Психолого-педагогічна характеристика учня

Загальні відомості:

· прізвище, ім'я, по батькові;

· дата народження;

· загальний фізичний розвиток;

· стан здоров'я;

· сімейні умови, характеристика батьків, склад сім'ї, місце роботи ба­тьків, їхній культурний рівень, режим життя дитини, спілкування поза школою.

Загальний розвиток:

· особливості мислення, рівень абстрактного мислення (аналіз, синтез, виявлення причинних зв'язків, здійснення висновків абощо);

· спрямованість, інтереси, потреби, схильності;

· особливості характеру, індивідуальні реакції на події;

· особливості пам'яті та процесу запам'ятовування;

· тип інтелекту та професійні можливості;

· вольові якості, здатність до довготривалих трудових зусиль.

Ставлення до навчання, праці:

· успішність (які оцінки переважають, з якого предмета вчиться найкраще);

· організованість і старанність у навчальній роботі, вміння працювати самостійно;

· інтерес до знань (зацікавлений чи ні, виявляє інтерес до окремих предметів);

· ставлення до елементів праці в школі (лабораторні роботи, чергуван­ня, підтримка чистоти в класі, на шкільному подвір'ї).

Дисциплінованість та навички культури поведінки:

· загальна характеристика поведінки (поводить себе спокійно, стрима­но чи не контролює своїх емоцій);

· виконання шкільного режиму (дотримується правил поведінки, по­рушує їх навмисно чи через недбалість; найбільш типові порушення дис­ципліни);

· виконання вимог і розпоряджень учителів (виконує за першою вимо­гою, з бажанням чи примусово);

· чемність у спілкуванні з учителями, будь-якими дорослими;

· володіння навичками культури поведінки (ставлення до літніх людей і молодших за себе, поступається місцем для людей похилого віку, з пова­гою ставиться до дівчат абощо).

Громадська спрямованість та активність:

· ставлення до громадського життя колективу (дорожить ним, байду­жий, ставиться негативно);

· інтерес до громадського життя країни (користується інформацією про події в країні і за кордоном);

· чи виконує громадські доручення, бере участь у діяльності органів самоуправління;

· чи виступає на зборах колективу, громадських організацій з пропо­зиціями, з критикою недоліків, чи здатний висловлювати власну думку;

· активний чи байдужий у громадсько-корисній діяльності.

Стосунки з товаришами:

· становище в колективі (чи користується повагою й авторитетом се­ред товаришів по класу, чим обумовлені стосунки, які склалися);

· чи задоволений своїм становищем у колективі та яке становище хотів би зайняти;

· ставлення до товаришів по класу (поважає чи байдужий до них; чи бувають конфлікти, їх причини);

· яку роль відіграє в житті класу (активний член колективу чи сторон­ній спостерігач).

Моральні цінності:

· політична культура та толерантність.

· відданість Батьківщині, її Конституції, повага до Національного пра­пора і Гімну;

· відданість демократичним цінностям - повазі до людини та її прав, свободі вибору;

· усвідомлення себе як громадянина Землі, турбота про екологічну безпеку і виживання людства;

· повага до різноманітності: расова і національна терпимість, повага до інших народів та їхніх культур;

· відданість цінностям сім'ї, повага до батьків, до кожної людини як самоцінності;

· дотримання у стосунках з людьми таких цінностей, як турбота, пова­га, довіра, відповідальність;

· відчуття власної відповідальності за все, що відбувається навколо;

61. особливості дитячого та юнацького руху на сучасному етапі.

Организация современной школы немыслима без наличия в ее воспитательной среде различных форм детских объединений.

Специфической особенностью детского движения является участие в нем взрослых в качестве непосредственных организаторов, участников, руководителей, представителей координационно-управленческих органов.

Опыт показывает: чем меньше существует сознательно создаваемых взрослыми позитивно направленных детских формирований, тем больше возникает стихийных самореализующихся, нередко асоциальных, объединений.

На определенном возрастном этапе (9-15 лет) чрезвычайно возрастает потребность в значительном расширении контактов со сверстниками, объединения в группы. Участвуя в том или ином объединении, дети объединяют свои знания, практический опыт, свои силы и возможности для достижения конкретной цели в досуговой, общественно-полезная и др.деятельность.

Если в течение нескольких лет главным тормозом на пути развития инициативы и активности ребят была чрезмерная опека педагогов доминирование единой монопольной Всесоюзной пионерской организации, то в настоящее время наблюдается определенное безразличие со стороны педагогов процессу создания детских объединений.

Детские движения – это составная часть социального движения, совокупность состояний жизнедеятельности общественных формирований, обеспечивающих вхождение, адаптацию и интеграцию личности в социальную среду.

Современное детское движение характеризуется следующими особенностями:

1. Неравномерность, локальность, т.е. есть регионы, где существуют лишь единичные детские учреждения, а есть регионы с довольно пестрой картиной детского движения (пионеры, скауты, юные экологи);

2. Сравнительно небольшой охват ребят (около 20% от указанного возраста) являются членами объединений, движений.

3. Детское движение многопластово. Одни детские общественные объединения главной своей целью считают удовлетворение интересов и потребностей детей и подростков, другие предлагают конкретную профильную деятельность (туристическую, экологическую, патриотическую, клубные объединения), а третьи предлагают ребятам определенную систему ценностей, и чаще всего многопрофильную деятельность (пионеры, скауты, религиозные объединения).

Составляющими являются детские общественные объединения и организации.

Детское общественное объединение – это такое общественное формирование, в котором самостоятельно или вместе с взрослыми объединяются несовершеннолетние граждане для совместной деятельности, удовлетворяющие их социальные потребности и интересы. Общественное объединение считается детским, если в его составе не менее 70% граждан до 18 лет от общего числа. Детские объединения считаются общественными если:

1. Создаются по инициативе и на основе свободного волеизъявления (добровольно) детей. Не являются структурным подразделением государственного учреждения (школы, УДО, центры), но может функционировать на его базе и при поддержке, в том числе, материально-финансовой.

2. Не ставит своей целью получение прибыли и её распределение между членами объединения, как это бывает в сетевом маркетинге.

3. Все эти организации должны осуществлять социально-творческую деятельность.

Детские общественные организации – это самостоятельное, самодеятельное самоуправляемое, детское общественное объединение, создаваемое для какой-либо сознательно ценной цели (идеи), имеющее реализующее правило, зафиксированное в Уставе, выраженную структуру и фиксированное членство.

При наличии указанных признаков, системности в объединении должно быть не меньше 10 человек. К ДОО относятся пионерские объединения, скаутские объединения, коммунарские, национальные, религиозные.