Сімейні доходи,їх джерела та використання

Структура доходів сім'ї та їх використання. Основним дже­релом зростання доходів населення, як уже зазначалося, є за­робітна плата. Проте у колишньому СРСР, а значною мірою і нині в Україні, Росії, інших державах СНД заробітна плата відірвана від особистого трудового внеску працівників і кін­цевих результатів роботи колективу. Розмір заробітної плати низький. Так, у 1993 р. середньомісячна зарплата робітників державного сектора становила 153 тис. крб., а колгоспників — 106 тис. крб. Освіта, рівень кваліфікації, трудовий стаж, на­віть робочий час помітного впливу на її рівень не мали. Ана­логічні норми застосовувалися і до суспільних фондів спожи­вання.

Водночас в умовах соціальне ринкової економіки розвину­тих країн Заходу на рівень доходів працівників у різних сфе­рах діяльності впливають освіта, набута спеціальність, влас­ність, різні види багатств, які передаються чи отримуються в спадщину, а також є результатом підприємницького успіху.

Частина реальних доходів населення в сучасному цивілізо­ваному світі використовується не для придбання будь-якого житла, а, скажімо, власного будинку з відповідними зручностя­ми й необхідним рівнем комунального обслуговування, автога-ражем, сауною, басейном, зоною зелених насаджень. У Вели­кобританії, наприклад, близько 60% сімей мають власні будин­ки. Нині йдеться не лише про предмети особистого споживання (одяг, взуття, інші речі), а й про те, щоб вони були зручними, красивими, модними, приносили їх власникові задоволення, насолоду. Такий же підхід до продуктів харчування: йдеться не лише про кількісні показники з огляду на елементарну калорій­ність, а про їх якісну структуру відповідно до фізіологічних потреб, науково обгрунтованих норм споживання.

Після другої світової війни в економічно розвинутих краї­нах світу за порівняно невеликий період часу у повсякденне життя людей увійшли телефон, телевізор, магнітофон, холо­дильник, автомобіль, комп'ютер, множильна техніка, десятки інших предметів побутового призначення, які помітно зміню­ють структуру потреб, звичок і настроїв.

Внаслідок глибокої економічної кризи в Україні у 1990— 1996 pp. у структурі витрат сім'ї відбулися істотні зміни. Так, якщо офіційна статистика стверджувала, що у 1985—1990 pp. в Україні витрачалося на продукти харчування в сім'ях робіт­ників і службовців 30,2—30,9% бюджетних коштів, то у 1991— 1996 pp., за найскромнішими підрахунками, — 85—90%. Недо­ступними для населення стали товари тривалого користуван­ня.