Етап – аналіз задачі

Призначення аналізу для будь-якої текстової задачі полягає в тому, щоб допомогти школярам відшукати шлях до знаходження відповіді на запитання задачі. Існують різні способи аналізу складених задач і різні думки методистів щодо доцільності використання цих способів у формування уміння учнів знаходити шлях розв’язання задачі. Аналіз складеної задачі можна проводити двома способами, по-перше, аналітичним, тобто від запитання до умови, і по-друге, синтетичним, тобто від умови до запитання.

Аналітичним способом проводимо так:

- Що необхідно визначити в задачі? – Скільки всього яблук було у дітей.

- Що необхідно знати, щоб дати відповідь на запитання задачі? – Скільки яблук було у Миколи і скільки яблук було у Наталки.

- Які із цих даних нам відомі? – Скільки яблук у Миколи.

- Які з цих даних нам невідомі? – Скільки яблук було у Наталки.

- Що необхідно знати, щоб визначити, скільки яблук було у Наталки? – Скільки яблук було у Миколки і на скільки яблук менше було у Наталки.

- Чи відомі нам ці дані? – Відомі.

- Чи дали ми відповідь на запитання задачі? – Так.

Синтетичним способом проводимо так:

- Знаючи, що у Миколки було 5 яблук, а у Наталки на 3 яблука менше, що можна визначити? – Скільки яблук було у Наталки.

- Знаючи скільки яблук було у Миколки і скільки яблук було у Наталки, що можна визначити? – Тут можливі три варіанта відповіді дітей: 1) Скільки всього яблук було у дітей? 2) На скільки яблук у Миколки було менше, ніж у Наталки? 3) На скільки яблук було у Наталки більше, ніж у Миколки? Якщо вчитель отримає другу чи третю відповідь, то він повинен запитати: а що ще можна визначити за цими даними? (непоодинокі випадки, коли, отримавши таку відповідь від учня, вчитель говорить: неправильно. Робити цього не можна, бо інакше відіб’ємо здатність учнів розглядати різні можливі варіанти. Адже, якщо учень запропонував зразу перший варіант відповіді, то без додаткової роботи з ним важко стверджувати: перебрав він всі можливі різні варіанти відповіді на поставлене запитання чи вгадав потрібну відповідь). Зазначимо, що аналіз задачі будь-яким способом слід завершувати запитанням: чи дали ми відповідь на запитання задачі?

3 етап – складання плану.

Найпоширенішим недоліком є те, що план розв’язання не виділяється в окремий етап, а складається під час аналізу задачі. Для того, щоб не допускати таких помилок, які створюють додаткові труднощі для учнів, вчитель повинен на цьому етапі роботу проводити приблизно так: що будемо визначати у першій дії? Як це будемо робити? Що будемо визначати у другій дії? тощо, залежно від кількості дій, які слід виконати, щоб отримати відповідь на запитання задачі. Важливо, щоб відповіді дітей на поставлені вчителем запитання були повними та не містили числових даних.

- Що будемо визначати у першій дії? – Кількість яблук у Наталки.

- Як це будемо робити? – Від кількості яблук Миколки віднімемо ту кількість яблук, на скільки їх у Наталки було менше.

- Що будемо визначати у другій дії? – Скільки всього яблук у дітей.

- Як це будемо робити? – До кількості яблук, які у Миколи додамо кількість яблук, які у Наталки.