Функціонально розподілені системи

В ЕОМ перших трьох поколінь всі обчислювальні функції реалізовувались одним процесором і інтерпретувалися ним, як арифметичні та логічні операції. Висока продуктивність системи утворилась на основі багатопроцесорних комплексів.

Використання в таких комплексах однотипних процесорів є економічно невигідним, оскільки в кожному процесорі використовується лише та частина ресурсів, яка необхідна для виконання певної операції в певний момент часу. Найбільш економічний спосіб побудови багатопроцесорних систем – це використання спеціалізованих процесорів, орієнтованих на реалізацію певних функцій: обробка скалярних величин, текстів, матрична обробка, ввід-вивід даних.

Система складається із сукупності процесорів, що мають індивідуальну та основну пам’ять (рис. 24).

Рис. 24. Функціонально розподілена система

Система складається із сукупності процесорів, що мають індивідуальну та основну пам’ять – кожен процесор виконує певний вид операцій. Ядро системи забезпечує інформаційне спряження усіх пристроїв. Воно реалізоване у вигляді системної шини комунікаційного поля або комутатора основної пам’яті. Управляючий процесор виконує супер візарні функцій (керуючі функцій). Обробляючий процесор виконує обробку числових та символьних даних. Матричний – матричну обробку. Процесор баз даних забезпечує роботу із жорсткими дисками, а процесор вводу/виводу забезпечує контроль над вхідною або вихідною інформацією.

В залежності від конкретної задачі управляючий процесор розподіляє функції та завдання між спеціалізованими процесорами. Даний підхід до створення багатопроцесорних систем є більш економічно вигідним ніж утворення багатопроцесорних систем на однотипних процесорах.

Обчислювальні системи з структурою,