Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Тема 3. Класифікація мовленнєвих порушень.
|
|
Причини мовленнєвих порушень (етіологія). Роль екзогенних і ендогенних факторів у виникненні мовленнєвих порушень. Загальні відомості про причини порушення мовлення. Центральні, периферичні, функціональні й органічні мовленнєві порушення. Класифікація: клініко-педагогічна, психолого-педагогічна. Характеристика основних видів мовленнєвих порушень.
Мовлення – найважливіша психічна функція, яка властива тільки людині. На основі мовлення та її смислової одиниці – слова формуються і розвиваються такі психічні процеси, як сприйняття, уявлення, пам’ять, мислення.
Мовленнєві порушення, які виникнули під впливом якого-небудь патогенного чинника, самі не зникають і без спеціально організованої корекційної роботи можуть негативно позначитися на всьому подальшому розвитку дитини. У зв’язку з цим слід розрізняти патологічні порушення мовлення і мовленнєві відхилення від норми, які викликані віковими особливостями формування мовлення або умовами зовнішнього середовища, до числа яких відносяться деякі мовленнєві особливості батьків, двомовність у родині тощо. Серед причин, які викликають порушення мовлення, розрізняють біологічні та соціальні чинники ризику. Біологічні причини розвитку мовленнєвих порушень є патогенними чинниками, які впливають у період внутрішньоутробного розвитку та пологів (гіпоксія плоду, родові травми і т.ін.), а також на перших місяцях життя після народження (мозкові інфекції, травми і т.ін.). Соціально-психологічні чинники ризику пов’язані з психічною депривацією дітей. Особливе значення має недостатність емоційного і мовленнєвого спілкування дитини з дорослими. Негативну дію на мовленнєвий розвиток також можуть надавати необхідність засвоєння дитиною молодшого дошкільного віку одночасно двох мовних систем, зайва стимуляція мовленнєвого розвитку дитини, неправильний тип виховання дитини, педагогічна занедбаність, тобто відсутність належної уваги до розвитку мовлення дитини, а також дефекти мовлення оточуючих. В результаті дії цих причин у дитини можуть формуватися порушення розвитку різних сторін мовлення. При мовленнєвих порушеннях спостерігається обмежена рухливість органів мовлення. Нечіткість в артикуляції звуків мовлення викликають недоліки вимови, які призводять до обмеження мовленнєвої активності. Дитина, яка побоюється насмішок оточуючих, обмежує коло свого мовленнєвого спілкування, що, природно, призводить до зниження активного та пасивного словарного запасу. Вивченням, попередженням та корекцією мовленнєвих порушень займається галузь дефектології – логопедія. До органічних причин порушення мовлення (за М.Є. Хватцевим) віднесені недорозвинення і ураження мозку у внутрішньоутробному періоді, у момент пологів або після народження, а також різні органічні порушення периферійних органів мовлення. Їм були виділені органічні центральні (ураження мозку) і органічні периферійні причини (ураження органу слуху, розщеплювання піднебіння та інші морфологічні зміни апарату артикуляції). Функціональні причини - порушення співвідношення процесів збудження та гальмування в центральній нервовій системі.
Під причиною порушень мовлення розуміють дію на організм зовнішніх (екзогенні) або внутрішніх (ендогенні) шкідливих чинників або їх взаємодії, які визначають специфіку мовленнєвого розладу і без яких останнє не може виникнути. Залежно від часу дії цих чинників виділяють внутрішньоутробну патологію; ушкодження при пологах і дія різних шкідливих чинників після народження.
| ендогенні (генетичні або внутрішні впливи) | екзогенні (середовищні або зовнішні) впливи | |||
| пренатальні | натальні | Постнатальні | ||
| ü спадкові захворювання (наприклад, міопатія – порушення обміну речовин у м’язовій тканині, галактоземія – незасвоєння галактози, що входить у грудне молоко, муковісцидоз – дефект ферменту підшлункової залози, певні типи порушень зорового та слухового аналізаторів, ринолалія та ін.); ü генетичні захворювання (наприклад, фенілкетонурія); ü хромосомні порушення (хвороба Дауна, синдром «котячого крику» та ін.); ü порушення харчування зародку і плоду – ця причина обумовлена неправильним харчуванням вагітної жінки (хаотичним, нераціональним, незбалансованим), в разі якого зародку і плоду не вистачає поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин тощо); ü інтоксикації (хімічний вплив) – безконтрольний прийом вагітною жінкою ліків, алкоголізм майбутньої матері, куріння, наркотичний вплив, радіація тощо; ü інфекційні захворювання вагітної жінки – токсоплазмоз, мікоплазма, сифіліс, вірусні інфекції (червінка, герпес, грип, цитомегалія, гепатит); ü травми зародку і плоду (механічний вплив); ü температурний вплив – переохолодження чи перегрівання вагітної жінки; ü соматичні та психічні захворювання вагітної жінки – ревматизм, хвороби серця, гіпертонія, цукровий діабет та ін.; ü несумісність груп крові чи резус-фактору матері та плоду. | ü стрімкі пологи; ü затяжні пологи; ü некваліфікована акушерська допомога. ü недоношеність Дія цих факторів призводить до асфіксії (кисневе голодування) або травм дитини. | Біологічні фактори: ü інфекційні захворювання (грип, кір, скарлатина, менінгіт, енцефаліт, поліомієліт, отит та ін.); ü інтоксикації (передозування лікарських препаратів (особливо антибіотиків), радіація, алкоголізм чи паління матері, яка годує дитину грудним молоком та ін.); ü травми; ü порушення харчування дитини; ü тривалі соматичні захворювання; Соціальні фактори (соціально-психологічні причини): - тяжкі переживання дитини, обумовлені несприятливим становищем у сім’ї чи школі, постійними стресами, хронічними соматичними і фізичними дефектами; - несприятливі соціально-побутові умови; - недостатність мовленнєвого спілкування; - наслідування неправильного мовлення; - психічні травми; - педагогічна занедбаність. | ||
Відомо, що порушення мовлення мають різнобічний характер залежно від локалізації функції, від їх ступеня та ступення їх ураження, від виразності вторинних відхилень, що виникають під дією провідної вади.
Оскільки мовленнєві порушення тривалий час залишалися предметом вивчення дисциплін медико-біологічного циклу,найбільшого поширення набула клініко-педагогічна класифікація мовленнєвих порушень (М. Хватцев, Ф. Pay, О. Правдіна, С. Ляпідевський, Б. Гриншпун). В основу клінічної класифікації покладено вивчення причин і патологічних проявів мовленнєвої діяльності. Виділяють різні форми мовленнєвої патології, кожна з яких має свою етіологію, патогенез, симптоматику і динаміку прояву.
Схематична клініко-педагогічна класифікація:
Порушення усного мовлення
Розлади фонаційного оформлення:
- Афонія, дисфонія – відсутність або порушення голосу;
- Брадилалія – патологічно уповільнений темп мовлення;
- Тахілалія – патологічно пришвидшений темп мовлення;
- Заїкання – порушення темпоритмічної організації мовлення, зумовлене судомним станом м’язів мовленнєвого апарату;
- Дислалія – порушення вимовної сторони мовленняза нормального слуху і збереженої інервації мовленнєвого апарату;
- Ринолалія – порушення тембру голосу і звуковимови, зумовлене анатомо-фізіологічними вадами мовленнєвого апарату;
- Дизартрія – порушення вимовної сторони мовлення, зумовлене недостатньою інервацією мовленнєвого апарату. Порушення структурно-семантичного оформлення висловлювання;
- Алалія – відсутність або недорозвинення мовлення внаслідок органічного ураження мовленнєвих зон кори голоного мозку;
- Афазія – повна або часткова втрата мовлення, спричинена локальними ураженнями головного мозку.
Date: 2016-08-29; view: 2589; Нарушение авторских прав