Екзо-, екстра-, електро-, зоо-,

військово-повітряний воєнно-промисловий

військовополонений

але

військовозобов’язаний

4. прикметник + його більша ознака:

чудовий-пречудовий

сильний-пресильний

мудрий-премудрий

сама-самісінька

5. прикметник утворені від складних іменників, які пишуться через дефіс:

соціал-демократичний

віце-адміральський

екс-чемпіонський

віце-президентський

унтер-офіцерський

6. прикметники, перша частина яких має закінчення на -ико, -іко:

історико-біологічний

хіміко-ботанічний

історико-філологічний

політико-економічний

7. Південно-Західна залізниця

південно-східний вітер

північно-західний напрям

8. плоско-опуклий

опукло-ввігнутий

9. Корсунь-Шевченківський

густо-малиновий, густо-червоний, густо-синій

 

Числівник

вказує на число і порядок.

 

 

КІЛЬКІСНІ ПОРЯДКОВІ

вказують на кількість вказують на порядок

1, 2, 3, 4, 5, 100, 200, 32106 перший, восьмий,....

 

цілі збірні

5, 6, 9,... двоє,

дробові троє сукупність, що сприймається

¼, ½, ¾ четверо... як одне ціле.

неозначені

ПРОСТІ СКЛАДНІ СКЛАДЕНІ

сім, сто, шість п’ятсот, сімдесят сто тридцять два

(одне слово) (2 основи!) 1.111.110

 

Орф¹. Вживання м’якого знака у числівниках.

б, п, в, м, ф

1.

Орф². У числівниках закінчення - дця ть з буквою - я -.

2.

шіс ть, п’ять, деся ть, дев’я ть, тридця ть

Орф³. Вживання апострофа.

п’ять, дев’ять, п’ятнадцять, дев’ятнадцять...

після б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї

З. в.

О. в. п’ятьма вісьма двадцятьма

М. в. на п’яти на восьми на двадцяти

сім чергування вісім чергування

семи і – е восьми і – о

2. 40, 90, 100

Н. в. сорок дев’яносто сто

Р. в. сорока дев’яноста ста

Д. в. сорока дев’яноста ста

З. в. сорок дев’яносто сто

О. в. сорока дев’яноста ста

М. в. сорока дев’яноста ста

3. 50, 60, 70, 80 відмінюється лише друга частина.

Н. в. п’ятдесят вісімдесят

Р. в. п’ятдесяти вісімдесяти

Д. в. п’ятдесяти вісімдесяти

З. в.

О. в. п’ятдесятьма вісімдесятьма

М. в. (на) п’ятдесяти (на) вісімдесяти

4. 200, 300, 400, 500, 600, 700, 800, 900 відмінюються обидві частини.

Н. в. двісті триста чотириста

Р. в. двохсот трьохсот чотирьохсот

Д. в. двомстам трьомстам чотирьомстам

З. в.

О. в. двомастами трьомастами чотирмастами

М. в. на двохстах на трьохстах на чотирьохстах

Займенник

вказує на предмет, але не називає його.

1. Особовий я, ти, ми, ви,, він, вона, вони, воно

мене, тебе, нас, вас, його, її, їх

2. Зворотній себе (немає Н.в.)

3. Питальний хто? що? чий? який? скільки?

4. Відносний хто, що, чий, який, скільки

5. Заперечний ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки

6. Неозначений хтось, щось, якийсь, будь-хто, будь-що,

який-небудь, деякий …

7. Вказівний цей, оцей, отой, той

8. Присвійний мій, твій, ваш, наш

9. Означальний весь, всякий, кожен, кожний, інший, сам, самий

РАЗОМ ОКРЕМО

(завжди!) (коли є посередині

Прийменник)

ні що ні в чому

ні хто ні для чого

ні який ні з чим

ні якого ні про кого

ні чий ні про що

ні котрий

Н. хто? що? ніхто, ніщо

Р. кого? чого? нікого, нічого

ні + Д. кому? чому? нікому, нічому

З. кого? що?

О. ким? чим? ніким, нічим

ЧЕРЕЗ ДЕФІС РАЗОМ ОКРЕМО

1. + частки хтозна, будь 1. + частки аби якщо в середину між

небудь, казна де, сь, часткою і займенником

будь-хто аби хто вскакує прийменник:

який-небудь аби що абикого аби для кого

хтозна-хто аби кого будь-кого будь у кого

хтозна-який аби чому казна-чого казна з чого

хтозна-чого де хто хтозна-чим хтозна з чим

будь-скільки де котрий

казна-чий хто сь

казна-котрий що сь

який сь

котрий сь

Дієслово

1. Початкова форма дієслова (неозначена, інфінітив)

доконаний

(що зробити? що робив)

2. вид

Недоконаний

(що робити? що робив?)

минулий

3. час теперішній

майбутній

І дієвідміна

І дієвідміна

4. дієвідміна вони уть, ють

ІІ дієвідміна

ать, ять

Орф.¹

в особових закінченнях дієслів

І дієвідміна уть, ють

ІІ дієвідміна ать, ять

вч и мося вчаться ІІ д.

глян е ш глянуть

пиш е ш пишуть І д.

диш е ш дишуть І д.

нос и ш носять ІІ д.

люб и ш люблять ІІ д.

верн е шся вернуться І д.

5. перехідне якщо дія переходить на предмет,

рубати дрова (З.в.) виражений іменником, у знахідному

не рубати дрова (Р.в.) відмінку без прийменника та у

родовому з не

неперехідне всі решта

побач и ш

викос и ш

грим иш

Орф.² «Дієслова умовного способу з частками б, би пишемо окремо»

читала б писала б малювала б

читав би писав би малював би

Орф.³ «Дефіс у дієсловах»

Коли є прохання (наказ) у дієсловах + частки бо, но, то, таки:

зробив-таки дістав-таки

подай-но співай-но

віддай-то малюй-но

ОКРЕМО:

співай же бо зробив же таки таки зробив

подай же бо зробила ж таки таки дістав

Орф.⁴ «Закінчення в у дієсловах минулого часу»

Рос. мова Укр. мова

вста л вста в

сказа л сказа в

сдела л зроби в

Орф.⁵ «У дієсловах 2 особи однини (ти) немає ь»

читаєш

пишеш ь ж, ч, ш, щ

малюєш

Орф.⁶ «Вживання м’якого знака»

1) у дієсловах наказового способу: встань, сядь

РАЗОМ ОКРЕМО

1. слово без не вживається 1. завжди:

ненавидіти не їв, не спав, не ходив

нехтувати не здужати (не могти)

неволити, непритомніти не славити (не прославляти)

незчутися, нетерпеливитися не покоїтися (не спочивати)

нездужатися, нетямитися

непокоїти

2. якщо до слова з не добираємо 2. НЕ ДО- одноразова дія

синонім без не не добачити (не помітити)

неславити (ганьбити) не дослухатися

нездужати (хворіти) (не прислуховуватися)

непокоїтися (турбуватися) не дотягнутися (не дістати)

3. недо- постійна багаторазова не доторкнувся

дія

недобачати погано бачити

недочувати погано чути

недолюблювати відчувати неприязнь

недосипляти мало спати

недоїдати голодувати

недооцінювати знижувати оцінку

недовиконувати виконувати

неповністю

дієприкметник дієслово + прикметник

дія + ознака

питання: який?

зеленіти + який? зеленіючий

(той, що зеленіє)

жовтіти + який? пожовтілий

(той, що жовтіє)

сіяти + який? засіяний

(той, що засіяли)

Дієприкметник означує іменник, є означенням:

яке? який?

засіяне поле виораний город

поширене означення

який?

дієприкметник + залежні слова дієприкметниковий зворот

які? чим?

П.С. дієприкм+зал.сл.

¹ Хліба, ² змиті дощем, зазеленіли.

який? чим?

¹ П.с. дієприкм. + зал. слово

Колос, ² викупаний сонцем, наливавсясоком.

Пунктограма «Кома при дієприкметниковому звороті при УМОВІ»

Першим є пояснююче слово

Другим є зворот

П.с.

¹ Викупаний сонцем, колос наливався

Дієслово + прислівник дієприслівник

питання незмінність це другорядна

паралельна дія,

закінчення обставина

нема

дієслово + що роблячи? дієприслівник

що зробивши?

читаючи

читати

читавши

пишучи

писати

написавши

закінчення нема

стоячи

стояти

стоявши

поширена обставина

питання

Дієприслівник + залежні слова дієприслівниковий зворот

що?

Хлопчик, читаючи книгу, заснув.

дієприслівниковий

зворот

дієприсл. зворот

Читаючи книгу, хлопчик заснув.

дієприсл. зворот

Хлопчик заснув, читаючи книгу.

кома завжди

з дієприкметником

1) якщо дієприкметник 1) якщо дієприкметник

є означення і не має має залежне слово:

і не має залежних Червоніли не

слів: зірвані (коли?) вранці

Серед пожовтілого яблука (пояснення).

листу червоніли

не зірвані яблука.

2) виступає присудком:

не випрана хустина Яблука не зірвані.

ким?

не випрана мною 3) має протиставлення:

хустина Блищала не вимита, а

натерта підлога.

залежні слова залежні слова

-уч и -юч и

-ач и -яч и

-ш и -вш и

Дієприслівниковий зворот

пишемо И

Без кінця, без краю, без наміру, буз угаву, без упину, в височінь, в далечині, в міру, в цілому, в ногу, в обріз, до вподоби, до діла, до краю, до крихти, до обіду, до побачення, до смаку, до смерті, за кордоном, з болю, з переляку, з радості, з розгону, на бігу, на диво, на весну (але навесні), на дозвіллі, на жаль, на зло, на самоті, на світанку, на льоту, на мить, на ходу, на щастя, під силу, під час, по двоє, по правді, у вись, у вічі, у поміч, через силу, як слід, як треба.

На весну, час від часу, без уваги, слово в слово, без жалю, на самоті, з давніх-давен, рік у рік, день у день, на диво.

навіки – на віки набік – на бік заочі – за очі

надворі – на дворі насміх – на сміх

ЗАПАМ’ЯТАЙ:

(правопис важких випадків прислівників)

дощенту ущерть упереміш

віддавна натщесерце стрімголов

завидна повсякчас водно

дочиста удосталь натроє

насухо удосвіта навосьмеро

потиху додому утрьох

помалу додолу усімох

згарячу попідвіконню спідсподу

зсередини попідтинню поодинці

навпростець знечев’я потричі

напризволяще спідтишко відколи

нанівець упереміш відтоді

пополудні спересердя віднині

запанібрата спросоння відтепер

вголос наостанку забагато

вплач врешті-решт назавтра

наяву тим часом післязавтра

з-поза спини усе одно позавчора

уві сні світ за очі врізнобіч

у вічі обіруч чимскоріш

спідлоба чимдуж чимдалі

чимраз якраз воднораз

водночас повсякчас насилу

дотла пошепки зісподу

вроздріб спозаранку зопалу

зозла щовечора навхрест

опліч обіч потайки

все рівно! все одно!

1. Слово без не не існує:

невдовзі, невідв’язно, невпинно, невсипуче, неквапом, недаром, несамовито, неподалеку, неспроста, нехотя, нещадно, ненависно, неможливо

2. Добираємо синонім без не:

недоброзичливо (вороже)

недобре (погано)

нелегко (важко)

3. Окремо:

не так, не тут, не треба, не слід, не можна, не жаль, не вперше, не щодня, не вчора, не випадково

над силу до побачення в основному

на ходу до смерті в височінь

на славу до смаку в ногу

на відмінно до завтра в обріз

на добраніч до речі в далечінь

без кінця до діла в міру

без краю до вподоби в цілому

без наміру до краю з болю

без угаву до крихти з переляку

без утену до обіду з радості

без уваги до побачення з розгону

без жалю у вись на бігу

під силу у вічі на диво

під час у поміч на весну

по правді у стократ на дозвіллі

через силу стократ на жаль

як слід як треба на щастя

на зло на самоті на світанку

на льоту на мить на ходу

1. Прислівник іменник + прийменник

існують самостійно

на щастя, на жаль, без пуття, з розгону, під боком, по правді, до вподоби

Запам’ятай:

наперекір, напоказ, навмисне, насухо, дочиста

2. Повтор, розділений прийменником:

плече в плече, раз за разом, нога за ногою, одна по одній, лице в лице, день у день, з дня на день, з краю в край, один в один, раз у раз, рік у рік, час від часу, сам на сам, з роду в рід.

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒