Спостереження – головний метод вивчення природи

С. – один з основних методів вивчення природи. Належить до спеціальних методів вивчення природи. С. – це цілеспрямоване сприйняття предметів і явищ природи, в процесі якого виділяють загальні і відмінні ознаки предметів природи, закономірності, і на основі цього роблять висновки і узагальнення. Будь-яке С., що має пізнавальну мету, повинно будуватися по заздалегідь продуманому плану (послідовність діяльності в ході С.). Успішність С. і їх результативність залежать від уміння чітко фіксувати спостережувані явища, аналізувати і узагальнювати факти. С.- складний мисленнєвий процес, якому треба вчити дітей, тому вчителю необхідно ретельно готуватися і продумувати як буде проходити процес С. в учнів. С. бувають безпосередні (розгляд об’єкта в цілому) та цілеспрямоване сприйняття предметів і явищ природи (розгляд об’єкта в деталях; зіставлення цілого і частин).

Види С.:1. За тривалістю (короткі і тривалі). 2. За формою (фронтальні, групові, індивідуальні). 3. За часом (випереджувальні (до засвоєння нових знань), опорні (в процесі засвоювання нових знань), розширювальні (після засвоєння нових знань). Короткочасні С. проводять на екскурсіях, на дослідах і деяких дом. завданнях. Тривалі С. – тоді, коли треба, щоб у дітей склались правильні і повні уявлення про прир. явища, які проходять повільно (проростання насіння); проводять в позакласний час; виконуються дітьми самост. Вчитель дає настанови про те, як проводити те чи інше С., підводить підсумки. Таке С. можна проводити лише тоді, коли діти вже набули достатньо елементарних навичок проведення С. під керівництвом вчителя.

Перед проведенням С. вчитель проводить інструктаж: 1. Вчитель пояснює дітям мету С.; 2. Пояснює, що спостерігати і навіщо? 3. Як спостерігати? 4. В якій послідовності? 5. Як фіксувати результати С.

Значення С.: С. формує в свідомості учнів яскраві, конкретні знання про навкол. життя; С. відіграє важливу роль у свідомому засвоєнні навч. матеріалу; С. сприяє формуванню правильного світогляду (запевняє учнів в постійній змінності прир. явищ, в їх постійному розвитку і взаємозв’язку); С. є основою для попередження виникнення релігійних забобонів; С. має важливе значення для розвитку мисленнєвих здібностей дітей (логічне мислення: аналіз, узагальнення, необхідність робити висновки); С. має велике значення для розвитку мовлення; С. викликає певні емоції, сприяє розвитку естет. смаку дітей, викликає інтерес до природи, свого краю;