Власність в системі економіних відносин

Будь-яка виробнича діяльність людей починається з відносин власності. У процесі вир-ва здійснюється привласнення двох типів: 1 предметів природи через процес праці, 2 засобів виробництва, робочої сили предметів споживання і послуг. Привласнення другого типу становить відносини економічної власності, вони діють у всіх сферах суспільного відтворення. Це якісна сторона власності як екон. категорії. Кількісна сторона – обєкт власності. Обєктов відносин власності виступає все що оточує людину: матеріальні блага, інтелектуальні, але найголовнішим елементом будуть засоби виробництва.

Відносини власності не виникають одноособно, вони завжди носять суспільний характер. Вони виникають між людьми, а це означає, що субєктом цих відносин будуть окрема людина, колектив або все суспільство. В практичній господарській діяльності тісно переплітаються стосунки між людьми з приводу об'єктів власності з відносинами людей до самих об'єктів власності, їх використання з найбільшою для себе вигодою. Така вигода може бути досягнута лише тоді, коли господарюючий суб'єкт має право розпоряджатися об'єктом власності, користуватися результатами його функціонування.

Власність - це сукупність виробничих відносини між людь­ми з приводу привласнення ними об'єктів власності, в першу чергу засобів виробництва, які породжують право володіння, користування й розпорядження цими об'єктами та резуль­татами їх функціонування.

Категорія власності є: 1)вічною(наскільки вічним є суспільство), 2) відносини власності є тим вирішальним моментом який визначає характер розподілу відносин у суспільстві, 3) відносини власності є такою категорією яка визначає розподіл суспільства на класи, соц групи, верстви населення, яка визначає одночас рівень добробуту і життя людини, 4) власність категорія історична, вона змінюються бо змінюється суспільство, 5) в процесі розвитку одна форма власності змінює іншу, ця зміна відбувається еволюційним шляхом або революційним.

Відносини власності виступають вирішальним системоутворюючим елементом в будь-якій системі виробничих відносин. З одного боку власність виступає як економічна категорія, а з другого як норма права. Ці відносини власності у правовій формі включають володіння, розпорядження та користування.

Проте значення власності визначається не лише тим, що вона породжує право володіння, розпорядження й користування, - це її зміст у вузькому розумінні. В широкому плані значення власності полягає в створенні соціального середовища, в якому функціонує суспільне виробництво (господарюючі суб'єкти). Вона визначає:

1) умови поєднання робітника з засобами виробництва; 2) відносини між людьми з приводу привласнення засобів і результатів виробництва; 3) умови розпорядження й використання факторів виробницт­ва.

Окрім цього можна виділити ще такі аспекти: соціальний – розкриває процес формування і розвитку класів, соц верств та взаємодію між ними в залежності від ставлення до засобів виробництва; політичний – характеризує вплив на політику держави залежно від наявності певної частки власності; психологічний- наявність відчуття господаря або його відсутність.

Висновок: влас­ність, особливо на засоби виробництва, є основоположною економіч­ною категорією. Саме вона визначає соціально-економічну структуру суспільства, економічне й політичне становище класів, соціальних груп людей і взаємовідносини між ними, бо складає основу всіх виробничих відносин суспільства та визначає їхню суть.