Робота з електронною поштою

3.1 Мета роботи

Одержання досвіду роботи у таких напрямках: підготовка й відправлення листів електронної пошти; одержання вхідної пошти; читання вхідної пошти; формування нового повідомлення; створювання відповіді на листи, що прийшли, і їхнє пересилання іншим адресатам. Огляд безкоштовних поштових служб, їх недоліки та переваги. Знайомство з додатковими можливостями електронної пошти: пошук за допомогою пошти, розсилка, отримання файлів, FTP поштою та ін.

3.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

Принцип роботи електронної пошти багато в чому схожий на роботу звичайної пошти. Спочатку в поштовій програмі (поштовому клієнті) ви створюєте лист, вказавши адресата і відправляєте повідомлення на поштовий сервер. Далі поштовий сервер переправляє повідомлення адресата, при цьому повідомлення може пройти ще не один такий поштовий сервер. Для цього використовують протоколи SMTP, POP3, IMAP.

Протокол SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) служить для передачі повідомлень електронної пошти. По цьому протоколу працюють всі SMTP-серверы, що займаються накопиченням листів, що відправляються, і забезпеченням доставки адресатові. Після переміщення користувачем листів на SMTP-сервер, той починає запитувати поштові сервери, яким ці повідомлення адресовані, на предмет готовності прийняти ці листи. Якщо сервер адресата не готовий, то SMTP-сервер пробує з'єднатися з ним через деякий час, а якщо він недоступний тривалий час — повертає лист відправникові (на обратну адресу, вказану в листі). Крім того, при завантаженні повідомлень на SMTP-сервер проводиться аналіз адрес одержувачів і з'ясовується, чи існують такі адреси. Якщо ні, сервер повертає лист відправникові з інформацією про те, що одержувач не знайдений.

Протокол РОРЗ (Post Office Protocol — версія 3) використовується для отримання електронної пошти з поштових серверів. Цей протокол передбачає звернення клієнта з пропозицією забрати листи, що прийшли, повідомлення серверу імені ящика і пароля, завантаження листів на машину користувача і видалення їх з ящика. В принципі, цих двох протоколів цілком вистачає для нормального функціонування електронної пошти, але існує ще один протокол — IMAP. Цей протокол дозволяє не викачувати повідомлення з поштового сервера собі на комп'ютер, а читати їх прямо на сервері. В цьому випадку всі повідомлення зберігаються на сервері.

Адреа електронної пошти має ось такий вигляд: ім’я_користувача@ім’я_домена.зона (наприклад, [email protected], де: katerina — ім'я адресата @ — службовий символ, що відокремлює ім'я користувача від імені домена, mail — ім'я домена, ru — ім'я зони Інтернету, в якій розташований домен) [10, с.5].