Розвиток української лексикографії: зародження, становлення, сучасний стан

Першою словниковою роботою в Україні був «Лексись, cиptчь реченія, в кратьцЪ собраны...» Лаврентія Зизанія Товстуновського, виданий у 1596 р. у Вільні як додаток до його граматики слов’янської мови. У 1627 р. в Києві ви­йшов друком «Лексікон славено-росскій і именъ Тълко- ваніє...» Памви Беринди, що містив 6982 слова.

У XVIII ст. і першій половині XIX ст. були видані невели­кий словник української мови: «Собраніе малороссшскихъ словъ, содержащихся в Энеиде...» (І. П. Котляревського), «Краткій малороссійскій словарь» (1130 українських слів) О. Павловського як додаток до першої української грамати­ки, яка вийшла в 1818 р.

З 1893 по 1898 р. у Львові друкувався 4-томний «Словарь російсько-український» М. Уманця і А. Спілки.

Найбільшою подією в українській лексикографії кінця XIX — початку XX ст. стало видання 4-томного.«Словаря української мови» Бориса Грінченка (1907—1909), який не втратив своєї цінності й понині¹.

XX ст. позначене чималими здобутками у галузі україн­ської лексикографії. Завдяки творчим зусиллям Інституту мовознавства, а нині й Інституту української мови НАН Ук­раїни створено цілу низку словників різного типу.

Уперше в Україні вийшов тлумачний «Словник україн­ської мови» в 11-ти томах (1970—1980).

Найзначніші словники української мови:

«Українська Радянська Енциклопедія» в 12-ти томах (1977—1985);

«Українсько-російський словник» в 6-ти томах (1953—1963);

«Російсько-український словник» в 3-х томах (1968);

«Етимологічний словник української мови» в 7-ми томах (Т. 1 — 1983; Т. 2 — 1985; Т. З — 1989);

«Українська літературна енциклопедія» в 2-х томах (1990);

«Словник мови Шевченка» в 2-х томах (1964).

Створено словники спеціального призначення:

1) фразеологічні: «Фразеологічний словник ук­раїнської мови. — Кн. І—II (1993); «Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник» І. С. Олій­ника, М. М. Сидоренка (1971); «Фразеологічний словник ук­раїнської мови» Г. М. Удовиченка;

2) орфоепічні: «Орфоепічний словник» М. І. По­грібного (1986); «Українська літературна вимова і наголос» за ред. М. А. Жовтобрюха (1973);

3)орфографічні: «Орфографічний словник україн­ської мови» С. І. Головащука, М. М. Пещак, В. М. Русанів- ського, О. О. Тараненка (1994); «Новий російсько-україн­ський словник-довідник» С. Я. Ярмоленко, В. І. Єрмоленко, К. В. ЛенецьГЛ. О. Пустовіт (1996);

4) морфемні і словотвірні: «Морфемний словник» (1983); «Українсько-російський словотворчий слов­ник» 3. С. Сікорської (1995); «Інверсійний словник україн­ської мови» за ред. С. П. Бевзенка;

5) словники-реестри різних групувань лексики: «Словник паронімів української мови» Д. Г. Гринчишина (1986); «Слов­ник антонімів» О. М. Полюги (1987); «Словник російсько- українських міжмовних омонімів» М. П. Кочергана (1997) та ін.