Сальмонельози

Велика група ГКІ, які перебігають як гастроентероколіт, рідше у вигляді тифоподібних та септичних форм. Етіологія. Збудник-велика група сальмонел (нараховують більше 2000 сероварів).

Епідеміологія.

Джерело інфекції- тварини (свині, корови, коти, собаки та інші), людина. В епідеміологічному відношенні найбільш небезпечними є носії: в переважній більшості це діти до двох років життя. Інфекція передаеться харчовим шляхом. У дітей раннього віку переважає контактний шлях. Імунітет нетривалий (5-6 місяців). Клініка. Інкубаційний період від декількох годин (при харчовому інфікуванні) до 5-7 діб (контактний шлях). Як самостійну нозологічну одиницю виділяють шпитальний сальмонельоз. Діапазон клінічних проявів сальмонельозу є доволі широким- від бактеріоносійства і легких форм до значних важких порушень з розвитком генералізованих форм і септичних ускладнень. Початок захворювання гострий. Температурна крива характеризуеться швидким підйомом (іноді до високих цифр). Для дітей першого року життя характерною є клініка гастроентероколіту та ентероколіту. Стілець уже з перших днів захворювання зі значною кількістю патологічних домішок, зелені, слизу, крові, смердючий. Язик обкладений, живіт здутий, відмічаеться болючість у правій здохвинній ділянці, збільшення печінки. У частини дітей можливий розвиток токсикозу з ексикозом. Клінічні прояви можуть утримуватись протягом 1,5-2 тижнів. У дітей старшого віку захворювіння частіше перебігає у формі гастриту, гастроентериту, ентериту.Септична форма зустрічаеться переважно у дітей раннього віку, недоношених, ослаблених. Сальмонельозне бактеріоносійство у дітей спостерігаеться рідше в порівнянні з дорослими.

Ускладнення сальмонельозу: інфекційно-токсичний шок, гостра печінкова недостатність, ДВЗ-синдром, пневмонії, отити, інфекції сечовидільних шляхів.Лікування гострих кишкових інфекцій Терапія ГКІ у дітей має 4 складових: дієтотерапія, регідратаційна терапія, антибактерійна терапія та допоміжна терапія (ентеросорбенти, пробіотики).