Економічна ефективність виробництва ячменю

Ефективність сільськогосподарського виробництва є результатом діяльності різних категорій господарств, взаємодії різних організаційно-економічних факторів, використання сукупності матеріально-технічних та інших ресурсів.

Наслідки фінансової кризи далися в знаки. Сільськогосподарські підприємства зіткнулись із значним зростанням у вартості позичкових фінансових ресурсів та з різким обмеженням доступу до кредитів. Разом із зростанням відсоткових ставок зросли ціни на виробничі ресурси (добрива, дизельне пальне). Ціни на сільськогосподарську продукцію знизилися, що ще більше виснажило ресурси для фінансування наступної посівної кампанії. Це призвело до певних змін у виробництві сільськогосподарських культур: зміщення в бік вирощування менш інтенсивних культур та знижений рівень використання мінеральних добрив.

Для забезпечення виробничого процесу підприємства змушені задовольняти в першу чергу найбільш нагальні потреби виходячи з фінансових можливостей. Так, у 2009 році в порівнянні з попереднім роком, незважаючи на зростання посівної площі ячменю на 6%, можна спостерігати зменшення матеріальних витрат на 8%, (насінна та посадковий матеріал на 12%, мінеральні добрива - на 26%, нафтопродукти - на 14%). Зменшилися витрати на оплату праці на 5%, а натомість зросли загальновиробничі витрати на 30%. Урожайність у 2007 і 2009 році була майже однаковою, але витрати виробництва в 1,5-2 рази більші у 2009 році в порівнянні з 2007р.

Для дослідження впливу витрат на формування прибутковості нами було проведено групування районів Хмельницької області за рівнем витрат на виробництво ячменю (табл.1) 2009 рік для більшості підприємств, які вирощували ячмінь, став збитковим. Низька урожайність і ціна реалізації 1ц ячменю, висока собівартість 1га призвели до збитковості вирощування даної культури в області. Райони, в яких затрати становили до 1500 грн/га отримали рівень збитковості 26,2%. Райони, в яких затрати склали 2101-2500 грн/га, не дивлячись на найвищу ціну реалізації (83,86 грн/ц) і не погану урожайність (27,1 ц/га) отримали збиток у розмірі 4636,9 тис. грн.. При витратах, які перевищують 2500 грн/га найменша урожайність і найбільший рівень збитковості. Отже, з таблиці видно, група районів, де затрати склали 1801-2100 грн/га мають найвищу урожайність (27,5 ц/га), непогану ціну реалізації (76,80 грн/ц) і рівень рентабельності склав 6,03%. Тобто це найбільш оптимальний варіант.