Поведінка фірми на конкурентних ринках

За досконалої конкуренції, коли учасників ринку багато, ціни на ринку не залежать від дій окремих виробників і споживачів. Коли ж, навпаки, учасників ринку небагато, ціни на ринку залежать від стратегій, що їх дотримуються ці учасники. Існує дві форми недосконалої конкуренції: монополістична конкуренція і олігополія. (рассказываем о моделях)

1. Рівновага за Курно

Розгляньмо випадок, коли кожна фірма припускає гіпотезу щодо незмінної стратегії конкуруючої фірми (Х ₁ – не залежить від Х ₂, і навпаки), тоді:

Точка рівноваги за Курно може бути подана як результат такого, що сходиться, алгоритму Курно: перша фірма обирає спочатку будь-який випуск X ₁¹< Х ₀; друга діє так, ніби перша весь час обирала б X ₁¹, тобто .

Рисунок 10.1 – Ітераційна процедура знаходження точки рівноваги за Курно

Далі обидві фірми діють аналогічно (l – номер ітерації):

Збіжність даної процедури можна простежити на рис. 10.1.

2. Рівновага та нерівновага за Стакельбергом

1. Уявімо, що перша фірма припускає гіпотезу, за якою друга фірма діятиме згідно з Курно, тому випуск першої фірми, що максимізує її прибуток.

тобто випуск більший, а ціна нижча, ніж у точці Курно (споживачам це вигідно).

Рисунок 10.3 – Рівновага в моделі дуополії Стакельберга в порівнянні з рівновагою в моделі дуополії Курно

Знаючи, що фірма-послідовник буде вибирати рівень випуску, що відповідає одній із точок на її лінії реакції . фірма-лідер віддаст перевагу тій точці (комбінації рівнів випуску конкурентів), яка забезпечить їй максимально можливий прибуток. Рівновага в моделі дуополії Стекельберга може бути визначена однозначно.

2. Якщо і друга фірма так само, як і перша, діятиме за Стакельбергом, тобто виходячи з того, що перша діє згідно з Курно, то отримаємо ситуацію, що має назву боротьби за лідерство (нерівновага за Стакельбергом).

У цьому випадку стратегії симетричні, тому за однакових функцій витрат , а отже,

За цих припущень прибуток обох фірм виявиться меншим, ніж у точці Курно:

Загальний випуск і ціна у цьому випадку дорівнюватимуть:

тобто це ще більшою мірою підходить споживачеві, ніж у точці рівноваги за Стакельбергом, бо випуск (пропозиція) зростає, а ціни знижуються.

Отже, утворення монополії – це найгірший варіант для споживача.