Прикладні аспекти застосування виробничих функцій. ВФ є економіко-статистичною моделлю процесу виробництва продукції в даній економічній системі й виражає стійку закономірну кількісну залежність між об'ємними

ВФ є економіко-статистичною моделлю процесу виробництва продукції в даній економічній системі й виражає стійку закономірну кількісну залежність між об'ємними показниками ресурсів і випуску продукції.

Виробничу функцію X - F(K, L) називають неокласичною, якщо вона є гладкою і задовольняє умови, які мають чітку, несуперечливу, обґрунтовану економічну інтерпретацію:

1) F(0, L) = F(K, 0) = 0 – за відсутності одного з ресурсів виробництво не є можливим;

2) , – зі зростанням обсягів ресурсів зростає й випуск;

3) , – зі зростанням обсягів ресурсів швидкість зростання випуску знижується;

4) – за необмеженого зростання обсягів одного з ресурсів випуск також необмежено зростає.

Частковим випадком неокласичної мультиплікативної ВФ є функція Кобба-Дугласа:

,

Частинні похідні випуску за чинниками, що їх називають граничними продуктами, або граничними (маржинальними) ефективностями чинників, є простором випуску на малу частку приросту чинника

Т. ч. функція Куба-Дугласа в об’ємних показниках відповідає лінійна залежність темпів приростів

Приклад: Оцінка ВФ в темповому записі . Середній темп приросту праці складає 1%, капіталу-6%, а випуску- 3,9%. Вклад в цю цифру екстенсивних факторів- приросту витрат каіталу і праці склали відповідно 0,3*0,6=1,8(%) та 0,6*1=0,6(%). Вклад інтенсивних факторів (технічного прогресу)складає 1,5% або .

15. Моделі взаємодії споживачів і виробників.(его сказала уберет)