Task 9. Translate into English. З початком довгоочікуваної пори літніх відпусток і канікул настав час потурбуватись про організацію приємного і якісного відпочинку

З початком довгоочікуваної пори літніх відпусток і канікул настав час потурбуватись про організацію приємного і якісного відпочинку! Одні попрямують до іноземних курортів, інші – шукатимуть прийнятні для себе варіанти на вітчизняних просторах. І їм є з чого обирати, адже за рівнем забезпеченості природними та історико-культурними ресурсами Україна посідає одне з провідних місць у Європі: курортні та рекреаційні території нашої держави становлять близько 9,1 млн. га (15% загальної території). До послуг відпочивальників – понад 1 200 готелів і 3 300 санаторно-курортних та оздоровчих закладів, які щороку приймають і обслуговують близько 7 млн. гостей, у тому числі й іноземних. Однак, за даними Світового економічного форуму, Україна використовує свій туристичний потенціал лише на третину і посідає за розвитком цієї сфери 78 місце з-поміж 124 країн світу.

Одним з основних чинників, який гальмує зацікавленість до відпочинку на українських курортах, є недостатній розвиток готельної мережі і низький рівень обслуговування. Більшість вітчизняних готелів збудовані ще за часів Радянського Союзу і не відповідають сучасним стандартам. Ті ж, що були реконструйовані, через високу вартість проживання, розраховані переважно на клієнтів бізнес-класу, і їх може собі дозволити обмежений сегмент споживачів. Тож, на думку деяких фахівців, основними пріоритетами розвитку вітчизняного курортно-рекреаційного потенціалу мають стати оновлення матеріально-технічної бази і перехід до застосування у цій сфері міжнародних стандартів.

На сьогодні в Україні у сфері туристичних послуг діє низка міждержавних стандартів (ГОСТів), а також три національні стандарти на послуги тимчасового розміщення і два – на послуги харчування. Відповідно до Закону України «Про туризм», готельні послуги та послуги харчування, що надаються суб’єктами туристичної діяльності (готелі, мотелі, туристичні бази, кемпінги, оздоровчі заклади тощо), підлягають обов'язковій сертифікації на відповідність вимогам чинних нормативних документів щодо безпеки для життя та здоров’я людей, захисту їхнього майна та охорони навколишнього середовища.

У міжнародній практиці не існує єдиного підходу до класифікації готелів за категоріями. Проте усі системи класифікації можна умовно об’єднати у дві основні групи: «європейський тип», в основу якої покладена французька національна система, та «індійський тип». Французька національна система класифікації передбачає поділ готелів на п'ять категорій з присвоєнням закладу відповідної кількості «зірок». При цьому головними критеріями для визначення категорії є комфортність засобу розміщення та набір послуг, що надаються, а от розмір готелю (кількість місць) на «зоряність» практично не впливає. На п’ять категорій готелі поділяються і за індійською системою класифікації, яка, на відміну від європейської, передбачає оцінювання відповідності встановленим вимогам у балах, загальна сума яких і визначає кількість «зірок». Бальна система застосовувалась до початку 90-х років минулого століття і в Україні під час класифікації готелів «Інтурист», розподіляючи їх на 2 типи: для короткотермінового проживання туристів і бізнесменів та рекреаційні готелі, до яких висувалися додаткові вимоги, пов'язані з організацією відпочинку та лікування.

Згідно з національним стандартом ДСТУ 4269:2003, діючим в Україні з 2004 року, класифікація готелів здійснюється за п’яти категоріями, кожна з яких позначається певною кількістю «зірок» (*) в залежності від матеріально-технічної оснащеності, кваліфікації персоналу та переліку надаваних послуг. Чим більша кількість «зірок», тим вищий рівень засобу розміщення, а відтак – і кращий сервіс. При цьому категорія готелю зазначається на його вивісці, квитанціях і реєстраційних картках.

Що ж саме, окрім істотної різниці в оплаті, передбачає наявність у готелю певної кількості «зірок»?

До послуг, які мають надаватися чотирьох- та п’ятизірковими готелями, належать наявність автостоянки з охороною та бізнес-центру з телефаксом, копіювальною технікою та комп’ютерами, приєднаними до Інтернету; кондиціювання житлових приміщень, підігрівання підлоги у ванній кімнаті, можливість індивідуального регулювання температурного режиму у номері. Готелі третьої, четвертої та п’ятої категорії мають бути оснащені плавальним басейном, сауною, тренажерним та спортивним залами, солярієм, масажною (або надавати хоча б дві з перелічених послуг). Крім того, у чотирьох- та п’ятизіркових засобах розміщення передбачена щоденна зміна білизни та рушників (яких, до речі, має бути не менше 4 на одного гостя). Впливає «зоряність» і на послуги з харчування. Так, в одно-, двох- та трьохзіркових готелях гостей, за їх бажанням, нагодують сніданком, а от у готелях вищих категорій до послуг споживачів має цілодобово працювати хоча б один бар.