Калькуляція собівартості
Калькуляція — це обчислення собівартості одиниці продукції або послуг по статтях видатків. На відміну від елементів кошторису витрат, статті калькуляції собівартості поєднують витрати з обліком їх конкретного цільового призначення й місця утворення
Об'єктом калькулювання є продукція чи послуги, собівартість яких обчислюється. Калькуляційною є одиниця кількісного вимірювання продукції (штуки, тонни, метри тощо).
Існує типова номенклатура витрат по статтях калькуляції, однак міністерства й відомства можуть вносити в неї зміни залежно від галузевих особливостей.
Типова номенклатура включає наступні статті:
1. Сировина й матеріали.
2. Поворотні відходи (віднімаються).
3. Покупні вироби, напівфабрикати й послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій.
4. Паливо й енергія на технологічні цілі.
5. Заробітна плата виробничих робітників.
6. Відрахування на соціальні потреби.
7. Видатки на підготовку й освоєння виробництва,
8. Загальновиробничі видатки
9. Загальногосподарські видатки.
10. Втрати від браку.
11. Інші виробничі видатки.
12. Комерційні виДатки.
Підсумок перших 9 статей утворює цехову собівартість, підсумок 11 статей — виробничу собівартість, підсумок усіх 12 статей — повну собівартість.
Цехова собівартість являє собою витрати виробничого підрозділу підприємства на виробництво продукції.
Виробнича собівартість крім витрат цехів включає загальні по підприємству витрати.
Повна собівартість включає витрати й на виробництво ^ на реалізацію продукції.
Загальновиробничі видатки — це видатки а обслуговування й керування виробництвом. У їхній склад входять видатки на утримання й експлуатацію встаткування й цехових видатків^
Загальногосподарські видатки — це Видатки, пов’язані з керуванням підприємством у цілому: адміністративно-управлінські, загальногосподарські, податки, обов’язкові платежі й т. д.
До складу комерційних видатків включають видатки на тару й упакування, видатки на транспортування, витрати на рекламу, інші видатки по збуту.
Статті витрат, що входять до складу калькуляції поділяють на прості й комплексні. Прості складаються з одного економічного елемента (заробітна плата). Комплексні статті включають кілька елементів витрат і можуть бути розкладені на прості складові (загальновиробничі, загальногосподарські видатки).
Кошторис витрат
Кошторис витрат — це плановий розрахунок витрат на всі потреби підприємства за певний проміжок часу (як правило, рік). Такий кошторис дає можливість визначити потреби підприємства у кожному виді ресурсів (сировині, матеріалах, паливі, фонді заробітної плати тощо).
Кошториси витрат підрозділів розробляються на основі їх виробничих програм, норм витрат ресурсів. Варто наголосити, що за умов нестабільної виробничо-збутової діяльності підприємства для виробничих підрозділів основного виробництва доцільно встановлювати кошториси витрат на виконання окремих замовлень (угод), а нормативи витрат — на одиницю обсягу виробництва продукції (робіт, послуг). Діяльність виробничих допоміжних підрозділів має комплексний характер, складніший ніж для основних підрозділів. Іноді він є настільки складним, що скласти загальний кошторис для цих підрозділів практично неможливо. У таких випадках уважають за доцільне обчислювати витрати за кожним видом діяльності, на основі визначення нормативів витрат на виконання окремих робіт (замовлень).
Date: 2015-07-17; view: 520; Нарушение авторских прав Понравилась страница? Лайкни для друзей: |
|
|