Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Основні правила транскрипції· Слова або речення, що транскрибуються, беруться у квадратні дужки []. · Усі слова – як самостійні, так і службові – пишуться окремо й обов’язково з наголосом, якщо в слові є два й більше склади. · Не вживаються великі літери та розділові знаки. Замість розділових знаків використовують вертикальні риски: у середині речення одну, у кінці – дві. · Не використовуються зовсім букви алфавіту: я, ю, є, ї, й, щ, ь. Апостроф теж не фіксується: [мjа̀та], [jу̀н′іс′т′], [шча̀с′т′а]. · Застосовуються такі додаткові літери й розрізнювальні знаки: [а̀] – значок, поставлений угорі над буквою, позначає наголос; [т′] – скісна рисочка, поставлена вгорі з правого боку букви, позначає м’якість приголосного: [т′ін′], [о̀с′ін′]; [м’] – цей знак (апостроф) ставиться вгорі з правого боку букви для позначення пом’якшеної вимови твердих приголосних: [оп’і̀вноч’і], [т′м’а̀ниĭ]; [н:] – двокрапка з правого боку букви позначає довготу приголосного звука: [знан′:а̀], [т′ін′:у]; [͡дж], [͡дз] – для позначення злитих звуків (африкат) використовуються дві літери, з’єднані вгорі дужкою («дашком»): [б͡джола̀], [ґе͡дз′]; [j] - літера j передає середньоязиковий звук [j],уживаний тільки перед голосними: [jіжа̀к], [jа̀блуко], [моjє̀], [дба̀jєш], [зна̀jут]; [еи], [ие], [оу] – для позначення нечіткого голосного звука (ненаголошений склад) вгорі справа від основної букви пишеться маленька літерка, що вказує звук, до якого наближається основний звук у слабкій (ненаголошеній) позиції: [зеирно̀], [жиет′:а̀], [зоузу̀л′а]; [ў], [ĭ] – для позначення нескладотворчих приголосних [в], [j] ставиться дужечка над літерами: [даў], [да̀ĭте], але [дава̀ти]; [гаĭ], але [гаĭо̀к]; [/] – вертикальна риска на місці розділових знаків у реченні; [//] – дві вертикальні риски вкінці речення. Примітка. У шкільній практиці застосовується спрощена фонетична транскрипція, яка близька до орфографічного запису. Існує ще деталізована транскрипція (фонологічна) транскрипція, яку використовують учені-лінгвісти для записів у діалектологічних експедиціях, спеціальних наукових працях тощо.
|