Виробничий процес і принципи його організації

Виробничий процес - це сукупність взаємозв'язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції.

Основними елементами виробничого процесу є процес праці як свідома діяльність людини, предмети та засоби праці.

Головною складовою виробничого процесу є технологічний процес - сукупність дій зі зміни та визначення стану предмета праці.

Виробничі процеси класифікують за такими ознаками:

За призначенням виробничі процеси:

- процеси - це процеси безпосереднього виготовлення основної продукції підприємства, яка визначає його виробничий профіль, спеціалізацію і поступає на ринок як товар для продажу;

- допоміжні процеси - процеси виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального перебігу основних процесів. Допоміжні процеси групуються за їхнім призначенням, утворюючи такі допоміжні виробництва, як ремонтне, інструментальне, енергетичне та ін.;

- обслуговуючі процеси - забезпечують нормальні умови здійснення основних і допоміжних процесів. До них належать складські, транспортні процеси. За перебігом у часі виробничі процеси поділяють на:

- дискретні - даним процесам характерна циклічність, зв'язана з виготовленням виробів певної форми, які обчислюються в штуках (машини, прилади, одяг тощо).

- безперервні процеси - властиві виробництву продукції, яка не має сталого об'єму й форми (сипкі, рідкі, газоподібні речовини), тому їхній перебіг не потребує технологічної циклічності.

За ступенем автоматизації розрізняють:

- ручні процеси - здійснюються безпосередньо робітником, фізична сила якого є основним джерелом енергії;

- механізовані процеси - виконуються робітником за допомогою машин;

- автоматизовані процеси - виконуються машинами під наглядом робітника.

Основною структурною одиницею виробничого процесу є операція.

Операція - це закінчена частина виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці, над тим самим предметом праці без перепала годжу ванн я устаткування.

Виробничий процес та окремі його операції мають бути раціонально організовані у просторі й часі. Для цього при проектуванні та організації виробничого процесу слід дотримуватися певних принципів.

До таких принципів належать:

- принцип спеціалізації означає обмеження різноманітності елементів
виробничого процесу, передусім зменшення номенклатури продукції, яка
виготовляються на кожній ділянці підприємства, а також різновидів виробничих
операцій, що виконується на робочих місцях;

- принцип пропорційності потребує узгодження пропускної спроможності процесу, усієї взаємозв'язаної системи підрозділів і машин. Пропорційність досягається тоді, коли сукупна продуктивність технологічно зв'язаних ланок виробництва пропорційна обсягу робіт, що виконуються;

- принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів. Додержання цього принципу є особливо важливим у виготовленні складних виробів, що компонуються з багатьох деталей, вузлів, агрегатів, послідовне виробництво, яких потребувало тривалого часу;

- принцип прямоточності означає, що предмети праці в процесі обробки повинні пересуватися найкоротшим шляхом на всіх стадіях і операціях виробничого процесу, без зустрічних і зворотних переміщень;

- принцип безперервності потребує, щоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальними або їх зовсім було ліквідовано;

- принцип ритмічності полягає в тому, що робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції мають здійснюватися за певним ритмом, планомірною повторюваністю;

- принцип автоматичності передбачає економічно обгрунтоване звільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу;

- принцип гнучкості означає, що виробничий процес має оперативно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, зв'язаних із переходом на виготовлення іншої продукції або з її модифікацією.