Основной этап работы

1. Криотерапия.

Прикладывание кусочка льда по контуру губ с учетом 6 точек (см. рис. 1). Продолжительность удерживания льда в каждой точке от 5 секунд до 1 минуты (В.А. Киселева [4]).

2. Полоскание полости рта.

· Полоскание с использованием лекарственных трав: настоя шиповника, коры дуба, тысячелистника. Предварительно необходимо удостовериться в отсутствии у ребёнка аллергии.

· Поэтапное полоскание горла минеральной водой, жидким киселём, кефиром, густым киселём.

3. Логопедический массаж.

· Проводится точечный массаж в области подчелюстной ямки, указательным пальцем лёгкие вибрирующие движения под подбородком в течение 4-5 секунд (Е.Ф. Архипова [1]).

· Проводится точечный массаж в углублениях под языком, в двух точках одновременно (см. рис. 2). Массаж осуществляется при помощи указательного, среднего пальца или зонда «грабли». Вращательные движения выполняются против часовой стрелки, не более 6-10 секунд. Движения не должны причинять ребёнку дискомфорт.

Рис.2. Массаж в углублениях под языком.

· Массаж по точкам.
Найти параллельные точки под козелками ушей, там, где смыкаются челюстные кости (правильно найденные точки болезненные). Указательными пальцами делаем круговые движения по точкам в течении 5 минут по часовой стрелке (2,5 минуты – с открытым ртом, 2,5 минуты с закрытым ртом) и 5 минут против часовой стрелки (аналогично) (В.А. Киселева [4]).

· Массаж мягкого нёба.
Поглаживающие и разминающие движения пальцем по средней линии твёрдого и мягкого нёба от верхних резцов до увулы для получения выраженного глоточного рефлекса (В.А. Киселева [4]).

4. Жевание твёрдой пищи.

Инструкция для родителей детей-дизартриков:

· Грызём, жуём, глотаем - морковку.

· Грызём - сухари, баранки, сушки.

5. Статические и динамические мимические и артикуляционные упражнения (Е.М. Косинова [5], О.А. Новиковская [7]).

· Имитация зевания, жевания, глотания с запрокинутой головой. (Жевание и глотание рекомендуется производить с закрытым ртом).

· «Птенчики» («Окошечко»). Открыть рот широко и удерживать его в таком положении в течение 3-5 секунд. Закрыть рот. Язык при выполнении упражнения спокойно лежит на дне ротовой полости. Удерживать рот открытым в течение 5-10 секунд.

· «Усики». Удерживать губами полоску бумаги, трубочки для коктейля разных диаметров, деревянный или металлический шпатель, пузырьки из-под лекарств разных диаметров.

· «Толстячок – худышка». Надувание обеих щёк одновременно. Втягивание щёк в ротовую полость при открытом рте и сомкнутых губах.

· «Шарики». Надуть одну щёку – сдуть. Затем надуть другую и сдуть. Надувать попеременно 4-5 раз.

· «Упражнение йогов» - рот открыт, ребенок вращает языком в преддверии рта, затем логопед предлагает ему сглотнуть слюну.

· «Сушить язычок». Язык свернуть трубочкой и всасывать воздух в себя через трубочку.

10. Розкрити послідовність роботи з вироблення акустико-артикуляторних схем у дітей дошкільного віку із кірковою дизартрією.

1.потряхивание верхней и нижней губы, привлекая внимание к ощущениям. 2. Расправляем щеки, отодвигая от арки купидона (ощущения). 3. Перемещение языка под нижние и за верхние резцы. 4. Открывание и закрывание рта – ощущения. 5. Покалывание (похлопывание небной занавески). 6. Выработка артикуляторно – сенсорных систем:

а). двугубная – губы пассивно сомкнуты. Просим ребенка подуть, разрывая их. Б). губно-зубная артикуляторно-сенсорная система: для правшей: указательным пальцем левой руки поднимаем нижнюю губу к верхним резцам, ощущения. В). Язычно-зубная – язык удерживается между зубами – ощущения, дутье. Г) язычно-альвиолярная – язык прижимается у альвиолярного отростка (ощущения), просим дуть, разрывая контакт. Д). язычно-небная – голова реб. Закидывается назад, задняя часть языка приподнимается к небу, реб. Просят сделать кашлевые упражнения (ощущения до кашля и во время).

11. Використовуючи локалізацію уражень головного мозку, визначити форми афазії за О.Р. Лурія

Динамическая акустико-гностическая моторно-аферентная

сенсорная Моторно-эферентная Пенфилда

(акустико-мнестическая)

12.
Використовуючи типи помилок, визначити форми дисграфії

Акустико-артикуляторна, на групі мовного аналізу і синтезу – змішана дісграфія.

13. Позначити на малюнках моторну зону П. Брока, сенсорну зону К. Верніке, артикуляційну зону Пенфілда та центр Дежеріна.

Брокка Джеріна

Пенфілда

Сесорная зона Вернике

14. Описати добірку релаксаційних вправ (2-3) щодо подолання заїкуватості у дітей дошкільного віку. 1. Штанга, кулачки, олени (научить чередоват мышечное напряжение и расслабление (Выготский, Пелингер, Успенская). 2. Сделать руки вялыми, как кисель, лапша. 3. «смирно», «вольно».

15. Описати добірку вправ (2-3) щодо вдосконалення навички читання у дітей молодшого шкільного віку з дислексією. 1. Выписываем в 2 колонки слова, кот. непонятны, могут быть в тексте. 2. Разбор синонимов и антонимов. 3. Подбор действия к незнакомому слову.

16. Описати добірку вправ (4-5) щодо розвитку буквеного гнозису у дітей шкільного віку з оптичною дисграфією. 1. Назвать буквы, перечеркнутые линиями. 2. Называть буквы, написанные пунктиром. 3. Обвести буквы по точкам и назвать их. 4. Дорисовать половину буквы. 5. Назвать буквы по фрагменту изображения.

17. Визначити, при якому мовленнєвому розладі спостерігається наступна симптоматика.

Хворий забуває назви предметів, а нерідко дій, якостей тощо; знає, що він хоче сказати, знає основне призначення, функцію предмета, про який йде мовлення, але не знаходить його назви.

Наприклад, він каже: «Мені потрібен... ну як його... такий довгий вузенький... ну чим малюють...» (маючи на увазі олівець), або «Я люблю такий соковитий, солодкий, у жовтій шкірці, росте на півдні» (апельсин).

Особливо часто забуваються власні імена: прізвища, географічні назви і т.д. Часто під час пошуку потрібного слова мовлення хворого супроводжується вставними зворотами, що відображають досаду. Амнестическая афазия.

18. Визначити, при якому мовленнєвому розладі спостерігається наступна симптоматика.

Саша В., 14 років.

Клінічний діагноз: рубцевий стеноз гортані в 4 роки; трахеостомія у 4 роки, деканюлізація у 6 років.

Дані ларингоскопії: голосова щілина широка. Справжні голосові складки рубцово змінені. Помилкові голосові складки потовщені, при фонації змикаються не повністю. Рубцеві зміни в області міжчерпаловідного простору.

Логопедичний статус: імпресивне та експресивне мовлення без відхилень від норми. Рухи органів артикуляційного апарату виконуються у повному обсязі.
Звуковимова – в межах норми.

Дихання: вільне, змішане – ключично-діафрагмальне.

Голос: гучний, грубий, здавлений, затиснутий, гортанно різкий, модульований. Співочий голос відсутній. Тривалість порушення голосу – 10 років. Органическая дисфония.

19. Який тип порушення психічного розвитку можливий у да­ному випадку?

Денис М., 6 років. Звернулась матір на консультацію зі скар­гою на затримку формування мовлення та дивну поведінку. Зі слів відомо, що дитина народилася вчасно, з нормальною вагою і зростом. Відмовилась брати материнське молоко, перебування з перших днів на штучному харчуванні. Довгий час не формував­ся “комплекс пожвавлення”. Розвиток мовлення затримувався.

По теперішній час себе називає “ти” або “Денис”, матір називає “я”. З усіх запитань використовує слово “Де”, та й то досить рідко. Мовлення являє собою просто коментар усіх подій, що відбуваються з дитиною, його діяльності та побаченого.

Моторика розвинена слабо, дії часто стереотипові.

Себе обслуговує. Спостерігається страх перед новою діяльні­стю. Боїться собак, гучних звуків, спілкування з дітьми. Любить перебувати на самоті. При цьому має вдоволений вираз обличчя. Матір турбують такі особливості дитини. Вона хотіла б вирішити питання про форму і місце навчання. Вміє читати, рахувати, легко оперує трьохзначними цифрами, любить додавати, вивчає таблицю множення.

При обстеженні контакт встановлює лише в процесі малю­вання. Денис ходить по кабінету, але на іграшки уваги не звер­тає. Зацікавився мотоциклом. Мати пояснила, що вдома він має точно такий. На присутніх у кімнаті дорослих увагу не звертає. Під час малювання з педагогом називає малюнок “Денис малю­вати їжачки” і повторює цей самий малюнок на п’яти аркушах.

Не встановлює зорового контакту з психологом, відмовляється дивитись в очі. Коли експериментатор спробував повернути го­лову дитини і зазирнути їй в очі – закричав. На дотик реагує також негативно. По допомогу не звертається ні до педагога, ні до матері.

РДА – ранний детский аутизм.

20. Визначити, при якому мовленнєвому розладі спостерігається наступна симптоматика.

Сергійко, 7 років. Мовлення розгорнуте, граматично правильно оформлене, але при перевірці стану звуковимови виявлено боковий стигматизм шиплячих і свистячих звуків, параротацизм (р, р” – л”); параламбдацизм (л – л”). В будові та рухливості органів артикуляції. Дислалия, ФФН.

Практичні завдання

«Ігри в логопедичній роботі»