Показники ефективності використання оборотних коштів

Ефективність використання оборотних коштів впливає на фінансові результати діяльності підприємства.

При її аналізі застосовуються такі ключові показники:

· наявність власних оборотних коштів;

· співвідношення власних і позикових оборотних коштів;

· платоспроможність підприємства;

· ліквідність підприємства;

· оборотність оборотних коштів;

· тривалість одного обороту оборотних коштів.

Наявність власних оборотних коштів (чистий робочий капітал) і співвідношення між ними й позиковими характеризує ступінь фінансової стійкості підприємства.

Співвідношення між величиною заборгованості підприємства й обсягом ліквідних коштів (кошти, цінні папери й елементи оборотних коштів, що легко реалізуються) характеризує його ліквідність.

Обіг оборотних коштів характеризує інтенсивність їхнього використання.

До показників оборотності відносяться:

1) тривалість одного обороту (Т_ОБ) у днях, яка показує, протягом якого часу оборотні кошти проходять всі стадії операційного циклу:

(11.3)

де		–	тривалість розрахункового періоду, днів (для року приймають 365 днів);
		–	обсяг реалізації за розрахунковий період, грош. од.;
		–	середньорічні залишки оборотних коштів, грош. од.

2) число оборотів оборотних коштів (коефіцієнт оборотності):

(11.4)

Зіставлення числа оборотів за різними періодами часу дозволяє зробити висновок про ритмічність роботи підприємства. Якщо воно залишається незмінним або незначно коливається, то підприємство працює стабільно. Зниження числа оборотів говорить про падіння темпів розвитку підприємства і його неблагополучне фінансове становище.

Прискорення оборотності оборотних коштів сприяє їх абсолютному й відносному вивільненню.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів – це зниження суми оборотних коштів цього року в порівнянні з попереднім при збільшенні обсягу реалізації.

Відносне вивільнення оборотних коштів – це випередження темпів росту обсягу продажів над темпами росту оборотних коштів. У цьому випадку меншим обсягом оборотних коштів забезпечується більший обсяг продажів. Відносне вивільнення відображає як зміну величини оборотних коштів, так і зміну обсягу реалізованої продукції.

Щоб його визначити, необхідно обчислити потребу в оборотних коштах за звітний рік, виходячи з фактичного обороту по реалізації продукції за цей період і оборотність у днях за попередній рік.

Крім оптимізації виробничих запасів і скорочення обсягів незавершеного виробництва важливе значення має вибір варіанта списання витрат на собівартість продукції, що впливає на оцінку вартості залишків складських запасів і запасів, які списуються на собівартість продукції.

Наприклад, оцінка вибуття запасів може здійснюватися за вартістю закупівель (ідентифікована собівартість відповідної одиниці запасів); за середньозваженими цінами; за цінами, які змінилися на момент списання витрат на собівартість продукції, за вартістю перших за часом закупівель (метод ФІФО). Залежно від загальної економічної ситуації різниця в оцінках може становити 5-10 %, що істотно впливає на такі в деякій мірі протилежні показники, як прибутковість і платоспроможність (ліквідність).

На практиці для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів застосовуються наступні показники:

1. Матеріаломісткість продукції є узагальнюючим вартісним показником, що визначається як відношення суми матеріальних витрат до вартості виробленої продукції. Він показує, скільки матеріальних витрат доводиться на кожну грошову одиницю виробленої продукції та розраховується за формулою:

,

(11.5)

де		–	загальна сума матеріальних витрат, грош. од.;
		–	обсяг виробленої продукції, грош. од.

2. Матеріаловіддача – зворотний показник матеріаломісткості, що характеризує вихід продукції з кожної грошової одиниці витрачених матеріальних ресурсів і розраховується як відношення вартості продукції до суми матеріальних витрат:

,

(11.6)

3. Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції розраховується як відношення матеріальних витрат до собівартості виробленої продукції. Цей показник відображає не тільки рівень використання матеріальних ресурсів, а й структуру витрат виробництва, тобто чи є воно матеріаломістким:

,

(11.5)

Додатково використовуються коефіцієнти використання матеріалів, виходу придатної продукції, відходів та інші.

Питання до самоперевірки:

1. Які елементи формують склад оборотних коштів? Що таке структура оборотних коштів та які фактори її визначають?

2. У чому сутність нормування? Які основні методи застосовуються при нормування оборотних коштів?

3. Які показники характеризують ефективність використання оборотних коштів?

Приклади тестових завдань:

1. Яке твердження є вірним?

а) оборотні фонди у вартісному вираженні – складова частина оборотних коштів;

б) оборотні кошти – складова частина оборотних фондів у вартісному вираженні;

в) обидві відповіді вірні;

г) вірної відповіді немає.

2. Розмір якого запасу визначається в межах половини середнього інтервалу між поставками?

а) транспортного;

б) підготовчого;

в) поточного;

г) резервного.

3. Збільшення тривалості одного обороту оборотних коштів свідчить про:

а) прискорення оборотності оборотних коштів;

б) уповільнення оборотності оборотних коштів;

в) необхідність вивільнення оборотних коштів;

г) необхідність додаткового залучення оборотних коштів.

Питання для самостійного поглибленого опрацювання:

1. Які фактори впливають на зміну структури оборотних коштів?

2. Основні напрямки прискорення оборотності оборотних коштів.

Література [10, с. 72-79; 11, с. 194-217; 13, с. 121-126, 149-156; 18, с. 46-59; 20, с. 71-84; 21, с. 198-219; 22, с. 76-84; 24, с. 156-165; 26, с. 110-130; 27, с. 133-142; 30, с. 75-79].