Великі групи. Суттєві ознаки великих груп. Структура великих груп. Види великих груп.

Великі групи — це спільноти людей, які існують у масштабах сус­пільства та розвиваються за соціально-психологічними закономірностями виявів масової психіки і, на відміну від малих груп, не вимагають обов'язкових особистих контактів. У великих групах, як правило, формуються загальноприйняті норми поведінки, культурні цінності і традиції, спільна думка і масові рухи. До великих груп належать класи, соціальні прошарки, етноси (нації і народності), конфесії, іноді великі партії та громадські організації, вікові й професійні групи тощо.

Існують два види спільностей людей, які визначають специфічні соціально-психологічні особливості груп. Підставою для поділу цих видів груп служить характер зв'язків. У першому випадку - це об'єктивні соціальні зв'язки даної спільності. Так, соціальний клас як велику групу характеризує місце, яке він займає в системі об'єктивних соціально-економічних відносин і яка визначається суспільним поділом праці. Підставою для виділення нації як соціальної групи служить певна система об'єктивних соціальних зв'язків. Для статевовікових спільнот існують реальні соціально-демографічні характеристики. Приналежність людей до цих груп не залежить від їх волі і свідомості. Вона визначена об'єктивно. До іншого типу суспільства відносяться групи, належність до яких є результатом свідомого прагнення людей до об'єднання на основі спільних цілей і цінностей. Прикладами таких спільнот є професійні асоціації, партії, громадські рухи. Психологічні явища становлять основу цих об'єднань. Це - психологічні спільності.

Великі соціальні групи класифікуються і за іншими ознаками.

За тривалості існування виділяють більш довготривалі (класи, нації) і менш довготривалі (мітинги, аудиторії, натовп) групи. За характером організованості групи діляться на стихійно виникають (натовп) і свідомо організовані (партії, асоціації). Можна також говорити про умовних і реальних групах. При цьому істотним вважається ознака контактності і взаємодії. Статево-вікові і професійні групи є не реальними, а умовними. До реальних великим групам з короткими, але тісними контактами відносяться мітинги і зборів. Великі соціальні групи можуть бути відкритими і закритими. Членство в останніх визначається внутрішніми нормами груп.

Поняття та види великих соціальних груп. Це великі за чисельністю учасників об’єднання людей, які існують у масштабах суспільства та розвиваються за соціально-психологічними закономірностями проявів масової психіки і на відміну від малих груп не вимагають обов'язкових особистих контактів. У великих групах, як правило, виробляються загальноприйняті норми поведінки, культурні цінності і традиції тощо.

До великих груп відносяться соціальні страти, етноси (нації і народності), конфесії, іноді великі партії та громадські організації, вікові й професійні групи тощо. Соціологи як провідну ознаку великих соціальних груп, розглядали їхні потреби й інтереси. У даному випадку потреби й інтереси виступають не як індивідуальні, а як групові психологічні й соціально-психологічні явища

Існує кілька формальних ознак структури групи: структура комунікацій, структура керівництва, підлеглості та ін. Крім того, можна виділяти емоційну структуру групи, структуру міжособистісних стосунків та її зв'язок із функціональною структурою групової діяльності. При розгляді групи як суб'єкта діяльності аналіз структури групової діяльності має включати аналіз функцій кожного члена групи. Співвідношення цих двох структур є співвідношенням «неформальних» та «формальних» взаємин у групі.