Система показників уразливості інформації і вимоги до первинних даних

Для системної оцінки уразливості інформації необхідна система показників, що відбивала б усі вимоги захисту інформації, а також технологію й умови функціонування інформації:

• у процесі автоматизованого опрацювання інформації;

• у процесі функціонування системи незалежно від опрацювання інформації.

Уразливість інформації в процесі розробки обумовлюється уразливістю утворюваних компонентів систем і утворюваних баз даних.

Умови автоматизованого опрацювання інформації характеризуються сукупністю таких параметрів:

• структурою системи; чим визначається склад підлягаючих захисту об'єктів і елементів;

• наявністю і кількістю ППЦІ і КНОІ;

• кількістю і категоріями осіб, що можуть бути потенційними порушниками статусу інформації, що захищається.

• режимами автоматизованого опрацювання інформації.

Уразливість інформації в процесі функціонування системи незалежно від процесів опрацювання інформації обумовлюється тим, що сучасні системи являють собою організаційну структуру з високою концентрацією інформації, що може бути об'єктом випадкових або злочинних впливів навіть у тих випадках, якщо автоматизоване опрацювання її не здійснюється.

У якості кількісної міри уразливості інформації найбільш доцільно прийняти можливість порушення її цілісності або можливість несанкціонованого одержання при існуючих умовах збору, передавання, обробки і збереження.

Основними параметрами, що визначають можливість порушення цілісності інформації, є:

1. Кількість і типи тих структурних компонентів, в яких оцінюється уразливість інформації;

2. Кількість і типи ППЦІ, відносно яких оцінюється уразливість;

3. Види інформації, уразливість яких оцінюється.

Конкретний вид уразливості буде залежати від конкретного сполучення значень перерахованих вище параметрів. Основними параметрами уразливості інформації з погляду несанкціонованого її одержання є:

1. Кількість і типи структурних компонентів, в яких оцінюється уразливість;

2. Кількість і типи КНОІ, відносно яких оцінюється уразливість;

3. Число і типи потенційних порушників, що намагаються порушити уразливість інформації.

Таким чином, помітна достатньо глибока аналогія у формуванні повної множини показників уразливості, відносно фізичної цілісності інформації і відносно несанкціонованого її одержання. При наявності такої аналогії і сформована уніфікована концепція захисту. Ця аналогія послідовно поширюється і на рішення всіх інших питань, пов'язаних із реалізацією концепції захисту. Тому надалі всі міркування будемо вести відносно ЗІ від несанкціонованого її одержання, маючи на увазі те, що отримані рішення легко можуть бути трансформовані на захист фізичної цілісності інформації.

Неважко помітити з рисунка, що в структурі два показники займають особливе положення: перший, що знаходиться в самому кінці класифікаційної структури, тобто займає крайні положення.

Перший позначає уразливість інформації в одному структурному компоненті по одному КНОІ і відносно одного потенційного порушника.

Другий показник характеризує загальну уразливість, тобто уразливість інформації в цілому по всім потенційно можливим КНОІ відносно всіх потенційно можливих порушників. Перший показник – базовий, а другий – загальний. Тоді інші показники назвемо частково узагальненими.

Для дослідження і практичного вирішення задач ЗІ поряд із розглянутими показниками необхідні ще і такі, що характеризують найбільш несприятливі ситуації з погляду уразливості інформації. Такими є: найуразливіший структурний компонент, найнебезпечніший КНОІ, найнебезпечніший порушник. Вони називаються екстремальними.

Необхідно враховувати також тимчасовий інтервал відносно числа найбільш значущих. Тому для розглянутих тут цілей ЗІ час як параметр уразливості інформації можна розділити на такі інтервали:

1. дуже малі – інтервали, що можна вважати точками;

2. малі – інтервали, що не можна зводити до точки;

3. середні – інтервали, що не можна вважати малими, але на котрих заздалегідь можна встановити стан кожного структурного елемента на кожному його маломуінтервалі;

4. великі – інтервали, для яких не може бути виконана умова середніх інтервалів, але на яких із достатньою точністю все ж можна спрогнозувати послідовність і зміст функціонування основних компонентів;

5. дуже великі – інтервали, для яких не представляється можливим виконати умову великих інтервалів.

Відзначимо, що параметри інтервалів істотно залежать від параметрів інформації і конкретних умов її функціонування.

Відповідно до викладеного, загальна класифікація й ідентифікація системи показників інформації зведена в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1.

Ідентифікація показників уразливості інформації

Питання для самоперевірки

1. Що розуміють під захистом інформації?

2. Що розуміють під надійністю інформації?

3. Які об'єкти захисту існують?

4. У яких зонах здійснюється захист інформації?

5. Чим охарактеризовані зміни в розвитку обчислювальної техніки?

6. До чого може призвести зниження якості інформації?

7. На які класи розділені шляхи несанкціонованого одержання інформації?

8. Перерахуйте групи можливих шляхів несанкціонованого одержання
інформації.

9. Які положення містить у собі системний підхід до ЗІ?

10. Який висновок був отриманий у рамках системно-концептуального підходу до проблем ЗІ? Що випливає з цього висновка?

11.Які елементи визначають концепції ЗІ? Дайте їхні визначення.

12.На які дві частини розділені дані елементи?

13.Що необхідно для побудови уніфікованої концепції ЗІ?