Ухвалення і проголошення судового рішення по справі

Ухвалення судового рішення здійснюється з дотриманням таємниці наради суддів, суть якої полягає у передбаченому

законом порядку, згідно з яким при постановленні судового рішення нарада суддів проводиться в ізольованому при­міщенні— нарадчій кімнаті, в якій може перебувати лише суд, який розглядає справу. Дотримання принципу таємниці наради суддів є обов'язковою умовою ухвалення судового рі­шення, оскільки порушення цієї таємниці вважається істотним порушенням процесуального закону і тягне за собою скасуван­ня судового рішення.

Отже, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кім­нати (приміщення, спеціально призначеного для ухвалення судових рішень) для ухвалення рішення у справі, оголосивши орієнтовний час його проголошення (ст. 153 КАС України).

Якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з'ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Розгляд справи у цьому разі проводиться в межах, необхідних для з'ясування обставин, які потребують додаткової перевірки.

Після закінчення поновленого розгляду справи суд відкри­ває дебати з приводу додатково досліджених обставин і вихо­дить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо проведення необхідних процесуальних дій у цьому судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошення перерви.

При обговоренні та постановленні судового рішення мають бути дотримані такі вимоги (ст. 154 КАС України):

• ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу;

• суддя не має права розглядати інші судові справи;

• судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення в нарадчій кімнаті.

Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адмі­ністративному суді, ухвалюється іменем України (ст. 14 КАС України).

Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України, їх невиконання судових рішень тягне за со­бою адміністративну чи кримінальну відповідальність.

Так, залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду чи окремої постанови судді або невжиття заходів до усунення зазначених в них порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду чи окрему поста­нову судді тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 185-6 КпАП України)'.

Згідно із ст. 382 Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року, умисне невиконання службовою особою ви­року, рішення, ухвали, постанови суду, шо набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох ро­ків, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років^.

Ті самі дії, вчинені службовою особою, яка займає відпові­дальне чи особливо відповідальне становище, або особою, ра­ніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або як­що вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом пра­вам і свободам громадян, державним чи громадським інтере­сам або інтересам юридичних осіб, караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той са­мий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.