Знаково-символьна інфраструктура країни як сфера інформаційного протиборства (приклад України та Росії).

У певних випадках йдеться навіть про медіа-інформаційний тероризм як особливий різновид психологічного терору, який відносять до “інфраструктурного”. Йдеться, у свою чергу, про зловживання інформаційними системами, мережами та їх компонентами для здійснення терористичних дій та інших віднесених до них акцій.

Такий різновид тероризму характеризується як множина інформаційних війн та спеціальних операцій, пов’язаних із національними або транснаціональними кримінальними структурами й спецслужбами іноземних держав. Доступність інформаційних технологій значно підвищує його ризики, бо, чим інформатизованішим є суспільство, тим більш воно піддатливе із технологічної точки зору до впливів масово-психологічного терору.

Такий тероризм полягає також у спробах організації спеціальних медіа-кампаній, покликаних зруйнувати знаково-символьну інфраструктуру суспільства, створити у ньому атмосферу громадянського хаосу, клімату взаємної недовіри, зумовити поширення ксенофобних настроїв й підозріле настановлення щодо ”чужинців”, якими можуть виявитися представники будь-яких меншин і навіть “більшин”. Не випадково англомовну абревіатуру WMD (“weapons of mass destruction” – “зброя масового ураження”) після 11 вересня 2001 р. на Заході дедалі частіше розшифровують за співзвуччям як “weapons of mass disruрtion” (“зброя масової деконсолідації”).

Загалом, орієнтуючись на низькопробні смаки, електронні мас-медіа (й, зокрема, телебачення) зазвичай схильні не лише до всілякої «полунички», але й до демонстрації сцен насильства й терору з метою збільшення чисельності аудиторії, бо відповідно збільшуються доходи від реклами.

Епоха терору та антитерору призвела до появи нових видів інформаційної зброї (листи із “підозрілою речовиною”, “сигнали” щодо вчинення терористичних актів тощо), які не лише деструктивно впливають на стани масової свідомості, політичну та економічну ситуацію в окремих країнах та світі в цілому, але й руйнують знаково-символьну інфраструктуру “нового” глобального мислення, заснованого на загальнолюдських цінностях.