, кулуарів, музею;

- тиристорних;

- світлопроекційних, світлоапаратних, звукоапаратних, апаратної звукорежисера, кабін для
диктора та перекладачів;

- артистичних вбиралень, репетиційних та тренажерних залів, кімнат для занять артистів і
музикантів, творчого персоналу та художнього керівництва, приміщень адміністративно-господарських, для роботи гуртків, технічного зв'язку та радіомовлення, виробничих майс­терень.

10.16У залах для глядачів театрів, клубів та центрів дозвілля з глибинною колосниковою
сценою кількість повітря, що видаляється, повинна становити 90 % припливного (включаючи
рециркуляцію) для забезпечення 10 % підпору в залі; через сцену слід видаляти не більше 17 %
загального об'єму повітря, що видаляється із залу.

10.17У системах вентиляції та кондиціонування повітря залів для глядачів з рециркуляцією
кількість повітря, що подається ззовні, не повинна бути менше 20 м³/год на одну людину.

10.18При проектуванні залів для глядачів кінотеатрів слід передбачати можливість нічного
провітрювання у теплий період року.

10.19При проектуванні залів для глядачів і сцени необхідно передбачати влаштування ви­тяжної вентиляції з природним спонуканням. У витяжних шахтах необхідно встановлювати утеплені
клапани з дистанційним керуванням і піддони з відведенням конденсату з них. При цьому необхідно
передбачати заходи, що виключають можливість неорганізованого надходження зовнішнього по­вітря до залів через витяжні шахти.

10.20Для приміщень тиристорної температура припливного повітря повинна бути не нижче
10 °С. Підігрівання припливного повітря слід здійснювати за рахунок рециркуляції.

10.21Самостійні витяжні системи слід передбачати для приміщень:

- кімнат для куріння;

- санітарних вузлів;

- трюму;

- підсобних при буфетах;

- тиристорної;

- світлопроекційної, світлоапаратної, звукоаппаратної, апаратної звукорежисера, кабін дик­тора та перекладачів;

- холодильної станції;

- майстерень;

- складів;

- акумуляторних.

Вентиляцію кімнат для куріння та санітарних вузлів допускається об'єднувати в одну систему. При проектуванні клубів дозвілля за місцем проживання допускається передбачати тільки природну витяжку з усіх приміщень, крім залу для глядачів, кінопроекційної та акумуляторної.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 31

10.22У проекційних слід передбачати окремі витяжні та припливні вентиляційні системи. До
витяжних систем дозволяється приєднувати витяжні канали приміщень перемотувальних і кабіни
перекладача.

10.23Для приміщень виносного софіта та освітлювальних лож слід передбачати витяжну вентиляцію з урахуванням вимог 10.16. Кількість повітря, що видаляється, визначається розрахунком.

10.24У приміщеннях доготівельних, мийних буфету, санітарних вузлів, кімнатах для куріння та
майстернях слід передбачати витяжну вентиляцію з механічним спонуканням, а в службово-господарських приміщеннях допускається передбачати вентиляцію з природним спонуканням.

10.25Система вентиляції з механічним спонуканням у лужних та кислотних акумуляторних, які
не мають природного освітлення, повинна бути зблокована з зарядними пристроями так, щоб у разі
припинення роботи системи вентиляції відключилися зарядні пристрої.

У лужних і кислотних акумуляторних витяжні отвори слід передбачати під стелею і біля підлоги.

Обладнання системи витяжної вентиляції, що обслуговує кислотну акумуляторну, повинно передбачати вибухобезпечне виконання та захист від корозії.

10.26Приміщення для розташування вентиляційного обладнання, обладнання систем
кондиціонування повітря, компресорних, холодильних установок не слід розміщувати безпосередньо за
огороджувальними конструкціями залу для глядачів.

10.27Не допускається передбачати: влаштування вентиляційних каналів у стінах, що відокремлюють зал для глядачів і проекційну, а також відокремлюють зали для глядачів у багатозальних
будинках; прокладання повітропроводів через приміщення залу для глядачів, проекційної та перемотувальної, якщо ці повітропроводи призначені для інших приміщень.

10.28Теплові пункти та вводи в будинках кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів
дозвілля допускається розміщувати безпосередньо в приміщеннях машинних залів та вентиляційних
камерах.

10.29Будинки театрів та концертних залів слід обладнувати системами централізованого або
комбінованого вакуумного пилоприбирання. Розміщення камер пилоприбирання під залом для
глядачів та планшетом сцени не допускається.

11 ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ СИСТЕМИ

11.1 У будинках та спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів повинні бути передбачені такі електротехнічні системи:

• електропостачання, що включає:

• високовольтні електричні мережі та їх пристрої;

• вбудовані трансформаторні підстанції;

• низьковольтні електричні мережі 0,4 кВ;

• розподільні щити;

• систему автономного резервного електропостачання для глядачів / відвідувачів;

• блискавкозахист та заземлення;

• електрообладнання демонстраційного комплексу, що включає:

• постановочне освітлення;

• електрообладнання оркестрової ями;

• електрообладнання сценічних механізмів;

• електрообладнання кінотехнологічне;

• електрообладнання звукопідсилення;

• електрообладнання приміщень підприємств громадського харчування (кафе, буфетів та ін.);

• електрообладнання майстерень та цехів;

• телевізійний напівстаціонар;

• електрообладнання сантехпристроїв, що включає:

С. 32 ДБН В.2.2-16-2005

• електрообладнання систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря;

• електрообладнання систем водопостачання та каналізації;

• електрообладнання систем протипожежного захисту;

• електрообладнання систем централізованого пилоприбирання;

• автоматизації та контрольно-вимірювальних пристроїв сантехпристроїв;

• диспетчеризації інженерного обладнання;

• електроосвітлення будинку, що включає:

• електроосвітлення комплексів для глядачів та клубного;

• електроосвітлення демонстраційного комплексу;

• електроосвітлення приміщень, що обслуговують сцену, адміністративно-господарських та
виробничих приміщень;

• архітектурне підсвічування будинку;

• зовнішнє освітлення.

11.2При проектуванні електротехнічних систем необхідно керуватися цими Нормами, а також
такими чинними нормативними документами та матеріалами: ДБН В.2.5-23; ДСТУ Б А.2.4-4
(ГОСТ 21.101); СНиП 3.05.06; СНиП 3.05.07; СНиП ІІ-4; ВСН 97; ВСН 205/ММСС; ПУЭ;
ДНАОП 0.00-1.32; ГОСТ 21.613; РД 34.21.122; ДержСанПІН 239; СанПиН 1757; СанПиН 2152.

11.3У залах для глядачів місткістю 800 місць і більше, а також у залах для глядачів будь-якої
місткості, призначених для дітей, має бути передбачена установка резервного електропостачання
для живлення або автоматичного перемикання на неї світильників аварійного (евакуаційного)
освітлення та пожежної сигналізації в разі відключення зовнішніх джерел електропостачання. У
кінотеатрах із залами будь-якої місткості, які мають два незалежних джерела електропостачання,
автономна установка для резервного електропостачання не передбачається.

11.4Постановочне освітлення чи система постановочного освітлення (СПО) повинні забезпечувати можливість здійснення на сцені об'ємного багатокольорового освітлення акторів та деко­раційних установок, світлової проекції та світіння флуоресцентних фарб. Склад освітлювальних
установок, вибір системи регулювання постановочного освітлення сцен і естрад залежить від при­
значення будинку чи споруди, його типу і визначається завданням на проектування.

12 ЗВ'ЯЗОК І СИГНАЛІЗАЦІЯ

12.1Будинки і споруди культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів повинні бути обладнані
мережами єдиної національної системи зв'язку, телевізійного та проводового мовлення згідно з
вимогами ДБН В.1.1-7, ДНАОП 0.00-1.32, ПУЭ, ГОСТ 21.603, ВСН 60, ВБН В.2.2.45-1-2004,
ВНТП 212.

12.2Комплекси споруд, окремі будинки та споруди (або приміщення) можуть бути обладнані
мережами та пристроями:

- відомчого зв'язку;

- відомчого телебачення;

- відомчого проводового мовлення;

- сигналізації та регламентації часу;

- прийому супутникового та кабельного телебачення;

- синхронного перекладу мови:

- комп'ютерних мереж;

- системою кінопоказу;

- звукофікації та звукопідсилення вестибюлів, фойє і кулуарів, залу для глядачів та сцени;

- оповіщення про пожежу;

- охоронної сигналізації;

- автоматичної пожежної сигналізації.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 33

12.3 У кінотеатрах і відеозалах, крім систем, які зазначені в 12.2, необхідно також передбачити:

- багатоканальну систему звукофікації залу для глядачів;

- переговорні пристрої у білетних касах.

12.4 При проектуванні клубів і центрів дозвілля, крім систем, які зазначені в 12.2 та 12.3,
рекомендується також передбачати:

- системи технологічного командно-переговорного зв'язку і режисерського керування;

системи телевізійної і радіотрансляції програм зі сцени по приміщеннях будинку та із бу­динку.

12.5 При проектуванні театрів, крім систем, які зазначені в 12.2, 12.3 та 12.4, необхідно також
передбачати:

- систему звукофікації зали та сцени згідно з вимогами 12.7;

- систему звукозапису, що повинна забезпечувати внутрішні потреби;

- технологічне телебачення (для театрів опери та балету, музичних театрів).

12.6 Пристрої систем озвучування можуть бути суміщені з системами пріоритетного оповіщення, у тому числі і централізованого оповіщення про пожежу, за умови забезпечення технічних
вимог обладнання систем оповіщення.

12.7 Система звукофікації залу для глядачів має бути запроектована на підставі електроакустичного розрахунку. При цьому запроектована система звукофікації повинна відповідати ви­могам, що викладені у таблиці 24.

Таблиця 24

12.8У драматичних і музично-драматичних театрах повинна бути передбачена можливість
відтворення театральних звукових ефектів. За завданням на проектування допускається можливість
відтворення театральних звукових ефектів в інших культурно-видовищних і дозвіллєвих закладах.

12.9Система звукозапису проектується на підставі завдання на проектування і призначена для
створення фонограм для спектаклів і концертних програм, а також повинна забезпечувати безпо­середній звукозапис спектаклів і концертів.

12.10 Системи технологічного командно-переговорного зв'язку і режисерського керування,
система трансляції програм, система технологічного телебачення виконуються на підставі завдання
на проектування.

12.11 Системи забезпечення трансляції телевізійних і радіопрограм із будинку виконуються
на підставі завдання на проектування.

12.12 Систему автоматичної пожежної сигналізації слід виконувати згідно з вимогами
ДБН В.2.5-13 та ДБН В.2.2-9.

12.13 Систему оповіщення про пожежу і управління евакуацією людей слід виконувати відповідно до вимог ДБН В.1.1-7.

12.14 Систему охоронної сигналізації слід виконувати відповідно до "Вимог до установок
охоронно-пожежної сигналізації та технічної укріпленості особливо важливих об'єктів".

12.15 Систему оповіщення людей про наявність небезпечних концентрацій паливних газів у
повітрі слід виконувати згідно з ДБН В.2.5-20.

С. 34 ДБН В.2.2-16-2005

13 ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ПРИСТРОЇ

13.1 У будинках і спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід передбачати
технологічне обладнання, яке за своїм призначенням поділяється на:

- відео– та кінотехнологічне обладнання;

- звукотехнічне обладнання;

- механічне обладнання естрад і сцен;

- постановочне освітлення естрад і сцен;

- електроприводи механізмів естрад і сцен;

- підйомно-транспортне устаткування;

- обладнання підприємств громадського харчування;

- меблі стаціонарні та пересувні.

При проектуванні театрів необхідно також передбачати технологічне устаткування виробничих майстерень.

13.2 Розміри та кількість технологічного обладнання, що проектується, визначаються на під­ставі розробки спеціалізованими організаціями технологічних схем і завдання на проектування, а
габарити основного технологічного обладнання колосникових сцен – за додатком М.

13.3 Відео– і кінотехнологічне обладнання включає:

- відео-, кінопроекційне та звуковідтворювальне;

- кіномеханічне, що складається з конструкцій кіноекрана, кашетуючих пристроїв,
передекранної завіси та зашторювання світлових прорізів.

13.4 Кінотехнологічне обладнання визначається розрахунком і повинно проектуватися з
урахуванням вимог РТМ 19-77, ДНАОП 0.00-1.32, ПУЭ, НАПБ В.0.1.049-97/930, а також вимог
цих Норм. Відеотехнологічне обладнання проектується за "Рекомендациями по оснащению видео­залов и видеотек" та завданням на проектування.

13.5 Механічне обладнання естрад і сцен поділяється на:

- портальне (розсувні куліси, портальні рампи);

- верхнє підвісне обладнання (горизонти, завіси, декораційні підйоми, софітні ферми, екран та
інші підвісні пристрої);

- нижнє планшетне (люки-провали, круги, кільця, хури, конвеєри, підйомно-опускні та
вирівнювальні площадки);

- обладнання для трансформації, яке переміщує певні складові демонстраційного комплексу
(ділянки стін, стелі, місця для глядачів тощо);

- обладнання монтажне, яке полегшує подавання і складання елементів оформлення (касетні
сейфи, підйомники, талі);

- вбудоване протипожежне механічне обладнання.

13.6 Склад механічного обладнання естрад і сцен залежить від призначення та типу будинку і
визначається технологічною схемою, а також завданням на проектування.

13.7 При проектуванні сцен, естрад, які оснащені сценічним механічним обладнанням, необхідно враховувати технічні нормативи "Правила техники безопасности для театров и концертных
залов".

13.8 Постановочне освітлення та електроприводи механізмів сцен і естрад слід проектувати з
урахуванням вимог ДНАОП 0.00-1.32, ПУЭ, а також вимог цих Норм.

Нормативні величини освітленості естрад і сцен слід приймати згідно з ДБН В.2.5-23.

13.9 Підйомно-транспортне устаткування, призначене для подавання, складування, обробки і
переміщення декорацій, реквізиту та інших вантажів, включає в себе вертикальне, горизонтальне,
підвісне та підлогове транспортне устаткування.

Тип і номенклатура з технічними характеристиками підйомно-транспортного устаткування визначається відповідно до технологічної частини будинку, що проектується, з урахуванням вимог ДНАОП 0.00-1.02, а також вимог цих Норм.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 35

13.10Технологічне устаткування для виробничих майстерень у будинках культурно-видовищ­них та дозвіллєвих закладів визначається їх призначенням, номенклатурою та обсягом робіт, що
виконуються, відповідно до завдання на проектування і технологічної схеми.

13.11Технологічне обладнання підприємств громадського харчування (ресторанів, кафе, їдалень, барів тощо) у будинках культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід приймати згідно з
вимогами СанПиН 42-123-5777 та ДСТУ 4281.

13.12Нестандартизоване обладнання слід розробляти згідно з ГОСТ 2.103 і ГОСТ 15.001.

14 ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

14.1 При проектуванні будинків та споруд культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід виконувати заходи пожежної безпеки згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ГОСТ 12.1.004. Найбільшу кількість поверхів та найбільшу місткість залів для глядачів слід приймати залежно від ступеня вогнестійкості будинків і споруд згідно з таблицею 25.

Таблиця 25

14.2 У підвальних поверхах будинків допускається розміщення, крім приміщень, вказаних у ДБН В.2.2-9, залу ігрових автоматів, приміщення для настільних ігор, репетиційних залів (за кіль­кості відвідувачів у кожному відсіці не більше 100) з влаштуванням не менше двох відокремлених евакуаційних виходів безпосередньо назовні. При цьому на шляхах евакуації слід передбачати опорядження стін та стелі з негорючих матеріалів.

С. 36 ДБН В.2.2-16-2005

14.3 У будинках III і ІІІб ступенів вогнестійкості в разі розміщення залу для глядачів і фойє на
другому поверсі перекриття під ними повинні бути протипожежними 3-го типу.

Перекритт

Date: 2015-07-23; view: 572; Нарушение авторских прав