Інформаційна безпека

33. Державна політика у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

Державна політика у сфері забезпечення інформаційної безпеки України полягає у: забезпеченні реалізації конституційних прав людини на вільний доступ до інформації, використанні інформації для провадження не забороненої законодавством діяльності, фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, а також у захисті інформації, яка стосується особистої безпеки громадянина; створенні умов для розвитку інформаційної інфраструктури з метою реалізації конституційних прав і свобод людини та громадянина у сфері інформаційних відносин та використання інформації з метою забезпечення непорушності конституційного ладу, суверенітету і територіальної цілісності України, політичної, економічної та соціальної стабільності, безумовного забезпечення законності та правопорядку, розвитку взаємовигідного міжнародного співробітництва.

34. Засади державної політики у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

Засадами державної політики у сфері інформаційної безпеки є: дотримання конституційних прав і свобод людини та громадянина у сфері інформаційних відносин, забезпечення духовного відродження народу, збереження і зміцнення моральних цінностей суспільства, традицій патріотизму та гуманізму, культурного і наукового потенціалу; інформаційне забезпечення державної політики, пов'язане з доведенням до української та міжнародної громадськості достовірної інформації про політику України, її офіційної позиції стосовно актуальних подій українського та міжнародного життя, з дотриманням гарантій доступу громадян до відкритих інформаційних ресурсів; розвиток сучасних інформаційних технологій, вітчизняної інформаційної індустрії, в тому числі виробництва засобів інформатизації, телекомунікації і зв'язку, забезпечення потреби внутрішнього ринку у цій продукції і просування її на світовий ринок, а також забезпечення накопичення, зберігання та ефективного використання вітчизняних інформаційних ресурсів; захист інформаційних ресурсів від несанкціонованого доступу, забезпечення безпеки інформаційних і телекомунікаційних систем — як існуючих, так і тих, що створюються на території України.

35. Основні загрози інформаційній безпеці України

Основними загрозами інформаційній безпеці України є: обмеження свободи слова та доступу громадян до інформації; руйнування системи суспільних цінностей, негативні зміни їх цільових настанов, шкідливий вплив інформації на духовне і фізичне здоров'я особи; маніпулювання громадською думкою; порушення штатного режиму функціонування (руйнування) критично важливих інформаційних мереж, систем управління; несанкціонований витік таємної, конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом; спотворення (знищення) інформаційних ресурсів, програмного забезпечення; низький рівень інтегрованості України у світовий інформаційний простір; діяльність іноземних політичних, економічних, військових, розвідувальних та інших структур, спрямована проти інтересів України в інформаційній сфері; прагнення деяких країн і транснаціональних об'єднань до домінування у світовому інформаційному просторі, що призводить до обмеження національних інтересів України, витіснення її із зовнішнього та внутрішнього інформаційного ринку; збільшення технологічного відриву ряду держав світу і нарощування їх можливостей у протидії створенню конкурентоспроможних вітчизняних інформаційних технологій; невідповідність нормативно-правової бази, що регулює відносини в інформаційній сфері, вимогам часу; активне просування на внутрішній ринок програмно-апаратних засобів захисту інформації зарубіжного виробництва, включаючи і засоби криптографічного захисту, які не забезпечують відповідного рівня захисту; відставання України від провідних держав світу за рівнем інформатизації органів державної влади і органів місцевого самоврядування, кредитно-фінансової сфери, промисловості, сільського господарства, освіти, охорони здоров'я, сфери обслуговування.

36. Протидія загрозам інформаційній безпеці

Протидія загрозам інформаційній безпеці здійснюється шляхом: сприяння інформаційній діяльності, спрямованій на патріотичне виховання всіх категорій населення, утвердження загальнодержавної системи духовних цінностей, пропаганду толерантності, злагоди, міжетнічного та міжрелігійного миру, суспільну солідарність; організації оперативного реагування та упередження формування негативного іміджу України та її громадян, органів державного управління, інших суспільних інститутів, викривлення та тенденційного підбору фактів історичного минулого, поширення неправдивої інформації; ліквідації відставання від провідних держав світу за рівнем інформатизації суспільних інститутів, превентивного розвитку центрів зберігання, обробки та розповсюдження інформації, таких як бібліотечні, архівні, музейні, спеціальні інформаційно-аналітичні, дослідницькі та інші установи, а також систем і баз даних засобів масової інформації; забезпечення виявлення загроз щодо порушення конфіденційності, цілісності та доступності інформації, створення механізмів їх локалізації; встановлення уніфікованого переліку умов для надання чи обмеження права на доступ до інформації, переліку видів інформації з обмеженим доступом та механізмів реалізації цих обмежень, принципів та організаційних механізмів доступу до інформації органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, фізичних та юридичних осіб; розширення мережі кореспондентських пунктів і спеціальних кореспондентів засобів масової інформації та інформаційних агентств за кордоном; забезпечення конфіденційності, цілісності та гарантованого адресного доступу до важливої для особи, суспільства і держави інформації; запобігання знищенню (навмисному спотворенню, псуванню, прихованню) національних інформаційних ресурсів; нейтралізації діяльності іноземних політичних, економічних, військових, розвідувальних структур, спрямованої проти інтересів України; запобігання проявам інформаційно-диверсійної діяльності терористичних організацій, груп, окремих осіб, спрямованої на дестабілізацію суспільного життя в країні та завдання шкоди громадянам, державі; запобігання введенню в систему інформаційних ресурсів спеціально підготовленої, неправдивої інформації, застосування негативного інформаційно-психологічного впливу на особу.

37. Захист прав і свобод людини та громадянина

Захист прав і свобод людини та громадянина, спрямований на забезпечення балансу прав людини, суспільства та держави, передбачає: розроблення і прийняття державної програми розвитку мережі Інтернет в Україні, створення умов для забезпечення доступу всіх громадян до публічної інформації та надання населенню телекомунікаційних послуг; забезпечення інформаційної присутності органів державної влади у мережі Інтернет та підвищення рівня інформування населення про діяльність цих органів; розвиток і вдосконалення системи інформаційної безпеки особи, суспільства та держави, створення системи запобігання злочинам у сфері інформаційних технологій, що передбачає прийняття нормативно-правових актів з питань захисту персональних даних відповідно до європейських стандартів; залучення громадськості до процесів формування і проведення державної політики, підготовки і прийняття проектів законів, інших нормативно-правових актів та рішень, оцінки діяльності органів державної влади щодо виконання прийнятих рішень у сфері зв'язку та інформатизації; створення системи "Електронна демократія" з метою надання громадськості можливості обговорення та обміну думками з питань управління і розвитку, опосередковано впливаючи таким чином на формування та прийняття рішень на всіх рівнях державної влади, шляхом впровадження інформаційного порталу та регіонального інформаційного центру, що сприятиме проведенню громадських обговорень, дискусій, форумів тощо.

38. Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, суспільства та держави

Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, суспільства та держави передбачає: розроблення, організацію виробництва та сертифікацію на відповідність вимогам інформаційної безпеки функціонально повного комплексу технічних і програмно-технологічних засобів захисту національних інформаційних ресурсів під час їх створення, зберігання та використання; формування цілісної системи захисту мереж передачі даних від дій, спрямованих на порушення їх функціонування, і моніторинг цих мереж з дотриманням норм національного законодавства та міжнародного права; організацію в системах електронного документообігу та електронного цифрового підпису багаторівневого захисту інформації від несанкціонованого доступу; створення інформаційно-телекомунікаційної системи органів державної влади та управління із засобами криптографічного та технічного захисту інформації; створення та оперативне застосування антивірусних засобів.

39. Науково-практична робота із забезпечення інформаційної безпеки

Науково-практична робота із забезпечення інформаційної безпеки полягає у: реалізації системного підходу до аналізу динаміки інформаційних процесів в Україні, забезпеченні багатоваріантності параметрів аналізу та прогнозів розвитку цих процесів з урахуванням необхідних заходів з дотримання інформаційної безпеки; налагодженні механізму проведення постійного моніторингу, прогнозування зовнішніх загроз інформаційній безпеці, вироблення рекомендацій щодо їх нейтралізації; розробленні стратегії: входження України в глобальний інформаційний простір, у науковому обґрунтуванні процесу розвитку українського сегмента цього простору (визначення пріоритетів, основних принципів формування змісту, методики наповнення), залучення до роботи з наповнення українського сегмента глобального інформаційного простору провідних наукових центрів країни, бібліотечних та інших культурно-освітніх установ, інформаційно-аналітичних структур України; адаптації до вимог національних стандартів необхідних Україні масивів світових інформаційних ресурсів для подолання відставання в цій сфері; проведення загальнодержавної політики інтеграції України в міжнародні телекомунікаційні мережі, вироблення відповідних рекомендацій, правил і процедур; створення і впровадження системи національної стандартизації в інформаційній сфері з урахуванням міжнародних стандартів інформаційного обміну та захисту інформації.

40. Удосконалення нормативно-правової бази з питань інформаційної безпеки

Удосконалення нормативно-правової бази з питань інформаційної безпеки передбачає: упорядкування інформаційного обміну та інформаційно-аналітичного супроводу роботи органів державної влади, інших суспільних інститутів з органами державної влади та між собою, забезпечення безумовного дотримання вимог інформаційної безпеки посадовими особами, громадянами; формування нормативно-правової бази у галузі використання Інтернет-технологій і забезпечення захисту державних інформаційних ресурсів; законодавче визначення порядку доступу інших держав або іноземців до інформаційних ресурсів України та порядку використання цих ресурсів на основі договорів з іншими державами; налагодження двостороннього та багатостороннього співробітництва з міжнародними організаціями для спільного розв’язання проблеми правового забезпечення інформаційної безпеки, укладення міжнародних договорів у цій сфері; визначення порядку розповсюдження та використання інформаційної продукції іноземного виробництва на території України, врахування вимог інформаційної безпеки у разі закупівлі іноземних програмно-технічних та телекомунікаційних засобів, їх використання в стратегічно важливих галузях на об'єктах важливого державного та суспільного значення.