Охолодження виливків у формі

Після заливки форми виливок охолоджується і твердне. Повністю затверділий виливок повинен певний час охолоджуватися з формою, оскільки міцність металу при високих температурах мала і виливок може руйнуватися при ранній вибивці з форми. Крім того, вибивка виливка при високій температурі небажана, тому що охолодження його на повітрі протікає нерівномірно: тонкі частини охолоджуватимуться значно швидше масивних, що викличе появу у виливках внутрішніх напружень, викривлення їх і навіть тріщини. Встановлено, що для усунення дефектів, пов'язаних з появою внутрішніх напружень у виливках, необхідно вибивати їх з форми при певній температурі нижче точки Ас₁ (723 °С), коли закінчуються всі перетворення в металі.

При вибивці сталевих виливків з фори потрібно враховувати хімічний склад сталі і конфігурацію виливків. Виливки з низьким змістом вуглецю (до 0,3%) можна вибивати при 800 С, виливки з підвищеним вмістом вуглецю (0,45-0,5%) і з складною конфігурацією - при температурі нижче Ас₁ унаслідок нерівномірного охолоджування їх і можливості появи внутрішніх напружень.

Від нерівномірного охолоджування і підвищеного вмісту вуглецю у виливках можуть утворитися тріщини. Виливки з вуглецевої сталі рекомендується вибивати при температурах: 800°С - невідповідальні, простої конфігурації без утрудненої усадки; 600°С - з нерівномірною товщиною стінки і термічними вузлами; 200° С - відповідальні з утрудненою усадкою, схильні до викривлення і тріщин. Тривалість витримки виливків у формі при охолоджуванні їх до заданої температури вибивки може бути значною, витримка крупних виливків досягає декількох діб. Це знижує продуктивність ливарних цехів. Тому на практиці застосовують примусове охолоджування виливків, яке можна здійснювати різноманітними способами: водою, повітряно-водяною сумішшю і просто повітрям.