Зміст лекції

1. Сутність планування, його види та особливості організації на підприємстві,

2. Поточний план діяльності підприємства, його зміст і структура.

3. Суть, завдання і зміст оперативно-виробничого планування на підприємстві.

1. Сутність планування, його види та особливості організації на підприємстві

Планування являє собою вид діяльності органів управління підприємства, пов'язаної з передбаченням майбутнього стану його господарювання на основі врахування дії законів розвитку природи і суспільства, а також складених тенденцій розвитку підприємства, галузі і національної економіки.

Процес планування полягає у визначенні мети, якої підприємство прагне досягнути за певний період, а також засобів, шляхів та умов її досягнення.

Результатом планувальної діяльності є план, який являє собою складну соціально-економічну модель стану підприємства та його підрозділів в майбутньому, характеризує пропорції та темпи розвитку.

Об'єктом планування є виробничо-комерційна діяльність підприємства, його науково-технічний розвиток, соціальна сфера, охорона довкілля.

Суб'єктом планування є підприємство, цех, дільниця, потокова лінія, робоче місце.

Значення планування полягає в тому, що планування:

- забезпечує підготовку для використання майбутніх сприятливих умов для підприємства;

- попереджує про можливі проблеми і майбутні ризики;

- стимулює управлінський персонал до реалізації своїх рішень в подальшій діяльності;

- покращує координацію дій управлінського персоналу підприємства;

- сприяє раціональному використання ресурсів на підприємстві та
підвищенню ефективності господарювання.

Основними завданнями планування на підприємстві є:

1) Оцінювати фінансово-господарську діяльність підприємства, соціальні процеси за конкретний період часу та виявляти тенденції в його розвитку;

2) Передбачати майбутню діяльність підприємства по основних економічних показниках з врахуванням тенденцій розвитку національної економіки та галузі;

3) Здійснювати оперативний контроль за діяльністю підприємства шляхом порівняння звітних і планових показників його діяльності;

4) Забезпечувати ефективне використання наявних на підприємстві технічних, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів та їх своєчасну заміну і поповнення.

Система планів підприємства мас комплексний характер і включає такі види планів:

1) стратегічний або генеральний план підприємства;

2) плани розвитку підприємства (поточні, тактичні, оперативні);

3) плани-програми і бізнес-плани.

Стратегічний план відображає основну мету розвитку підприємства і включає місію, загальні цілі та способи їх досягнення. Вій розробляється на тривалий час реалізації (5-10 років).

Плани розвитку підприємства передбачають формування:

- тактичних планів реалізації стратегічних завдань на певний період;
- поточних планів соціально-економічного розвитку.

Тактичне планування сприяє досягненню основної мети стратегічного планування. Тактичні плани виражаються конкретними цифровими результатами, включають основні показники діяльності, які прагне досягнути підприємство до кінця планового періоду; їх легше і простіше оцінити, вони охоплюють окремі підрозділи підприємства.

Поточне соціально-економічне планування передбачає складання планів підприємства за всіма напрямками діяльності (виробнича, науково-технічна, постачальницько-збутова, фінансова, соціальна та ін.) та на всіх рівнях його управління. Таке планування пов'язане з вирішенням поточних внутрішніх проблем і здійснюється в короткі терміни (до 1 року) і при чітко визначених засобах і ресурсах..

Плани-програми визначають розвиток одного з важливих аспектів діяльності підприємства. Це можуть бути програми з вдосконалення технології, програми випуску нової продукції, програми перекваліфікації кадрів тощо.

Бізнес-плани характеризуються всестороннім обгрунтуванням доцільності впровадження нових ідей, пропозицій, орієнтуються на певний етап розвитку підприємства. Вони реалізують підприємницьку ідею або їх сукупність і передбачають просування на ринок нової продукції, послуг, робіт. Складання бізнес-планів здійснюється згідно спеціальних методик.

Плановою роботою на підприємстві займаються: вище керівництво, група плановиків, а також керівники і спеціалісти підрозділів.

Вище керівництво є основним ініціатором процесу планування, визначає його основні етапи і послідовність виконання, а також розробляє стратегію підприємства і приймає рішення з стратегічного планування.

Команда плановиків приймає участь у розробці стратегії підприємства, аналізує внутрішнє і зовнішнє середовище. Плановики надають поради і консультації з техніки планування, сприяють поширенню професійних методів планування; здійснюють підготовку кінцевого варіанту плану.

Керівництво середньої та вищої ланок і спеціалісти підрозділів розробляють короткотермінові плани. Вони теж аналізують внутрішнє і зовнішнє середовище, складають прогнози.

Залежно від періоду часу планування плани бувають:

> довготермінові (5-10 років);

> середньотермінові (3-5 років);

> короткотермінові (1-3 роки).

Тривалість планового періоду залежить від тривалості життєвого циклу продукції, виробничого циклу її виготовлення.

2. Поточний плай діяльності підприємства, його їміст і структура

Техніко-економічний (поточний) план діяльності підприємства

розгорнута програма його виробничої діяльності, спрямована на реалізацію стратегічних цілей при оптимальному використанні ресурсів та створенні сприятливих умов для працюючих.

Особливістю поточного плану є те, що в ньому більш глибше характеризується план маркетингу та фінансовий план,, які забезпечують зв'язок підприємства з зовнішнім середовищем.

Основними розділами техніко-економічного плану діяльності підприємства можуть бути:

1. План виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг).

2. План організаційно-технічного розвитку.

3. План матеріально-технічного забезпечення.

4. План з персоналу та оплати праиі.

5. План собівартості продукції, прибутку і рентабельності виробництва.

6. Фінансовий план.

В ринкових умовах підприємства самостійно вибирають структуру плану, враховуючи при цьому свої виробничі можливості. При необхідності розділи плану можуть доповнюватися іншими.

У плані виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) відображається:

- розрахунок планового обсягу виробництва продукції в натуральному, вартісному і трудовому вираженні, суму платних послуг;

- критичного обсягу виробництва, який забезпечить підприємству беззбиткову діяльність;

- здійснюється оцінка впливу ринкового середовища на збутову політику підприємства;

- обґрунтовується плановий обсяг продаж;

- розраховують виробничу потужність підприємства і його основних цехів та рівень збалансованості і використання виробничої потужності.

У плані організаційно-технічного розвитку на основі комплексного аналізу технічного, організаційного рівнів виробництва, економічних показників діяльності, відображають:

- можливості та місця впровадження науково-технічних розробок;

- обґрунтовують їх доцільність та ефективність;

- здійснюють набір альтернативних технічних рішень, оцінюють їх та вибирають найоптимальніший;

- розробляють програму освоєння нових видів продукції (робіт, послуг);

- визначають за рахунок яких джерел будуть фінансуватись конкретні заходи.

У плані матеріально-технічного забезпечення відображають:

- розрахунок системи показників оцінки рівня ефективності використання, матеріально-технічних та енергетичних ресурсів;

- досліджують закономірності формування витрат на матеріально-технічні ресурси і на цій основі за допомогою встановлених норм і нормативів;

- визначають планову потребу та витрати на кожний вид матеріально-технічних та енергетичних ресурсів для підприємства.

У плані з персоналу та оплати праці за допомогою планових методик визначають:

- планову потребу підприємства у персоналі за окремими категоріями;
- планову продуктивність праці;

- визначають необхідний обсяг коштів на формування фонду оплати праці всіх працівників;

- формуються засади соціально-трудових відносин на підприємстві.

У плані з собівартості продукції, прибутку та рентабельності виробництва відображають:

- сформований плановий кошторис всіх витрат підприємства;

- визначають планову собівартість окремих видів продукції;

- визначають витрати структурних підрозділів підприємства та планове зниження (резерви) витрат за техніко-економічними факторами виробництва,

- плановий обсяг фінансового результату (прибутку) і рентабельності виробництва.

У фінансовому плані відображають:

- плановий обсяг прибутку підприємства від усіх видів діяльності;

- розробляють планові основні бюджети: бюджет доходів, витрат і
фінансових результатів діяльності підприємства;

- бюджет руху грошових коштів;

- прогнозний баланс та розраховують систему показників, які характеризують ефективність використання фінансових ресурсів;

- фінансову стійкість та платоспроможність підприємства у плановому періоді.

3. Суть, завдання і зміст оперативно-виробничого планування на підприємстві

Важливим етапом внутрішньовиробничого планування є складання оперативних планів виробничо-господарської діяльності підприємства на поточний період по всіх його структурних підрозділах. Це забезпечує чітку, ритмічну роботу всіх структурних підрозділів, своєчасний випуск продукції відповідно до встановлених термінів, стабільність роботи підприємства в цілому.

Основними завданнями оперативно-виробничого планування є:

- своєчасне та якісне виконання поточних завдань, передбачених річними планами діяльності підприємства;

- ритмічне виробництво відповідно до встановлених обсягів, номенклатури, термінів виготовлення продукції та її поставки споживачам (замовникам);

- раціональний розподіл всіх видів ресурсів підприємства;

- конкретизацію і доведення завдань цехам, дільницям, бригадам, робочим місцям з регламентацією їх виконання;

- розробку календарно-планових нормативів - тривалості виробничого циклу, оптимального розміру партії деталей і випуску продукції, величини заділів та ін.,

- своєчасне забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами, напівфабрикатами, інструментами;

- складання графіків руху предметів праці в часі та просторі, доведення їх до виконавців;

- координацію роботи суміжних цехів, дільниць,бригад, робочих місць;

- контроль і регулювання коду виробничого процесу та роботи підприємства.

Розрізняють три рівні оперативного планування: заводський (міжцеховий), цеховий і дільничий.

Заводське планування передбачає встановлення загальних параметрів, взаємопов'язаних виробничих завдань цехам, забезпечення узгодженості, у їх роботі над виконанням виробничого завдання, координацію роботи основних і допоміжних цехів, проектно-технологічних, планово-економічних та інших функціональних служб підприємства.

Цехове і дільниче планування - передбачає розробку планів-графіків для виробничих дільниць; робочих місць; складання планових завдань на короткі герміни (робочий день, тиждень, декаду, місяць); оперативний контроль і координацію роботи дільниці., робочих місць, ліній.

Оперативно-виробниче планування в масштабі цілого підприємства, по цехах основного і допоміжного виробництва виконується фахівцями виробничо- диспетчерської служби, а в масштабі окремих цехів - виробничо-диспетчерським бюро або диспетчером цеху спільно з спеціалістами виробничого відділу.

Питаний на самостійне вивчення:

1. Сутність та завдання стратегічного планування на підприємстві.

2. Сутність, значення і завдання тактичного планування.

3. Види і системи оперативно-виробничого планування.

4. Суть і значення бізнес-планування на підприємстві.

Реферати:

1. Планування діяльності підприємства як функція виробничого менеджменту, його необхідність в сучасних умовах.

2. Особливості оперативно-календарного планування на підприємстві в умовах ринкового режиму господарювания,

3. Зміст фінансового планування на підприємстві.