Описати добірку артикуляційних вправ на етапі постановки сонорних звуків.

На етапі постановки сонорних звуків використовуються такі артикуляційні вправи: грибочок, вареник, конячка, маляр, барабанщик, індик, гірка.

4.Розкрити механізм помилок, пов’язаних з несформованістю аналізу структури окремого речення. Навести приклади дидактичних ігор, спрямованих на подолання цього порушення.

1. Коррекция специфических ошибок на уровне буквы и слога.

2. Коррекция специфических ошибок на уровне слова.

3. Коррекция специфических ошибок на уровне предложений:

- составление предложений по опорным картинкам с опр кол.звуков;

- придумывание предл. по сюжетной картинке;

- состав. распространенных предл. с помощью вопросов;

- состав. граф. схем предл. и наоборот. отыскивать нужное слово в схеме и наоборот;

- придумать предл. с опред. кол. слов;

- составить предл. из слов, которые даны в безпорядке;

- работа с деформированными текстами;

- определить границы предложений.

5.Назвати етапи роботи з розвитку фонематичного слуху. Навести приклади дидактичних ігор (до 3) з розвитку фонематичного аналізу та синтезу.

Робота з розвитку фонематичних процесів має два етапи: підготовчий та основний.

Завданням підготовчого етапу є:

♦ розвиток у дитини слухової уваги на основі сприймання немовленнєвих звуків, звуконаслідувань;

♦ формування вміння слухати, впізнавати, запам'ятовувати слова, речення;

• розвиток фонематичного слуху, слухової пам'яті, фізіологічного та мовленнєвого дихання;

• формування вміння моде­лювати голос за силою, висотою, тембром.

Завданням основного етапу є розвиток фонематичного сприймання, аналізу, синтезу. Так, робота з розвитку фонематичного сприймання враховує подальший розви­ток слухових операцій (уваги, пам'яті), слухового контро­лю і передбачає:

♦ навчання виконувати дії за словесними інструкціями;

♦ формування вміння розрізняти склади та слова (слова-пароніми), що відрізняються одним звуком;

♦ виділяти заданий звук серед інших звуків у складах, сло­вах, реченнях;

♦ утворювати склади з певним звуком.

На початку оволодіння фонематичним аналізом для унаочнення використовуються фішки, що позначають голосні та приголосні (м'які, тверді) звуки.

Паралельно з формуванням навичок звукового аналізу проводиться робота з формування складового аналізу слова:

-спочатку аналізуються закриті склади

-потім — відкриті

-далі — склади зі збігом приголосних: спочатку на початку складу (

- Лише після цього ди­тину вчать виділяти приголосний звук усередині та в кінці слова.

- І, насамкінець, формується навичка повного скла­дового аналізу слова — визначення кількості та послідов­ності звуків та складів у ньому.

У формуванні навичок складового аналізу використо­вуються такі прийоми: плескання в долоні та стукання пальцями по твердій поверхні.Водночас із розвитком у дітей фонематичного аналізу відбувається й оволодіння процесами синтезу: поєднан­ням звуків у склади, складів — у слова, звуків — у слова.

Гра «ЛотоМета: визначити перший звук у слові. ХІД ГРИ Логопед роздає дітям картки, на яких 4 (або 6) предметних малюнки. У ведучого картки з буквами. Він запитує: «У кого назва предмета починається зі звука [о] ([м], [ч], [д], [к], [п])?»

Тому, хто правильно називає предмет і виділяє перший звук, дає картку з буквою, яку дитина кладе на зображення предмета. Виграє той, у кого всі предметні малюнки будуть закриті буквами.

Гра «Хто швидше»Мета: розвивати фонематичні уявлення.Завдання: підібрати слова зі звуком [з] (або іншими звуками), записати їх у зошит.ХІД ГРИ Діти підбирають слова: завод, зубр, коза, зозуля, зошит, замок, зала, зима, земля. Виграє той, хто підбере більше слів.

6.Навести приклади ігор, які допомагають запобігти дисграфії (до 2 – на розвиток зорового гнозису, до 5 – на розвиток буквеного гнозису).

1.Называние контурных изображений предмета, называние наложенных изображений, предметов, называние перечеркнутых изображений, называние зашумленных изображений предмета, дорисовывание и называние предмета нарисованных на половину, определить, что неправильно нарисовано.

2.Развитие восприятия цвета: подобрать картинки с изображением определенного цветового фона, называние цветов предмета изображенных на картинке, группировка картинок по цветовому фону и их оттенкам, закрашивание геометрических фигур.

3.Развитие формы предметов: называние геометрических фигур из которых состоит рисунок, соотнесение формы предметов с одной или несколькими геометрическими фигурами, подбор предметов парами взависимости от геометрической формы, резмер предметов.

7.Назвати етапи роботи з розвитку зв’язного мовлення. Навести приклади дидактичних ігор (до 3) з розвитку зв’язного мовлення.

В опануванні мовленням дитина іде від частини до цілого: від окремих слів до поєднання двох-трьох слів, далі до простої фрази та складних речень. Кінцевим етапом зв’язного мовлення є здатність до складання кількох речень, об’єднаних загальним змістом. Зв’язним називають таке мовлення, яке може бути зрозумілим на основі його власного предметного змісту.

1) Ігри з предметами. У таких іграх використовують дидактичні іграшки (мазїйку, кубики), реальні предмети, різноманітний природний матеріал (листя, плоди, насіння), сюжетні (ляльки, предмети побуту, овочі тощо) і безсюжетні (кулі, циліндри, пірамідки та інші) дидактичні матеріали.

2) Настільно - друковані ігри. Вони передбачають дії не з предметами, а з їх зображеннями. Найчастіше вони зорієнтовані на розв’язання таких ігрових завдань: добір картинок за схожістю (деякі види лото, парні картинки), карток-картинок пі час чергового ходу (доміно), складання цілого з частин (розрізні картинки, кубики) тощо.

3) Словесні ігри. Вони є найскладнішими, оскільки змушують дітей оперувати уявленнями, мислити про речі, з якими на той час вони не діють, використовувати набуті знання у нових ситуація і зв’язках. У молодшому дошкільному віці ці ігри спрямовані на розвиток мовлення, уточнення і закріплення словникового запасу, формування вміння рахувати, орієнтуватися у просторі. У старшому дошкільному віці словесні ігри розвивають самостійність мислення, активізують розумову діяльність дітей. Як правило, дошкільникам доводиться описувати предмети, відгадувати її за описом, за ознаками схожості та відмінності, групувати за властивостями, знаходити алогізми в судженнях, вигадувати власні розповіді.

8.Назвати етапи роботи з розвитку мовленнєвого дихання. Навести приклади дидактичних ігор (по 2 на кожному етапі) з розвитку мовленнєвого дихання.

1 этап – выработка направленной воздушной струи, необходимой для правильного произношения звуков.

2 этап – тренировка продолжительности речевого дыхания и умение на одном выдохе произнести фразу, состоящую из 3-6 слов.

Логопедична гра- Забий м'яч у ворота Запропонуйте дитині подути на ватний чи поролоновий м'ячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.

Кулька

Цю вправу бажано робити спочатку лежачи (щоб дитина повністю розслабилася), а потім сидячи чи стоячи. Вдих через злегка відкритий рот (живіт надувається, як кулька, плечі не піднімати). Видих через вільно відкритий рот, неначе кулька повільно здувається. Рух живота контролюється рукою. Цю сму вправу повторити з подовженим видихом на звуки (А, О, У, И). Видих під час вимови цих звуків повинен бути спокійним і безперервним.

Задуй свічку

Короткий спокійний вдих носом, потім пауза (затримати дихання на 1—2 сек.) і довгий безперервний видих через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф», начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики).

Літак

Покладіть дитині на долонь маленький шматочок ватки чи паперу. Тримаючи долоню з ваткою на рівні рота, дитина повинна подути на «літак», щоб він полетів. Чим далі полетіла ватка, тим краще дитина зробила вдих і видих.

Нюхаємо квіточку

Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині понюхати квітку, духи, фрукти;

9.Назвати етапи роботи з формування граматично правильного мовлення. Навести приклади дидактичних ігор (до 3) з формування граматично правильного мовлення.

Діти дошкільного віку усно засвоюють граматичні особливості мови. Опанувати граматичною будовою мови — означає навчитися правильно вживати різні відмінкові закінчення слів, дієслівні форми та їх видозміни, суфікси, префікси, узгоджувати частини мови, правильно будувати речення, додержуючи відповідного порядку слів у ньому.

Перш ніж розпочати роботу над усуненням помилок, батьки повинні мати чітке уявлення про мовні вади своєї дитини, а для цього слід контролювати її. Перевірка охоплює дві сторони: вживання дитиною речень, порядок слів у реченні та граматичних форм при їх відмінюванні.

Розповідь за сюжетними картинками дозволить простежити будову речень. Тому зміст картинок слід підбирати такий, щоб дитина мала можливість скласти речення різної складності. Двослівне речення: «Хлопчик спить». Трислівне речення: «Дівчинка поливає квіти». Багатослівні: «Хлопчик везе на машині іграшки». Складні речення: «Хлопчик поставив драбину, щоб зірвати яблуко».

Ілюстрації або окремі предмети, іграшки можна використати для перевірки відмінкових форм іменників та дієслів. Наприклад, на столі лежать предмети: два олівці, пензлик, ніж, дві ляльки, два яблука. Малюк називає всі предмети, заплющує очі, дорослий по черзі ховає предмети і запитує: «Чого не стало на столі?» Дитина, подивившись, повинна відповісти: «Двох олівців», «Двох яблук», «Одного яблука», «Двох ляльок»...

Розглядаючи з малюком картинки, слід домогтися вживання ним у реченні слів, які позначають зображені предмети в різних відмінках.

Після такої перевірки батьки матимуть уявлення про найтиповіші помилки і зможуть виробити певну систему по їх подоланню та запобіганню. Слід пам'ятати, що одноразове заняття з дитиною не принесе бажаних наслідків — виправлення помилок потребує чимало часу

Для формування граматично правильної мови у дошкільника використовуються дидактичні ігри. З дитиною 4—5 років легко організувати в сім'ї ігри:

Гра «Заміни слово іншим» допомагає дитині правильно засвоїти займенники. Дорослі підбирають набір іграшок та предметів, назви яких — слова у жіночому, середньому та чоловічому роді. Дитина перераховує іграшки, розповідає про них. Дорослий повідомляє далі, що іграшки потрібно називати словами: «він», «вона», «воно». Наприклад, машина — «вона», олівець — «він»... В кінці гри показують три іграшки: яблуко, машину, прапорець, дитина повинна відповідати: «вони».