Загальні правила переносу

1. Одна літера не залишається в попередньому рядку й не переноситься в наступний, якщо навіть вона становить склад:

ака-де-мія, на-ука, уя-ва, прислі-в’я (а не прислів’-я).

Тому не можна переносити такі слова, як мрія, орел, ясен, моя, алея, олія, ідея, арія.

2. Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук:

хо-джу (а не ход-жу), від’їж-джаю (а не від’іжд-жаю), ґу-дзик (а не ґуд-зик).

Але якщо дж і дз позначають два звуки (а це буває на стику морфем - префікса і кореня), то їх слід розділяти:

під-живляти, від-жити, під-земний, над-звичайний.

3. Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюються від попередньої літери:

роз’-єднати, бур’-ян, Лук’-ян, силь-ний, стань-те, низь-ко, жень-ці, медаль-йон.

4. Не відривається й від попередньої літери, що позначає голосний:

бай-ка (а не ба-йка), зай-чик (а не за-йчик), край-ній (а не кра-йній), грай-ся (а не гра-йся).

Буквосполучення йо, ьо теж не розриваються:

ча-йок, ра-йон, зна-йо-мий, тре-тьо-го, осінньо-го, подзьо-баний

але:

най-обережніше (межа пркфікса і кореня.

5. З двох однакових букв, що позначають збіг приголосних, одна залишається в попередньому рядку, а інша переноситься в наступний:

письмен-ник, картин-ний, щоден-но, без-закон-но, міськ-ком, ім-міграція, ір-раціональний, віл-ла.

Допускається подвійний перенос двох однакових приголосних, що виникли внаслідок подовження (асиміляції за м’якістю):

жит-тя і жи-ття, узліс-ся і узлі-сся, подорож-жю і подоро-жжю, спросон-ня і спросо-ння, гіл-лястий і гі-ллястий.

але:

Іл-ліч, Іл-лівна (ім’я по-батькові).

6. При переносі складних і складноскорочених слів не можна залишати в кінці рядка початкову літеру другої основи, якщо вона не становить складу:

далеко-східний (а не далекос-хідний), дво-складовий (а не двос-кладовий), біло-сніжний (а не білос-ніжний), крає-знавство (а не краєз-навство), шістна-дцять (а не шістнад-цять), Свято-слав (а не Святос-лав).

7. Односкладові префікси перед наступним приголосним кореня не розриваються:

роз-писати, під-писати, від-писати, над-писати, об-писати.

Кількаскладові префікси можна розділяти:

пере-нести і пе-ренести, піді-гріти і пі-дігріти.

Односкладові префікси перед наступними голосними кореня можна переносити двояко:

без-оглядно і бе-зоглядно.

8. Можна, але не бажано, залишати біля префікса початкові літери кореня:

при-йшов (прий-шов), при-слівник, на-ймення, на-рвати, за-клик, за-прошення, су-спільний, не-жданий.

9. Не можна розривати ініціальні абревіатури, які складаються з літер і цифр:

ООН, МАУ, ЛАЗ-105, ТУ-134.

10. У решті випадків можна довільно переносити слова за складами:

Олек-сан-дра, Олек-са-ндра, Олек-санд-ра.

Це правило поширюється й на суфікси:

україн-ський і українсь-кий, видавни-цтво і видавниц-тво, коза-цтво і козац-тво.

Але при цьому треба стежити, щоб не спотворити змісту слова, тому все-таки ліпше перенос робити на межі кореня і суфікса.