Тестовий контроль. 1. Техніко-технологічний потенціал підприємства – це:

1. Техніко-технологічний потенціал підприємства – це:

а) сукупність обладнання, устаткування, технічних пристроїв і технологічних рішень, що складають єдину виробничу систему;

б) техніко-технологічна база підприємства;

в) виробничі можливості підприємства при найбільш ефективному використанні засобів виробництва, технічних пристроїв і технологій;

г) фінансові можливості підприємства щодо забезпечення виробничого процесу необхідним обладнанням.

2. До особливостей машин і обладнання як об’єктів оцінки належить:

а) стаціонарне закріплення за об’єктом нерухомості;

б) можливість застосування узагальнюючих вартісних показників площі, обсягу, довжини;

в) необхідність врахування ступеня ремонтопридатності;

г) стандартизованість об’єктів.

3. В процесі визначення вартості обладнання, яке є об’єктом лізингу, застосовується оцінка:

а) «розсипом»;

б) «потоком»;

в) «групова»;

г) «системна».

4. З метою проведення директивної переоцінки основних фондів застосовується оцінка:

а) «розсипом»;

б) «потоком»;

в) «групова»;

г) «системна».

5. Системна оцінка машин і обладнання має місце в разі:

а) визначення вартості міні-заводів і міні-фабрик;

б) передаванні декількох одиниць обладнання в оренду;

в) продажу одиниці обладнання;

г) визначення заставної вартості окремих машин і обладнання.

6. Об’єкти машин і обладнання, що за способом установки є нерозривно прикріпленими до нерухомості – це:

а) виробничий інвентар;

б) передаточні пристрої;

в) силові машини та обладнання;

г) постійні пристрої.

7. За ступенем універсальності обладнання класифікують на:

а) прогресивне та регресивне;

б) стандартизоване та нестандартизоване;

в) діюче та недіюче;

г) універсальне та спеціальне.

8. Ідентичність машин і обладнання визначається:

а) за приблизною схожістю конструктивних характеристик та повною подібністю параметричних та функціональних властивостей;

б) за повною схожістю функціональних характеристик та приблизною подібністю параметричних і конструктивних;

в) при частковій подібності функціональних, конструктивних і параметричних характеристик;

г) при повному досягненні функціональної, конструктивної і параметричної подібності.

9. В основі вартісної оцінки обладнання за ціною однорідного об’єкту є:

а) можливий доход від експлуатації однорідного об’єкта;

б) повна собівартість виробництва однорідного об’єкта;

в) цінова інформація по комплектуючим вузлам однорідного об’єкта;

г) індекси зміни цін на групи однорідних об’єктів.

10. Фізичний знос машин і обладнання переважно вимірюється методом:

а) укрупненої оцінки технічного стану;

б) пов’язаних продажів;

в) прямого аналізу характеристик;

г) капіталізації.

11. Якщо теоретично можливо зібрати обладнання власними силами із складових частин, що реалізуються на ринку, то для визначення вартості такого обладнання доцільно застосовувати метод:

а) розрахунку за ціною однорідного об’єкта;

б) поелементного розрахунку;

в) трендовий;

г) розрахунку за укрупненими нормативами.

12. Для приведення вартості машин і обладнання до дати оцінки застосовуються:

а) зведений індекс цін виробників промислової продукції;

б) індекс загальної інфляції;

в) валютні курси;

г) усе перераховане.

13. Знос об’єкта, що експлуатується і перебуває у відмінному стані за рахунок своєчасного технічного обслуговування, оцінюється в:

а) 0 – 20 %;

б) 21 – 40 %;

в) 41 - 60;

г) 61 – 80 %.

Date: 2015-07-17; view: 700; Нарушение авторских прав