Управління технічним розвитком підприємства

· модернізація;

· технічне переозброєння;

· реконструкція;

· розширення;

· нове будівництво.

Процес управління технічним розвитком підприємства включає:

· постановку цілей, їхнє ранжирування й виділення пріоритетів;

· аналіз виробничих умов, підготовку прогнозної інформації;

· вибір критеріїв і оцінку ефективності можливих варіантів;

· узгодження ухвалених рішень, їхню інтеграцію в єдиний комплекс заходів у рамках планів технічного розвитку на найближчу й віддалену перспективу;

· контроль за виконанням планів і їхнє своєчасне корегування.

У цьому процесі головна роль відводиться якісній розробці плану технічного розвитку, забезпеченню його необхідними ресурсами й постійне відстеження (моніторинг) реалізації плану. Як правило, плани технічного розвитку охоплюють кілька розділів, а кожний з них – певну групу близьких за цілям заходів.

Основні розділи плану технічного розвитку:

1) НДДКР – дослідження й розробки власними силами за певною тематикою;

2) створення й освоєння нових видів продукції й підвищення якості продукції, що випускається (сертифікація продукції, зняття з виробництва застарілої продукції, організація виробництва за ліцензією);

3) впровадження прогресивних технологій, модернізація й автоматизація виробничих процесів (розробка й впровадження нових технологічних процесів, механізація ручної праці, автоматизація технологічних процесів і процесів управління, енергозберігаючі технології);

4) зведені результати здійснення заходів з технічного розвитку (розраховуються показники за окремими заходами – зниження матеріальних витрат і собівартості, приріст виробничої потужності підприємства, відносне вивільнення персоналу; і показники за всією сукупністю заходів – загальні витрати, результати й динаміка техніко-економічних показників).

Головним недоліком порядку розробки планів технічного розвитку, що практикується на вітчизняних підприємствах, є механічне підсумовування різних пропозицій, відсутність їхньої реальної інтеграції в єдиний комплекс заходів. Також існує проблема невідповідності рівня розвитку основних і допоміжних виробничих підрозділів.

Вибір конкретного напрямку технічного розвитку підприємства проводиться на основі результатів діагностичного аналізу й оцінки техніко-організаційного рівня виробництва.

Основні показники оцінки техніко-організаційного рівня виробництва: