Роль як реалізація статусу і позиції особистості. Соціальна роль. Класифікації ролей (Дж. Міда, Т. Парсонса, Дж. Морено).

З'ясування місця і ролі особистості в соціальній системі можливе через розкриття поняття «соціальний статус».

Соціальний статус особистості — це її позиція в соціальній системі, пов'язана з належністю до певної соціальної групи чи спільноти, сукупність її соціальних ролей та якість і ступінь їх виконання.

Він охоплює узагальнюючу характеристику становища індивіда в суспільстві: професію, кваліфікацію, освіту, характер виконуваної праці, посаду, матеріальне становище, наявність влади, партійну і профспілкову належність, ділові відносини, належність до демографічних або етнічних груп (національність, релігійність, вік, сімейне становище, родинні зв'язки). Усе це Р. Мертон називає «статусним набором». Соціальні статуси поділяються на привласнені, або одержані незалежно від суб'єкта, найчастіше від народження (раса, стать, вік, національність) і досягнуті, або надбані власними зусиллями індивіда (сімейне становище, професійно-кваліфікаційний рівень тощо).

Соціальна роль — типова поведінка людини, пов'язана з її соціальним статусом, яка не викликає негативної реакції соціального середовища.Людина в суспільному житті, як правило, виконує кілька соціальних ролей, які утворюють, за термінологією Р. Мертона, «рольовий набір». Соціальні ролі можуть закріплюватися формально (через посередництво закону чи іншого правового акту) або мати неформальний характер (моральні норми поведінки в певному суспільстві).

Одна з перших спроб систематизації соціальних ролей належить Т. Парсонсу, на думку якого їх характеризують:

—емоційність (одна роль вимагає емоційної стриманості, інша — цілковитої розкутості);

— спосіб одержання (одні ролі притаманні особистості органічно, інші виборюються нею);

— масштабність (сформульовані й суворо обмежені або нечіткі й розмиті);

— ступінь формалізації (дія за жорстко встановленими правилами і приписами або довільна дія);

— характер і скерованість мотивів (орієнтовані на особисте або загальне благо).

Сукупність соціальних ролей особистості відображає соціальні відносини в суспільстві. Соціальний статус і соціальна роль є основними поняттями рольових теорій особистості.

Ральф Лінтон та Джордж Герберт Мід одночасно в 1930 р. ввели в соціологічний обіг поняття соціальна роль - "соціальне замовлення", тобто приписана функція. Соціальна роль - типові аспекти поведінки.

Соціальні ролі в рольовій теорії розглядаються в трьох аспектах

1) у соціологічному - як система рольових очікувань (експек-тації), тобто задана суспільством модель поведінки, що має велике значення для формування особистості та оволодіння нею соціальними ролями;

2) у соціально-психологічному - як виконання ролі й реалізація міжособистісної взаємодії;

3) у психологічному - як внутрішня або уявлення особистості про роль, що не завжди реалізується в рольовій поведінці, але певним чином на неї впливає.

Рольовий механізм особистості - взаємозв'язок цих трьох аспектів. Провідним елементом в ньому є соціальні рольові очікування (експектації), що визначають поведінку.Одне з найважливіших понять теорії ролей - "прийняття ролі іншого", розуміння рольової поведінки партнера по взаємодії.

Відповідно до соціометричної методики, запропонованої Я. Морено, система міжособистісних взаємин складається з наступних статусних позицій, ролей:

· Лідер — член групи, що має найбільш високий позитивний статус, тобто має авторитет в інших і має на них вплив, визначає алгоритм рішення задач, що коштують перед групою.

· Зірка — емоційно приваблива для інших членів групи людина, до якої добре, із симпатією ставиться велика частина групи. Зірка може як бути лідером, так і не мати організаторських здібностей, необхідних для лідера, і, відповідно, не бути ним.

· Прийняті — члени групи, що мають середній позитивний статус і, як правило, що підтримують лідера в його зусиллях вирішити групову задачу.

· Ізольовані — члени групи, що мають нульовий статус і самоусунулися від участі в груповій взаємодії. Причинами такою самоусунення можуть бути особистісні особливості (наприклад, сором'язливість, інтроверсія, почуття неповноцінності і непевності в собі).

· Відкинуті — члени групи, що мають негативний статус, свідомо або несвідомо відсторонені від участі в вирішенні групових проблем.