Європейська конвенція про транскордонне телебачення. 1 page

зі змінами, внесеними Протоколом
від 9 вересня 1998 року
(994_090)

Статус Конвенції див. (994_399)

{ Конвенцію ратифіковано із заявою та застереженням
Законом N 687-VI (687-17) від 17.12.2008 }

Офіційний переклад

Преамбула

Держави - члени Ради Європи та інші держави - учасниці
Європейської культурної конвенції (994_213), які підписали цю
Конвенцію,

ураховуючи, що метою Ради Європи є досягнення більшого
єднання між її членами для збереження та втілення в життя ідеалів
і принципів, які є їхнім спільним надбанням;

уважаючи, що гідність й однакова цінність кожної людини є
основними складовими тих принципів;

уважаючи, що свобода самовираження та інформації, яку
закріплено в статті 10 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод (995_004), є одним з важливих принципів
демократичного суспільства та однією з основних умов його прогресу
та розвитку кожної людини;

ще раз підтверджуючи свою відданість принципам вільного
поширення інформації та ідей і незалежності організацій радіо- й
телемовлення, які складають необхідне підґрунтя їхньої політики
радіо- й телемовлення;

підтверджуючи важливість радіо- й телемовлення для розвитку
культури й вільного формування думок в умовах забезпечення
плюралізму та рівних можливостей для всіх демократичних груп і
політичних партій;

будучи переконаними в тому, що подальший розвиток
інформаційних та комунікаційних технологій повинен сприяти
здійсненню, незалежно від кордонів, права виражати, шукати,
одержувати й поширювати інформацію та ідеї незалежно від їхнього
джерела;

бажаючи представляти вибір програмних послуг, який
збільшується, для громадськості, поліпшувати в такий спосіб
європейську спадщину та розвивати її аудіовізуальну творчість, а
також будучи сповненими рішучості досягти цієї культурної мети
зусиллями, спрямованими на збільшення виробництва та обігу
високоякісних програм, таким чином відповідаючи на очікування
громадськості в політичній, освітній та культурній сферах;

визнаючи необхідність зміцнення спільної загальної
нормативної бази;

беручи до уваги Резолюцію N 2 і Декларацію Першої
Європейської конференції з питань політики засобів масової
інформації на рівні міністрів;

бажаючи розвивати принципи, викладені в існуючих
Рекомендаціях Ради Європи стосовно принципів телевізійної реклами,
рівності жінок і чоловіків у засобах масової інформації,
використання можливостей супутникового зв'язку для телебачення й
звукового радіо та розвитку аудіовізуального виробництва в Європі;

домовилися про таке:

Розділ I

Загальні положення

Стаття 1

Предмет і мета

Ця Конвенція стосується програмних послуг, які здійснюються
через трансляції. Її метою є спрощення, серед Сторін,
транскордонної трансляції та ретрансляції телевізійних програмних
послуг.

Стаття 2

Терміни, які вживаються(1)

Для цілей цієї Конвенції:

a) "трансляція" означає первісну передачу наземним
передавачем, кабельними каналами або з використанням супутника
будь-якого типу, у кодованому чи некодованому вигляді,
телевізійних програмних послуг для прийому, який здійснює
громадськість. Цей термін не охоплює послуг зв'язку, що
здійснюються на індивідуальну вимогу;

b) "ретрансляція" означає факт прийому й одночасної передачі,
незалежно від використаних технічних засобів, повних та незмінних
телевізійних програмних послуг або важливих частин таких послуг,
що транслюються організаціями радіо- й телемовлення для прийому,
який здійснює громадськість;

c) "телемовник" означає фізичну або юридичну особу, яка несе
редакційну відповідальність за складання телевізійних програмних
послуг, призначених для прийому, який здійснює громадськість, і
яка транслює їх сама, чи для якої їх передає третя сторона в
повному обсязі й без змін;

d) "програмна послуга" означає всі елементи в межах однієї
послуги, яка надається даним телемовником у межах значення
попереднього пункту;

e) "європейські аудіовізуальні роботи" означає творчі роботи,
виробництво або спільне виробництво яких контролюється
європейськими фізичними або юридичними особами;

f) "реклама" означає будь-яке публічне оголошення за плату чи
будь-яку подібну винагороду або для цілей самореклами, яке
призначене для сприяння продажу, купівлі чи оренді товару або
послуги, для поширення певної справи чи ідеї, або для досягнення
якогось іншого результату, бажаного для рекламодавця чи для самого
телемовника;

g) "телепродаж" означає безпосередні пропозиції, що
транслюються громадськості для постачання за плату товарів чи
послуг, зокрема нерухомого майна, прав та зобов'язань;

h) "спонсорство" означає участь фізичної або юридичної особи,
яка не бере участі в діяльності радіо- й телемовлення чи у
виробництві аудіовізуальних робіт, у прямому чи непрямому
фінансуванні програми для сприяння популяризації назви,
торговельної марки, іміджів або діяльності цієї особи.

Стаття 3

Сфера застосування

Ця Конвенція застосовується до будь-якої програмної послуги,
яка транслюється або ретранслюється організаціями чи технічними
засобами, що знаходяться під юрисдикцією однієї зі Сторін,
кабельними каналами, за допомогою наземного передавача або
супутника, і яка може прийматися, прямо або опосередковано, на
території однієї чи більше Сторін.

Стаття 4

Свобода прийому та ретрансляції

Сторони забезпечують свободу самовираження й інформації
відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод (995_004), гарантують свободу прийому й не
обмежують ретрансляцію на своїх територіях програмних послуг, які
відповідають умовам цієї Конвенції.

Стаття 5

Обов'язки Сторін, що здійснюють трансляцію(1)

1. Кожна Сторона, що здійснює трансляцію, забезпечує
відповідність умовам цієї Конвенції всіх програмних послуг, які
транслюються телемовниками, що підпадають під юрисдикцію цієї
Сторони.

2. Для цілей цієї Конвенції телемовником, який підпадає під
юрисдикцію Сторони, є:

- телемовник, який уважається розташованим на території цієї
Сторони згідно з пунктом 3;

- телемовник, до якого застосовується пункт 4.

3. Для цілей цієї Конвенції телемовник уважається
розташованим на території Сторони (далі - "Сторона, що здійснює
трансляцію") у таких випадках:

a) коли правління телемовника розташоване на території цієї
Сторони й рішення стосовно розкладів програм приймаються на
території цієї Сторони;

b) якщо правління телемовника розташоване на території однієї
Сторони, але рішення стосовно розкладів програм телепередач
приймаються на території іншої Сторони, то вважається, що
телемовник розташований на території тієї Сторони, на території
якої працює значна частина його працівників, зайнятих у
телемовленні; якщо ж значна частина його співробітників, зайнятих
у телемовленні, працює на території кожної зі Сторін, то
вважається, що телемовник розташований на території тієї Сторони,
на території якої знаходиться його правління; якщо значна частина
його співробітників не працює на території жодної зі Сторін, то
вважається, що телемовник розташований на території тієї зі
Сторін, на території якої він вперше почав здійснювати
телемовлення згідно із системою законодавства цієї Сторони, за
умови, що він підтримує стабільний і результативний зв'язок з
економікою цієї Сторони;

c) якщо головне правління телемовника розташоване на
території однієї зі Сторін, але рішення стосовно розкладу програм
приймаються на території Держави, яка не є Стороною цієї
Конвенції, чи навпаки, то вважається, що він розташований на
території заінтересованої Сторони, за умови, що значна частина
його працівників, зайнятих у телемовленні, працюють на території
цієї Сторони;

d) якщо при застосуванні критеріїв пункту 3 статті 2
Директиви Європейського Парламенту та Ради Європи від
19 червня 1997 р. 97/36/ЕС про внесення змін до Директиви Ради
Європи 89/552/ЕЕС (994_446) про узгодження певних положень,
установлених законом, постановою або адміністративною акцією в
Державах-членах стосовно здійснення діяльності телемовлення,
уважається, що телемовник розташований на території однієї з
Держав - членів Європейського Співтовариства, то також уважається,
що для цілей цієї конвенції цей телемовник розташований на
території цієї Держави.

4. Телемовник, до якого не застосовуються положення пункту 3,
уважається таким, що підпадає під юрисдикцію Сторони, так званої
Сторони, що здійснює трансляцію, у таких випадках:

a) коли він використовує частоту, надану цією Стороною;

b) коли він, хоча й не використовує частоту, надану Стороною,
він використовує можливості супутника, що належить цій Стороні;

с) коли він, хоча й не використовує ні частоти, наданої цією
Стороною, ні можливостей супутника, що належить цій Стороні,
використовує наземну станцію-передавач супутникового зв'язку, що
знаходиться на території Сторони.

5. Якщо Сторону, що здійснює трансляцію, не можна визначити
згідно з пунктом 4, то постійний Комітет, щоб визначити цю
Сторону, розглядає це питання відповідно до підпункту "a" пункту 1
статті 21 цієї Конвенції.

6. Ця Конвенція не застосовується до телепередач, що
призначені для прийому винятково в Державах, які не є Сторонами
цієї Конвенції та які не приймаються прямо чи опосередковано
громадськістю на території однієї або кількох Сторін.

Стаття 6

Надання інформації

1. Обов'язки телемовника чітко й належним чином визначаються
в дозволі, який надається компетентним органом кожної Сторони, або
у договорі, що укладається з ним, чи в будь-якому іншому правовому
акті.

2. Компетентний орган Сторони, що здійснює трансляцію, на
запит, надає інформацію про відповідного телемовника. У такій
інформації зазначається як мінімум назва, місцезнаходження й
статус телемовника, прізвище законного представника, структура
капіталу, характер, мета й порядок фінансування програмної
послуги, яку телемовник надає чи має намір надавати.

Розділ II

Питання стосовно складання програм

Стаття 7

Обов'язки телемовника

1. Усі елементи програмних послуг у тому, що стосується
їхнього представлення та змісту, повинні поважати гідність людини
та основні права інших людей.

Зокрема, вони не повинні:

a) бути непристойними і, особливо, містити порнографію;

b) неправомірно пропагувати насильство чи спонукати до
расової ненависті.

2. Усі елементи програмних послуг, які можуть завдати шкоди
фізичному, психічному чи моральному розвиткові дітей та підлітків,
не повинні транслюватись, якщо під час трансляції та прийому вони
мають змогу їх дивитися.

3. Телемовник забезпечує об'єктивне висвітлення фактів і
подій та сприяє вільному формуванню думок.

Стаття 8

Право на відповідь(1)

1. Кожна Сторона, що здійснює трансляцію, забезпечує кожній
фізичній чи юридичній особі, незалежно від громадянства чи місця
проживання, можливість здійснювати право на відповідь або пошук
інших правових чи адміністративних засобів, які можна порівняти,
стосовно програм, які транслює телемовник, що підпадає під її
юрисдикцію, у значенні статті 5. Зокрема, вона забезпечує такий
вибір часу й інші заходи стосовно здійснення права на відповідь,
за яких це право можна було б здійснювати результативно.
Результативне здійснення цього права або інших правових чи
адміністративних засобів, які можна порівняти, забезпечується як
вибором часу, так і способами.

2. Для цього назва програмної послуги або телемовника,
відповідального за цю програмну послугу буде зазначена в самій
програмній послузі через рівні проміжки часу за допомогою
відповідних засобів.

Стаття 9

Доступ громадськості до інформації(1)

Кожна Сторона вивчає питання, а якщо необхідно, уживає
правових заходів, таких як введення права на короткий показ подій,
які становлять великий інтерес для громадськості, щоб право
громадськості на інформацію не було порушене через використання
телемовником, який підпадає під її юрисдикцію, виключних прав на
трансляцію чи ретрансляцію таких подій у тому значенні, якого
надано цьому в статті 3.

Стаття 9bis

Доступ громадськості до головних подій(2)

1. Кожна Сторона зберігає право вжити заходів для
забезпечення того, щоб телемовник, який підпадає під її
юрисдикцію, не здійснював виняткової ретрансляції подій, які вона
вважає значними для суспільства, позбавляючи значну частину
громадськості на території цієї Сторони можливості слідкувати за
такими подіями в прямому ефірі чи в записі на телеканалах, до яких
є вільний доступ. Якщо він це робить, то відповідна Сторона може
вдатися до складення переліку тих позначених подій, які вона
вважає головними для суспільства.

2. Сторони, дотримуючись юридичних гарантій, що надані
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод
(995_004), а також, у відповідних випадках, національною
конституцією, забезпечують відсутність здійснення телемовником,
який підпадає під їхню юрисдикцію, виняткових прав, які він
придбав після дати набирання чинності Протоколом про внесення змін
до Європейської Конвенції про транскордонне телебачення
(994_090), у такий спосіб, за якого значна частина громадськості
іншої Сторони позбавлена можливості слідкувати за подіями,
позначеними цією іншою Стороною, у прямому ефірі, цілком або
частково, або там, де це доречно за об'єктивних причин, що
пов'язані з громадськими інтересами, у запису, цілком або
частково, на телеканалах, до яких є вільний доступ, як визначено
цією іншою Стороною згідно з пунктом 1, дотримуючись таких вимог:

a) Сторона, яка вживає правових заходів, зазначених у
пункті 1, складає перелік національних або ненаціональних подій,
які вона вважає головними для суспільства;

b) Сторона робить це в чіткий та прозорий спосіб, своєчасно,
ефективно використовуючи час;

c) Сторона визначає, чи повинні ці події передаватися цілком
або частково в прямому ефірі або в разі необхідності чи доречності
з об'єктивних причин, що пов'язані з громадськими інтересами, -
цілком або частково в записі;

d) Заходи, яких уживає Сторона, що складає перелік, повинні
бути пропорційними та якомога докладніше описаними, щоб дати змогу
іншим Сторонам вжити заходів, зазначених у цьому пункті;

e) Сторона, що складає список, повідомляє про цей перелік і
відповідні правові заходи Постійному Комітетові в строки,
установлені Постійним Комітетом;

f) Заходи, яких уживає Сторона, що складає перелік,
обмежуються керівними принципами Постійного Комітету, зазначеними
в пункті 3 і схвалюються Постійним Комітетом.

Заходи, що ґрунтуються на положеннях цього пункту,
застосовуються тільки до подій, виданих Постійним Комітетом у
щорічному переліку, зазначеного в пункті 3, а також до тих
виняткових прав, придбаних після набрання чинності цим Протоколом
про внесення змін (994_090).

3. Раз на рік Постійний Комітет:

a) видає зведений список визначених подій та відповідних
правових заходів, про які повідомляють йому Сторони згідно з
підпунктом "e" пункту 2;

b) визначає керівні принципи, які приймаються більшістю в три
чверті голосів його членів, на додаток до вимог, перерахованих у
підпунктах "a"-"e" пункту 2, щоб уникнути розходжень у
застосуванні цієї статті й відповідних положень Європейського
Співтовариства.

Стаття 10

Культурні цілі(1)

1. Кожна Сторона, що здійснює трансляцію, забезпечує в разі
доцільності та відповідними засобами, щоб телемовник, який
підпадає під її юрисдикцію, приділяв більшу частину свого ефірного
часу європейським роботам, за винятком часу, відведеного для
новин, спортивних подій, телевізійних ігор, реклами, послуг
телетексту й телепродажу. Це співвідношення з урахуванням
зобов'язань телемовника перед своїми телеглядачами стосовно
інформаційних, освітніх, культурних та розважальних програм
досягається поступово, на підставі відповідних критеріїв.

2. Якщо між Стороною, яка здійснює прийом, і Стороною, яка
здійснює трансляцію, виникає спір стосовно застосування
попереднього пункту, на запит однієї зі Сторін до Постійного
Комітету може подаватися звернення для отримання його
консультативного висновку з цього питання. Такий спір не
передається на арбітражний розгляд, передбачений у статті 26.

3. Сторони зобов'язуються спільно шукати найбільш прийнятні
засоби та процедури підтримки - без дискримінації телемовника -
діяльності та розвитку європейського виробництва, особливо в
країнах з низьким потенціалом аудіовізуального виробництва або в
районах використання непоширених мов.

4. Сторони забезпечують відсутність трансляції телемовником,
який підпадає під їхню юрисдикцію, кінематографічних творів у
строки, не погоджені з власниками прав.

Стаття 10bis

Плюралізм засобів масової інформації(2)

У дусі співробітництва й взаємодопомоги, який лежить в основі
цієї Конвенції, Сторони докладають зусиль, щоб програмні послуги,
які транслюються або ретранслюються телемовником або іншими
юридичними чи фізичними особами, що підпадають під їхню
юрисдикцію, у значенні статті 3, не загрожували плюралізму засобів
масової інформації.

Розділ III

Реклама й телепродаж(3)

Стаття 11

Загальні стандарти(1)

1. Реклама й телепродаж повинні бути чесними й
добросовісними.

2. Реклама й телепродаж не повинні бути оманливими, і не
повинні завдавати шкоду інтересам споживачів.

3. Реклама й телепродаж, які призначені для дітей або в яких
беруть участь діти, повинні уникати всього, що може зашкодити
їхнім інтересам, і повинні враховувати їхні особливі почуття.

4. Телепродаж не повинен спонукати неповнолітніх до укладання
договорів про продаж чи оренду товарів і послуг.

5. Рекламодавець не повинен чинити редакційного впливу на
зміст програм.

Стаття 12

Тривалість(1)

1. Пропорція проміжків часу, відведених для транслювання
сюжетів телепродажу, рекламних сюжетів й інших форм реклами, за
винятком вікон телепродажу в значенні пункту 3, не повинні
перевищувати 20% часу щоденних передач. Час, відведений для
транслювання коротких рекламних сюжетів, не повинен перевищувати
15% часу щоденних передач.

2. Пропорція проміжків часу, відведених для транслювання
рекламних сюжетів і сюжетів телепродажу, не повинні перевищувати
20% у межах установленої години.

3. Вікна, які призначені для трансляції програм телепродажу в
межах програмних послуг, не призначених винятково для телепродажу,
повинні мати мінімальну безперервну тривалість 15 хвилин.
Максимальна кількість вікон на день становить вісім. Загальна їхня
тривалість не повинна перевищувати 3 години на день. Вони повинні
чітко позначатися за допомогою оптичних та акустичних засобів.

4. Для цілей цієї статті до реклами не належать:

- оголошення, які робить телемовник у зв'язку з його
програмами та додатковими товарами, що безпосередньо випливають із
цих програм;

- оголошення, які робляться в інтересах громадськості, а
також заклики до благодійництва, які передаються безоплатно.

Стаття 13

Форма та подача(1)

1. Реклама та телепродаж повинні чітко вирізнятись як такі й
розпізнаватись серед інших елементів програмних послуг за
допомогою оптичних та (або) акустичних засобів. У принципі короткі
рекламні сюжети й сюжети телепродажу повинні транслюватися
блоками.

2. Реклама й телепродаж не повинні застосовувати прийоми, що
впливають на підсвідомість.

3. Приховані реклама й телепродаж не дозволяються, зокрема
презентація товарів чи послуг у програмах, коли вона слугує
рекламним цілям.

4. У рекламі й телепродажу не повинні використовуватися ні
зображення, ні голос осіб, які регулярно подають новини та
програми про поточні події.

Стаття 14

Вставка реклами й телепродажу(1)

1. Реклама й телепродаж вставляються між програмами. За умови
дотримання умов, викладених в пунктах 2-5 цієї статті, рекламні
сюжети й сюжети телепродажу можуть вставлятись і під час програм,
але так, щоб не порушувалися цілісність і цінність програми і не
завдавалась шкода власникам авторських прав.

2. У програмах, які складаються з автономних частин, або в
спортивних програмах й аналогічно побудованих показах новин та
вистав, які мають перерви, рекламні сюжети й сюжети телепродажу
вставляються лише між частинами або в перервах.

3. Трансляція аудіовізуальних творів, наприклад художніх
кінофільмів і телефільмів (за винятком окремих серій, серіалів,
розважальних програм та документальних фільмів), якщо їхня
запланована тривалість перевищує 45 хвилин, може перериватися один
раз на кожний повний 45-хвилинний період. Подальше переривання
дозволяється, якщо їхня запланована тривалість перевищує принаймні
на 20 хвилин два чи більше повні 45-хвилинні періоди.

4. Коли програми, крім тих, що підпадають під пункт 2,
перериваються рекламними сюжетами або сюжетами телепродажу, тоді
між кожними двома послідовними рекламними сюжетами або сюжетами
телепродажу повинен минути принаймні 20-хвилинний період.

5. Реклама й телепродаж не повинні вставлятися в будь-яку
трансляцію релігійної служби. Новини й програми поточних подій,
документальні фільми, релігійні програми та програми для дітей,
коли їхня запланована тривалість не перевищує 30 хвилин, рекламою
чи телепродажем не перериваються. Якщо їхня запланована тривалість
становить 30 хвилин або більше, то застосовуються положення
попередніх пунктів.

Стаття 15

Реклама й телепродаж певних товарів(3), (1)

1. Реклама й телепродаж тютюнових виробів не дозволяються.

2. Реклама й телепродаж алкогольних напоїв усіх різновидів
здійснюються з дотримання таких правил:

a) вони не повинні бути особливим чином призначені для
неповнолітніх, і жодна особа, яка пов'язана з уживанням
алкогольних напоїв у рекламі або в телепродажу, не повинна
здаватися неповнолітньою;

b) вони не повинні асоціювати вживання алкоголю з фізичними
досягненнями, чи водінням автомобілю;

c) вони не повинні заявляти, що алкогольні напої мають
лікувальні властивості, що вони мають стимулюючий, чи
заспокійливий ефект, або можуть допомагати у вирішенні особистих
проблем;

d) вони не повинні заохочувати до надмірного вживання
алкогольних напоїв, чи представляти утримання та помірність
їхнього вживання у негативному світлі;

e) вони не повинні надто підкреслювати наявність алкоголю в
напоях.

3. Реклама лікарських засобів і медичних послуг, які на
території Сторони, що здійснює трансляцію, можна придбати лише за
медичним рецептом, не дозволяється.

4. Реклама всіх інших лікарських засобів і медичних послуг
повинна чітко відрізнятись як така, повинна бути достовірною та
правдивою, перевірятися й відповідати вимозі захисту людини від
шкоди.

5. Телепродаж лікарських засобів і медичних послуг не
дозволяється.

Стаття 16

Реклама й телепродаж, спеціально призначені
для однієї Сторони(1)

1. Щоб уникнути спотворень конкуренції та створення небезпеки
для системи телебачення однієї Сторони, реклама й телепродаж, які
спеціально призначені й передаються з певною частотою для
телеаудиторій окремої Сторони, яка не є Стороною, що здійснює
трансляцію, не повинні обходити встановлені цією конкретною
Стороною правила телереклами й телепродажу.

2. Положення попереднього пункту не застосовуються в таких
випадках:

a) коли відповідні правила створюють нерівні умови між
рекламою й телепродажем, які транслюються телемовником, що
підпадає під юрисдикцію цієї Сторони, та рекламою й телепродажем,
що транслюються телемовником чи будь-якою іншою фізичною або
юридичною особою, які підпадають під юрисдикцію іншої Сторони; або

b) коли ці Сторони уклали дво- чи багатосторонні угоди в цій
галузі.

Розділ IV

Спонсорство

Стаття 17

Загальні стандарти

1. Якщо програма або серія програм повністю або частково
фінансується спонсором, це чітко зазначається у відповідних титрах
на початку та (або) наприкінці програми.

2. Спонсор за будь-яких обставин не має права впливати на
зміст і час виходу в ефір програм, що ним фінансуються, і таким
чином порушувати відповідальність та редакторську незалежність
телемовника стосовно програм.

3. Програми, що фінансуються спонсором, не повинні
заохочувати продаж, купівлю або оренду товарів чи послуг спонсора
або третьої сторони, особливо шляхом спеціальних нагадувань, які
сприяють реалізації цих товарів або послуг.

Стаття 18

Заборона спонсорства(1)

1. Спонсорами програм не можуть бути фізичні або юридичні
особи, основним видом діяльності яких є виробництво чи продаж
товарів або надання послуг, реклама й телепродаж яких заборонені
на підставі статті 15.

2. Компанії, діяльність яких охоплює, inter alia, виробництво
або продаж лікарських засобів і медичних послуг, можуть виступати
спонсорами програм шляхом рекламування назви, торговельної марки,
іміджу чи діяльності відповідної компанії, за винятком будь-якого
посилання на лікарські засоби чи конкретні медичні послуги, які
можна отримати лише за медичним рецептом на території Сторони, що
здійснює трансляцію.

3. Фінансування спонсором новин і програм поточних подій не
дозволяється.

Розділ IVbis

Програми, що призначені виключно для
самореклами або телепродажу

Стаття 18bis

Програми, що присвячені виключно для самореклами

1. Положення цієї Конвенції з відповідними змінами
застосовується до програм, призначених виключно для самореклами.

2. У ці програми дозволяється вставляти рекламу в інших
формах у межах, установлених пунктами 1 і 2 статті 12.

Стаття 18ter

Програми, що призначені виключно для телепродажу

1. Положення цієї Конвенції з відповідними змінами
застосовуються до програм, призначених виключно для телепродажу.

2. У цих програмах дозволяється розміщувати рекламу в межах,
установлених пунктом 1 статті 12; пункт 2 статті 12 не
застосовується.

Розділ V

Взаємодопомога

Стаття 19

Співробітництво між Сторонами

1. Сторони зобов'язуються надавати одна одній допомогу для
виконання цієї Конвенції.

2. Для цього:

a) кожна Договірна Держава призначає один чи більше органів і
повідомляє назву та адресу кожного з них Генеральному секретарю
Ради Європи під час здачі на зберігання своєї ратифікаційної
грамоти або свого документа про прийняття, затвердження чи
приєднання;

b) кожна Договірна Держава, що призначила більше одного
органу, зазначає у своєму повідомленні, передбаченому в
підпункті "a", повноваження кожного органу.

3. Призначений Стороною орган:

a) надає інформацію, передбачену в пункті 2 статті 6 цієї
Конвенції;