Лабораторна робота 2

(4 години)

«Імунограма»

Мета роботи: навчитися визначати загальну кількість лейкоцитів та еритроцитів в периферичній крові людини або лабораторних тварин; навчитися готувати мазки крові; навчитися визначати життєздатність клітин.

План:

1. Клітини імунної системи: лейкоцити, Т- та В-лімфоцити, їх субпопуляції та функції.

2. Природні кілерні клітини (ПКК, NK), будова та функції.

3. Моноцити, нейтрофіли та макрофаги, будова та функції.

4. Еозинофіли, будова та функції.

5. Базофіли та тучні клітини, будова та функції.

6. Еритроцити, будова та функції.

7. Важлива роль тромбоцитів у згортанні крові, будова тромбоцитів. Механізм згортання крові.

8. Що являють собою дендритні клітини?

Матеріали та обладнання: світловий мікроскоп, камера Горяєва, знежирені предметні скельця, цільна гепаринізована кров людини або лабораторних тварин, досліджувані зависини клітин, змішувачі (меланжери) для білих та червоних кров’яних тілець, 3%-а оцтова кислота, 0,9%-ий розчин NaCl, 0,1%-й розчин трипанового синього в дистильованій воді, 0,1%-ий розчин еозину в двократному розчині Хенкса.

Самостійна робота студентів:

1. Відібрати самостійно кров з хвостової вени щурів: 1 – 2 краплини крові крапнути на предметне скло та кілька краплин відібрати у пробірку, попередньо крапнувши на предметне скло та у пробірку гепарин.

2. Приготувати мазки крові, використовуючи кров людини та тварин (щурів).

Поетапне приготування мазка крові

	Крок. 1 Помістити невелику краплю крові на один кінець предметного скла. Тримати скло в горизонтальному положенні
	Крок 2. Розташувати допоміжне скельце під кутом 45° до основного, на яке нанесена краплина крові. Дати краплині крові розтектися по шліфу допоміжного скельця
	Крок 3. Протягнути краплю крові по предметному склу, швидко просуваючи допоміжне предметне скельце до краю основного.
	Крок 4. Мазок має бути тонким, закінчуватися «віничком».   Мазок швидко підсушити на повітрі.

3. Підсушити мазки, підписати олівцем та залишити до наступного заняття.

4. У зразках крові, які були відібрані у пробірки провести кількісний облік клітин: визначити відсоток лейкоцитів, еритроцитів та тромбоцитів за допомогою камери Горяєва.

5. Визначити життєздатність клітинних суспензій еритроцитів та лейкоцитів:

Розчини трипанового синього та еозину пропускають крізь паперовий фільтр і змішують у співвідношенні 1:1. Додають 0,5 мл одержаного барвника та 0,1 мл суспензії досліджуваних клітин з концентрацією 5×10⁷ клітин/мл. Заповнюють камеру Горяєва і підраховують 100 клітин. Живі клітини безбарвні, мертві клітини мають синьо-фіолетове забарвлення внаслідок проникнення барвника крізь ушкоджену мембрану. Зависина клітин вважається життєздатною, якщо мертві клітини складають не більше 10 – 13%.

6. Порівняти значення отриманої лейкоцитарної формули аналізованої крові з нормальними показниками.

7. Оформити протокол заняття, зробити висновки.

Контрольні запитання:

1. Чому еритроцитам та тромбоцитам не потрібне ядро?

2. В чому полягають особливості будови лейкоцитів?

3. Яка клітина є центральною клітинною в імунній системі?

4. Що таке лейкоцитарна формула?

5. Камера Горєва, техніка підрахунку.

6. Техніка приготування сумішей еритроцитів та лейкоцитів для визначення концентрації клітин.

7. Меланжер, будова, правила використання.

Література:

1. Вершигора А.Ю., Пастер Є.У., Колибо Д.В., Позур В.К., Віхоть М.Є, Михальський Л.О., Швець Ю.В., Холодна Л.С., Моложава О.С. Імунологія. – К.: Вища шк., 2005. – 599 с.

2. Галактионов В.Г. Иммунология. – М.: Нива России, 2000. – 488 с.

3. Хаитов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович И.Г. Иммунология. – М.: Медицина, 2000. – 432 с.

4. Иммунология: Практикум / Пастер Е.У., Овод В.В., Позур В.К., Вихоть Н.Е. – К.: Выща шк. Изд-во при Киев. ун-те, 1989. – 304 с.