Функции и задачи детских общественных объединений

1. Ориентационная, т.е. обеспечение условий для ориентации детей в системе социальных, нравственных и политических ценностей.

2. Развивающая - обеспечение гражданского, нравственного становления личности ребенка, развитие его социально-творческих умений, умением взаимодействовать с людьми (коммуникабельность). Участие в детских общественных объединениях развивает мобильность, толерантность, общительность, работоспособность, ответственность, самостоятельность и организованность.

3. Компенсаторная – создание условий для реализации потребностей, интересов, актуализации возможностей ребенка, невостребованных в других общностях членом которых он является, для устранения дефицита общения ребенка.

1902 год. Канадский ученый-натуралист Э.Сэттон-Томпсон инициирует движение среди подростков «Индейцы – знатоки леса».

1907 год. Британский полковник Р.Баден-Пауэл организует лагерь для 20 мальчиков. Так зарождается скаутское движение.

1909 год. Олег Иванович Пантюхов организует такие же лагеря для мальчиков в России.

1914 год. Скульптор И.Н. Жуков организует общество «Русский скаут».

1922 год. В стране создается пионерская организация.

1926 год. Постановлением партии скаутские организации были запрещены.

1930 год. Перевод пионерской организации в школы.

1940 год. Тимуровское движение.

1956-60-е гг. Коммунарское движение Иванова И.П., Шмакова С.А. в основе лежала методика КТД.

1989 год. Постпионерское движение. Создан Союз пионерских организаций. Федерация детских организации «Юная Россия».

С 1991 г. Создается Общероссийская общественная организация Детские молодежные социальные инициативы (ДИМСИ)

Понятие, которое объединяет средства доведения информации до широкой общественности (ТВ, пресса, радио, интернет).

1. Информационная. Цель: распространение сведений о текущих событиях, знаний об окружающей действительности.

2. Воспитательная. Передача образцов жизни, примеров поведения, пропаганду ценностей, отношение к миру, к людям, к самому себе и т.д.

3. Образовательная. Сообщение людям знаний, позволяющих оценивать и упорядочивать сведения, полученные из других источников, и ориентироваться в сложном потоке информации.

4. Социально-управленческая. СМК именуют 4 властью, т.к. они формируют социальные ориентации, организуют общественное сознание, регулируют отношения внутри общества, формируют потребительский спрос на те, или иные товары и услуги с помощью рекламы.

5. Рекреативная. СМК во многом определят досуговое времяпрепровождение, как групповое, так и индивидуальное. Эта функция реализуется по отношению ко всем людям, т.к. чтение книги, посещение кинотеатра, просмотр ТВ, компьютер отвлекают от повседневных забот и обязанностей.

6. Релаксационная. СМК обладают огромным терапевтическим эффектом. Особенно важно это для подростков у которых есть сложности в общении с окружающими, т.к. кино, радио, телевидение заглушают и рассевают эмоциональную неудовлетворенность.

62. принципи управління освітою.

Державність управління школою як принцип полягає в тому, що розвиток освіти, фінансування здійснюється в певному порядку. У Положенні про школу (2001 р.) зазначається, що школа є автономною в організації навчально-виховного процесу, юридично і фінансово самостійною у своїй діяльності. Вона діє відповідно до Конституції України, Закону "Про освіту", а також нормативних актів Міністерства освіти і науки України, типового та шкільного статутів. Кожна школа на основі типового статуту розробляє свій статут, у якому зазначається мета діяльності школи, норми і правила життя закладу, його особливості, перспективи розвитку, права і обов'язки членів колективу.

Демократичніст ь управління школою полягає в поєднанні громадського самоврядування з єдиноначальністю директора. Головним органом самоврядування є конференція (серпнева) педагогів, батьків, учнів (старшокласників), громадськості. У школі створюється традиційна педагогічна рада. Статут школи, Правила внутрішнього трудового розпорядку, Положення про школу є демократичною правовою базою школи.

Гласність управління та його відкритість полягають у тому, щоб рішення педагогічної ради, плани роботи школи, розподіл між учителями годин, звільнення і прийом на роботу вчителів відбувалося відкрито, щоб у школі не було конфліктних ситуацій, панувала справедливість.

Регіональність школи полягає не лише в її розташуванні (місто, село, селище міського типу), а й у належності до того чи іншого регіону України (Донбас, Слобожанщина, Південь, Центральна Україна, Галичина, Закарпаття, Буковина, Полісся), кожен із яких має свою специфіку життя, побут, діалект, національні особливості, традиції. Усе це зумовлює створення в школі культурно-освітніх центрів (інтер'єру, музеїв), організації гуртків, хорів, фестивалів народного співу та музики.

Науковість — опора на положення педагогіки, психології та інших наук про навчання, виховання, освіту.

Гуманізація — максимальна відповідальність усіх, хто управляє школою, за створення оптимальних умов для успішного навчання і виховання учнів, а також створення гуманних стосунків у дитячому і педагогічному колективах.