Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Класифікація малих груп.Переважна більшість закордонних соціопсихологів основних ознак "малої групи" вважають безпосередність контакту, особистий ("віч-на-віч") характер спілкування між її членами. Відповідно до цієї ознаки, як зауважує Л.П. Буєва, і прийнята класифікація груп на: - первинні (у них відбуваються безпосередні контакти); - вторинні (члени групи не звязані інтимністю відносин); - офіційні (породженою офіційною структурою громадської організації); - неофіційні (групи спілкування). При подальшій класифікації груп ураховуються наступні фактори: - число членів у групі (що дозволяє виділяти великі і малі групи); - ступінь підпорядкованості особистості; - тип контролю за груповою діяльністю; - характер розподілу соціальних ролей у групі; - характер комунікацій у групі і т д. Американський соціальний психолог Е. Росс виявляє в суспільстві наступні групи: - випадкові (маси, громадськість); - природні (родина); - групи, що ґрунтуються на психологічній подобі (класи, партії, секти й т.п.); - групи, що ґрунтуються на спільності інтересів (держави, торговельні союзи). У роботах Ш. Бюлера групи підрозділяються на: - природні й штучні (створені із природних потреб і по "розрахунку"); - формальні і неформальні (головне розходження яких - в організації влади й типі керівництва); - організовані й неорганізовані. Свою класифікацію груп - по їхній ролі й місцю в структурі суспільства пропонує В. А. Гаврилов. Він виділяє: 1. малі соціально-економічні групи людей, особисто взаємодіючих у сфері праці, малі трудові колективи; 2. малі соціально-політичні групи людей, які представляють в даній організації інтереси певних соціополітичних інститутів, які функціонують у рамках усього суспільства; 3. аматорські (самодіяльні) малі групи, що існують переважно в сфері дозвілля; 4. малі вікові групи, створені на основі відомого збігу умов життя, потреб, звичок, інтересів і т.п.; 5. групи, засновані на приналежності до певного полу (жіночі, чоловічі); 6. територіально-побутові групи людей, обєднаних за місцем проживання й спільному використанню навколишнього їхнього матеріально-технічного середовища. Г.М. Андрєєва згадує ще первинні (родина) і вторинні (професійні, трудові, політичні, релігійні) групи, а Я.Л. Коломинський - реальні й умовні (виділені на підставі безпосереднього спілкування в певний час, підтримки звязку між членами переважно за допомогою технічних засобів).Відповідно до критерію "відносини особистості до групових норм" особливо виділяються референтні, або еталонні, групи. Поняття "референтна група" у соціальній психології означає групу, до якої даний індивід ставиться свідомо. Поняття "референтна група" має чотири основних значення:група, на яку даний індивід орієнтується у своїх діях;група, що служить зразком, еталоном або критерієм для оцінки особистого поводження;група, у яку індивід прагне вступити, стати її членом;група, чиї погляди й цінності служать своєрідними еталонами для індивіда, що не є безпосереднім її членом.
|