Концепція навчання впродовж життя. Велика робота з питання навчання впродовж життя була виконана, починаючи з 1972 року, коли ЮНЕСКО ввів це поняття як ' поняття глобальної перспективи

Велика робота з питання навчання впродовж життя була виконана, починаючи з 1972 року, коли ЮНЕСКО ввів це поняття як ' поняття глобальної перспективи, яке фокусується на наступних ас­пектах:

• потреби і права людей на навчання впродовж життя,

• формування комплексного підходу між формальним і неформальним контекстами навчання,

• адекватне фінансування для обох вказаних видів навчання,

• охоплення всіх людей, починаючи з наймолодших і закінчуючи найстарішими,

• пошук шляхів демократизації доступу до навчання.

У 1973 році Організація Економічної Співпраці та Розвитку, ОЕСР (опублікувала звіт) "Періодична освіта: Стратегії навчання впродовж життя", в якому основна увага була надана потребам гло­бальної економіки і конкурентоспроможності.

Розроблене в той період, основним чином, у відповідь на кризу в системах освіти, поняття «навчання впродовж життя» ("Lifelong Learning" - LLL) з новою силою заявило про себе в дев'яності роки в контексті економічної кризи і зростання безробіття. Абревіатура LLL стала загальновизнаною.

В цей час в літературі, пов'язаній з цим питанням спостеріга­ється зрушення від перспективи "освіти як викладання" до перспек­тиви "навчання", де основна увага надається учню і його обов'яз­кам.

У 1995 році Європейська Комісія (ЄК) опублікувала офіційний документ "Викладання і навчання: На шляху до суспільства, що навчається".

У 1996 році, на засіданні ОЕСР, в якому брали участь міністри освіти, були зроблені висновки про те, що з початку XXI сторіччя навчання впродовж життя повинне бути необхідним для всіх і, та­ким чином, повинне бути доступним для всіх.

ОЕСР відзначила, проте, труднощі в досягненні цих цілей. Іс­нує необхідність в усвідомленні систематичного бачення і розуміння навчання впродовж життя як розриву з традиційними підходами до освіти і навчання.

Надбання основних навиків с ключовим моментом, оскільки вони повинні сприяти прагненню людей до навчання і допомагати їм розвивати свій шлях в освіті.

Це означає формування нових і адекватних механізмів фінансування, а також широка зміна і оновлення викладацької діяльності.

У результаті, ОЕСР визначила п'ять основних особливостей стратегії навчання впродовж життя:

• визнання неформального і неофіційного (спонтанного) компонентів навчання, пов'язаних з розробкою задовільних консультативних і керівних систем;

• розвиток основних навиків для всієї молоді і дорослого населення з метою розвитку дійсного прагнення до навчання;

• перспектива охоплення всього життя шляхом надання пріоритету в задоволенні потреб дітей дошкільного віку і дорослого населення;

• результативне і ефективне керівництво фондами з вірогідною необхідністю залучення більшого числа державних і приватних ресурсів, особливо, через введення нових стимулів;

• питання керівництва і партнерства, яке визначає необхідність залучати і координувати діяльність різних інстанцій.

Останнім часом навчання впродовж життя стало ключовим елементом у визначенні Європейським Союзом стратегій щодо за­дачі формування самого конкурентоспроможного і динамічного в світі суспільства, що базується на знаннях. Ці стратегії отримали назву Лісабонських, оскільки вони розглядалися і дістали схвален­ня на Лісабонському засіданні Ради Міністрів ЄС в березні 2000 р.

У жовтні 2000 року Європейська Комісія опублікувала мемо­рандум щодо навчання впродовж життя ("A Memorandum on Lifelong Learning") з метою визначення узгоджених стратегій і практичних заходів, направлених на заохочення навчання, що про­довжується все життя, для всіх.

Меморандум ЄК визначає шість пріоритетів діяльності у сфері LLL, причому кожний з них направлений на виконання загальних цілей індивідуального виконання, активної громадянської позиції, залучення до соціальної діяльності і працевлаштування.

Ці пріоритети привели також до встановлення низки показни­ків якості LLL.

Тим часом, навчання впродовж житія стало ключовою ціллю в стратегії Європейського працевлаштування. Навчання впродовж життя ґрунтується на чотирьох стовпах:

• спроможність працевлаштування,

• пристосовність,

• підприємництво,

• рівні можливості.

Навчання впродовж життя є також частішою провідних прин­ципів, визначених як інструмент для схвалення і здійснення конт­ролю за політиками працевлаштування. LLL повинне сприяти по­кращанню якості і ефективності систем освіти і навчання для того, щоб забезпечити всіх людей навиками, що відповідають вимогам сучасного ринку праці в суспільстві, заснованому на знанні, щоб сприяти вдосконаленню навиків і знизити невідповідність навиків і брак фахівців на ринку праці.

Такий підхід має на увазі визначення чітких цілей на 2010 рік для всіх причетних до освіти (а це - практично все суспільство), а також ефективне інвестування в людські ресурси через полегшена інвестицій роботодавців і окремих осіб і перенаправлення держав­ного фінансування.

Існує досить обґрунтована думка, що політики діяльності де 2010 року будуть спрямовані на досягнення значного зростання державного і приватного інвестування відповідно до національних задач, ідо включають значне зростання інвестування, здійснювано­го підприємствами в процесі навчання дорослого населення, з ме­тою досягнення витрат на LLL в обсязі 5% від загальних витрат т оплату праці в цілому по ЄС.

Більше того, деякі конкретні ключові аспекти LLL приведя нещодавно до появи низки повідомлень, присвячених даній темі:

• про ефективне інвестування в освіту і навчання,

• про роль університетів в підготовці заходів щодо формування суспільства знань,

• про встановлення контрольних точок в освіті і навчанні,

• про розвиток навиків і мобільності.

Всі ці повідомлення були спрямовані на сприяння впрова­дженню Лісабонської стратегії шляхом фокусування уваги на конк­ретних аспектах LLL.

Паралельно з цим, Всесвітній Банк також розглядає LLL як ключовий пріоритет при підготовці переходу до економіки, засно­ваної на знаннях.

У відповідності звітом Всесвітнього банку "Навчання впро­довж життя в економіці глобальних знань: задачі розвитку еконо­мік", економіка глобальних знань суттєво змінить потреби ринку праці в економічних системах всього світу. У зв'язку з цим LLL має вирішальне значення в підготовці робочої сили для укомплектову­вання глобальної економіки. Згідно з заявою Банку, навчання впро­довж життя також сприятиме покращанню суспільні, громадянські здібності людей, завдяки освіті і навчанню зміцніє соціальна єд­ність, знизиться злочинність і удосконалиться розподіл прибутку.

Слід також згадати інші звіти або дослідження з питання LLL, опубліковані рядом міжнародних установ, таких, як Міжнародна Організація Праці (МОП) або інших, і діапазон внеску, здійснюва­ного університетами, дослідницькими центрами або приватними ініціативами. Згідно звіту МОП, навчання впродовж життя є в да­ний час керівним принципом для розробки стратегій політики, що, має відношення до цілей, які охоплюють діапазон від економічного ₍добробуту і конкурентоспроможності нації до забезпечення кадра­ми і соціальної згуртованості. Крім того, це поняття стосується всіх _; народів і націй, незалежно від рівня їх розвитку, і, таким чином,, значною мірою підкріплюється урядами, органами фінансування і міжнародними організаціями з наміром вирівнювання культурного і людського капіталу.

Таким чином, стає очевидним те, що основна ідея LLL є актуа­льною для всіх країн в світі, оскільки вони залучені в процес глоба­лізації і, зокрема, в процес розробки заходів з використанням інфо­рмаційних і комунікаційних технологій (ІКТ). які є двигуном роз­витку економіки, заснованої на знаннях, хоча основна увага може бути сконцентрована на різних проблемах, залежно від рівнів роз­витку і конкретного регіонального контексту.

Нові Незалежні Держави (ННД) не піддавалися, значною мірою дії сучасних підходів до навчання впродовж життя, рівно як і навчання впродовж життя не було визначене як чіткий пріоритет органами влади, компетентними у області освіти і працевлашту­вання в цих країнах. Проте, поняття навчання впродовж життя включене в національні політики багатьох країн, але дії для його просування не пов'язані когерентно з політиками загальної освіти і працевлаштування.

Безсумнівно, існує загальна потреба в ННД по підвищенню обізнаності в усвідомленні поняття навчання впродовж життя, в поясненні причин його значущості і його основних компонентів і наслідків для більшості населення. Основним напрямом роботи в ННД має бути розвиток правових механізмів, чому повинна бути надана величезна увага, в цілях просування нового бачення такого поняття, як LLL.

Системи освіти ННГ, які були прийнятними у минулому і що характеризувалися як відносно стабільні з послідовними змінами, не повною мірою задовольняють потребам теперішнього часу і не будуть прийнятними в майбутньому. Організації, що займаються розробкою політик, повинні мислити, виходячи за рамки традицій­них рамок початкового і подальшого навчання, вони повинні мис­лити, виходячи за рамки формальної освіти і навчання, що прово­диться в закладах освіти. Вони повинні переглянути ідею про те, що початкове навчання є достатньою підготовкою до діяльності впродовж життя. Не дивлячись на те, що необхідність в розробці сучасної політики у області навчання впродовж життя визнається у великій мірі, ряд важливих обмежень все ще утрудняє його розви­ток в ННД:

• неясне розуміння основної ідеї LLL, зокрема, критичного зрушення від викладання до вивчення;

• нестача ресурсів через обмежену підтримку з боку держави на освіту і навчання;

• дуже низька участь роботодавців в навчанні в цілому;

• недостатність зв'язку між освітою і ринком праці і слабкий роз­виток соціального партнерства;

• нестача навиків і знань у викладачів, викликаний браком ресурсів для підвищення їх кваліфікації.

Слід зазначити, що в Україні є численні приклади інновацій у викладанні і навчанні. Існує, напри­клад, ряд планів, що розробляються для просування інновацій. Є плани з розвитку і покращанню систем професійної орієнтації і по наданню консультативної допомоги з питань кар'єри, як для молоді, так і для дорослого населення. У ряді випадків йдеться про форму­вання не окремих центрів професійної орієнтації, а інтеграції цих служб в діяльність закладів освіти. Крім того, є ряд ініціатив з на­ближення навчання до того, хто навчається, як в рамках загально­доступної, так і дистанційної освіти.