Вимова ≠ написання

Проте є ряд слів, у яких спрощення відбувається лише в усному мовленні, але на письмі не передається.

Спрощення відбувається лише у вимові

1. У прикметниках, утворених від слів іншомовного походження з основою на т, д:

студент – студен т + ський;

турист – турис т + ський;

депутат – депута т + ський;

Закарпаття – закарпа т + ський;

Ужгород – ужгород + ський.

2. У числівниках і похідних від них словах:

ші стн адцять – [ш’існа̀ц′:ат′];

ші стд есят – [ш’ісде^ис′а̀т];

ші стс от – [ш’іс:о̀т].

3. У давальному й місцевому відмінках однини іменників жіночого роду І відміни:

журналістка – журналі стц і;

аспірантка – аспіра нтц і;

піаністка – піані стц і.

Проаналізуйте, чому так пишемо:

Ща сл ивий – пе стл ивий;

сви сн ути – пи скн ути;

пристра сн ий – парламе нтс ький;

уле сл ивий – хва стл ивий;

захи сн ик – випу скн ик.

Вправи

Вправа 1. Від поданих іменників утворіть прикметники і вимовте їх згідно з правилами орфоепії. Слова запишіть парами. Винятки підкресліть.

Якість, швидкість, пропуск, уста, тиждень, честь, проїзд, совість, заздрість, масло, пристрасть, щастя, ненависть, вартість, контраст, аванпост, баласт, доблесть, зап’ястя, випуск, захист, кількість.

Зразок. Якість – якісний.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вправа 2. Якщо потрібно, вставте в подані слова пропущені букви. Поясніть правопис.

Чес…но, бряз…нути, зап’яс…ний, кіс…лявий, піз…но, ус…ний, балас…ний, наміс…ник, капос…ний, учас…ник, фашис…сякий, тиж…невий, сер…це вий, масн…ий, щас…ливий, якіс…ний, почес…ний, студенс…во, улес…ливий, ціліс…ний, хвас…ливий, рідкіс…ний, компос…ний, буревіс…ник, виїз…ний, випус…ний, щас…ливий, хворос…няк, пес…ливий, плюс…нути, реміс…ник, тріс…нути, шіс…надцять, зловіс…но, бриз…нути, заздріс…ний, аген…сво.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вправа 3. Від поданих слів утворіть прикметники. Затранскрибуйте утворені слова. У вимові чи на письмі відбувається спрощення?

Студент, фашист, лейтенант, курсант, конкурсант, агент, турист, гігант, дилетант.

Зразок. Студент – студентський [студѐн′с′ки^ей].

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тести

1. Спрощення приголосних відбувається в усіх словах рядка:

А. перехрест…ний, хрус…нути, зап’яс…ний, чес…ний;

Б. хворос…няк, зліс…ний, рідкіс…ний, шіс…надцять;

В. ненавис…ний, очис…ний, совіс…ний, пристрас…ний;

Г. свис…нути, балас…ний, швидкіс…ний, буревіс…ник;

Д. доблес…ний, аген…сякий, пес…ливий, проїз…ний.

2. Спрощення приголосних відбувається в усіх словах рядка:

А. піз…ній, гігант…сякий, безсовіс…ний, балас…ний;

Б. заздріс…ний, кіс…лявий, бороз…на, улес…ливий;

В. зап’яс…ний, захис…ний, очис…ний, буревіс…ник;

Г. цінніс…ний, виїз…ний, швидкіс…ний, перехрест…ний;

Д. прихвос…ні, випус…ний, капос…ний, аген…ство.

3. Спрощення приголосних відбувається в усіх словах рядка:

А. контрастний, пестливий, компостний;

Б. комендантський, агентський, хвастливий;

В. форпостний, баластний, кістлявий;

Г. шістсот, агентство, студентський;

Д. агентство, зап’ястний, вискнути.

4. Неправильно передано спрощення приголосних у рядку:

А. тижневий, компостний;

Б. свиснути, хвастнути;

В. пристрасний, контрастний;

Г. хворостняк, зап’ясний;

Д. проїзний, випускний.

5. Правильну вимову відображає фонетичний запис слів у рядку:

А. віддати [в’ід:а̀ти], пишеться [пѝше^ит′с′а];

Б. вмиваєшся [ўми^ева̀йес′:а], якби [йакбѝ];

В. річці [р’і̀ц’:і], влітку [ўл′і̀дку];

Г. нігті [н′і̀хт′і], підземний [п’ідзѐмниĭ];

Д. безіменний [бе^из’імѐн:ий], юність [йу̀н’іст’].

6. Явище спрощення:

А. виникає внаслідок чергування приголосних;

Б. сприяє уникненню складних для вимови звукосполучень, забезпечуючи милозвучність мови;

В. відбувається внаслідок уподібнення давнього суфіксального [й] до попереднього приголосного.

7. Спрощення відбувається у вимові й передається на письмі:

А. в усіх словах зі збігом приголосних;

Б. в словах іншомовного походження;

В. у питомо українських словах (крім винятків).

8. У всіх словах якого рядка відбувається спрощення приголосних на письмі?

А. со…нце, щас…ливий, очис…ний, зап’яс…ний;

Б. радіс…ний, мес…ник, бороз…на, ім….ла;

В. с…латися, гус…нути, хвас…нути, кож…ний.

9. У всіх словах якого рядка не відбувається спрощення приголосних:

А. плюс…нути, контрас…ний, безчес…ність, артистці;

Б. шіс…надцять, хворос…няк, балас…ний, студен…ці;

В. кріпос…ний, с…ляний, свис…нути, невіс…ці.

10. у всіх словах якого рядка відбувається спрощення груп приголосних у вимові:

А. пропагандистський, тоскно, хористці, серце;

Б. пестливий перехресний, міський, журналістський;

В. шістсот, форпостний, студентський, туристський.

11. у якому рядку допущено орфографічну помилку в написанні слова:

А. цілісний, кістлявий, затиснути, вискнути;

Б. доблесний, ад’ютантський, совісний, брязнути;

В. роз’їзний, власний, пискнути, почесний.

12. У якому рядку всі слова написано правильно:

А. захисний, звісно, багатство, перепускний;

Б. проїздний, пристрастний, срібний, росла;

В. гусне, учасник, пізній, гончар.

13. Яке з правил умотивовує наявність спрощення приголосних у словах блиснути, хруснути, бризнути, тріснути:

А. у групах приголосних -зкн-, -скн- під час творення дієслів із суфіксом -ну-;

Б. у групах приголосних -ждн-, -здн-, -стл-, -стн-, у прикметниках;

В. у групі приголосних -стн- у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження.

14. Виберіть правильне написання слова:

15. Установіть відповідність між словом і правилом:

Контрольні запитання до уроку №3

1. Поясніть явище асиміляції. Які типи асиміляції ви знаєте?

2. Поясніть явище дисиміляції. Наведіть приклади.

3. Поясніть явище спрощення.

4. За яких умов спрощення відбувається у вимові й на письмі?

5. За яких умов спрощення відбувається лише у вимові?