Подовження приголосних

1. у іменниках середнього роду на я

гілля – [гіл’а]

знання – [знан’а]

життя – [жит’а]

2. у іменниках ІІІ відміни, жіночого роду, в орудному відмінку:

пі ч пі чч ю

подоро ж подоро жж ю

осі н ь осі нн ю

3. у дієсловах на - ллє, - ллю:

на лл ю, на лл є, пере лл ю

4. а) у іменниках спільного роду:

су дд я

б) чоловічого роду

І лл я

в) жіночого роду

ста тт я, рі лл я

г) прислівниках спросо нн я, попідвіко нн ю, зра нн я, навма нн я

Подовження приголосних не буває

Гра “Третій приголосний зайвий”

1. у іменниках середнього роду на я, що є назвами діток:

порося, дитя, теля, щеня

2. у іменниках ІІІ відміни, жіночого роду в орудному відмінку, якщо вкінці 2 різні приголосні:

че ст ь че ст ю

раді ст ь раді ст ю

3. запам’ятай:

листя

передмістя

зап’ястя

тертя

4. у множині деяких слів:

століть

знань

багато облич

статей

Подвоєння приголосних

1. збіг на межі префікса + кореня

і рр аціональний зз аду

о бб ілити ві дд зеркалює

ро зз броєння ві дд ати

о бб ігти пере дд ень

пі вв іку пі вв ідра

бе зз убий пі вв ікна

бе зз вучний ві дд ілити

2. збіг на межі корінь + суфікс

со нн ий тума нн ий

де нн ий кі нн ий

годи нн ик корі нн ий

3. старов инн ий

глиб инн ий - анн -, - янн -

бездог анн ий - инн -, - енн -

нездол анн ий наголошені завжди нн

незліч енн ий

4. запам’ятай:

бовваніти лляний

ссати овва

юннат бовван

5. - анн -, -янн - - ан -, - ян -

- енн -, - инн - - ен -, - ин -

несказ анн ий несказ ан ий

незрівн янн ий незліч ен ий

нездол анн ий незрівн ян ий

бездог анн ий нездол ан ий

незліч енн ий нескінч ен ий

свящ енн ий недоторк ан ий

страш енн ий ВИНЯТОК:

височ енн ий шалений

глиб инн ий скажений

безім’ янн ий студений

нескінч енн ий нежданий

негаданий

навіжений

священик

6. старослов’янізми (церковні слова):

благословенний божественний

блаженний огненний

мерзенний окаянний

спасенний

7. у словах бовван, ввесь, ввічливий, ссати і похідних: бовваніти,

самостійні службові

мають питання і є не мають питання і не є

членами речення членами речення

– іменник (хто? що?)

– прийменник

означає предмет, має у, в, на, під, попід, понад

рід, число, відмінок, з, між, із-за, з-під, через

4 відміни серед, для, до, по, поміж

– прикметник (який? – сполучник

яка? яке? які? чий? а, але, щоб, бо, як якби,

чиє? чия?) мов, наче, неначе, ніби,

вказує на ознаку і приналежність мовби, де, куди, коли, звідки,

– числівник (котрий? який, котрий, чий, тому що...

скільки? який порядку?) – частка

означає кількість і порядок не, ні, же, вже, б, би, так, отож,

при рахунку отже, тільки, хай, нехай

– займенник (хто? що?) – вигук

вказує на предмет, але ой, ай, ух

не називає його: він, вона,