Теоретико-методичні основи загальних прийомів роботи над текстовими задачами з молодшими школярами

Роботу над задачею покажемо на прикладі такої задачі:

Задача. У Миколи 5 яблук, а у Наталки на 3 яблука менше, ніж у Миколи. Скільки всього яблук у дітей?

Етап- ознайомлення із змістом задачі та його усвідомлення.

Ознайомлення дітей з умовою задачі можна проводити так: 1) задачу повідомляє вчитель, розповідаючи або читаючи її; 2) задачу читає один учень, а решта слідкують за підручником; 3) задачу читає кожен учень самостійно (напівголоса) у підручнику. Незважаючи на використовуваний спосіб, при читанні слід дотримуватися наступних вимог: правильне читання слів, темп читання має бути доступним для сприймання учнями, виділення наголосом відомих і шуканих величин, зв’язків між ними, запитання задачі.

Перед тим як читати задачу необхідно поставити запитання, для того, щоб учень одразу працював над нею (уникати потрібно такого запитання: Про що ця задача?).

Щоб допомогти дітям засвоїти умову задачі, вчителями використовуються різноманітні методичні прийоми: короткий запис умови задачі (таблиця №1), запис умови у вигляді таблиці (таблиця №2), запис умови у вигляді схеми тощо.

Таблиця №1

Микола - 5 яблук?

Наталка -?, на 3 яблука менше, ніж

Таблиця №2

	Кількість яблук	Загальна кількість яблук
Микола	5яблук	?
Наталка	?,на 3ябл.менше, ніж

Вчитель не повинен приступати до розв'язування задачі, якщо не перевірить як діти засвоїли задачу. Щоб зробити це, вчителі використовують такі методичні прийоми: 1) кільком дітям пропонується повторити всю задачу, її умову, запитання; 2) учням пропонується відповісти на запитання, які мають бути чіткими і не допускати відповідей, що не стосуються розв'язування задачі (наприклад, вчителі досить часто ставлять перед дітьми запитання: про що йдеться в задачі? – в цьому випадку правильною відповіддю може будь-яка, наприклад: про дітей, про автомобілі, про фрукти тощо); 3) школярам пропонують записати умову задачі коротко; 4) діти складають за задачею таблицю чи схему тощо. Відповідно до індивідуальних особливостей школярів, вчитель повинен використовувати, з одного боку, той методичний прийом, який дає найбільшу результативність, а з іншого – пропонувати учням виконувати ті операції, які у них ще не сформовані.