Ющенко підірвав віру українців у свою державу.

Сергій Руденко (відомий журналіст і автор книжок про українську політику, постійний автор «центральних» статей передвиборчого спецпроекту «Тижня») у матеріалі «Місія невиконана» з усією суворістю нагадує (на той час) чинному Президентові України про розчарування, що його зазнали прихильники Майдану, про нездійснені реформи, про недолугу кадрову політику, про перманентні політичні кризи, навіть про «розгін» автоінспекції та «шароварні» культурні заходи. Не вказано жодних, навіть найменших позитивів, ані за час президентства Ющенка, ані за час його перебування на посаді голови Національного Банку і прем'єр-міністра, хоча й можна було - бодай для формальної збалансованості - згадати про запровадження національної валюти, що беззаперечно є важливим кроком у житті країни, припинення практики бартерних розрахунків, виведення України зі стрімкої кризи й початок стабілізації економіки; врешті-решт, про недопущення кровопролиття на Майдані та радикальну, порівняно з «кучмівським» періодом, зміну ставлення до свободи слова після 2004 року. Всі успіхи політичної кар'єри Ющенка - прем'єрство, лідерство опозиції, боротьбу за президентство - подано як результат дії на нього зовнішніх чинників за його цілковитої пасивності.

11 сторінок виключно негативу, який поєднано із кольоровими карикатурами Президента в оголеному вигляді та фотографіями його і команди з короткою характеристикою кожного, висвітлення Президентського рейтингу за даними Київського міжнародного інституту соціології у вигляді дивакуватих бджіл.

Автор вкотре нагадує читачам про нереалізовані проекти, серед яких «Лікарня майбутнього» на яку збирала гроші дружина Катерина Ющенко, ну і звичайно ж, ані лікарні, ані грошей немає. Окрім цього Сергій Руденко пише про доходи та статки Віктора Ющенка, які начебто різко зросли.

- 1,041 млн. грн. – В.Ющенко заробив у 2008 році

- володіє землею - 13 га

- будинок – 656 м кв.

- мотоцикл Harley Davidson 1942 року випуску та «Запорожцем» ЗАЗ-965А

- 34790,25 грн – становить дохід Ющенка у 2003 році

Це далеко не увесь список власності політика, забули згадати про автопарк, заміський будинок в Яремче, декілька квартир у Києві, та рахунки у Європейських банках.

Доволі суперечливими видається наступна гіпотеза автора, який знову ж не коректно і неточно формулює думку: «Віктор Андрійович має хороші стосунки з лідерами донецького фінансово-політичного угруповання, зокрема з Рінатом Ахметовим, Борисом Колесниковим, Андрієм Клюєвим, Миколою Азаровим. В обмін на лояльність та гарантії безпеки для себе та своєї сім’ї Ющенко цілком може піти на якісь сепаратні домовленості з командою Януковича». Складається враження, що стаття побудована на власній та критичній позиції автора до кандидата на президентське крісло, написана інформація не підтверджена конкретними фактами чи документами, а виражена у вигляді здогадок та припущень, які сформульовані доволі радикально. Що стосується передвиборчої програми Віктора Ющенка, то за версією журналу «Український Тиждень», вона виконана лише на 10%. Прогноз Тижня: 5-9 % голосів виборців, третє – п'яте місце.

У випусках спецпроекту, присвячених виразним «ідейним супротивникам» - Януковичеві («Український Тиждень» №36 (97), 4 вересня 2009 – 10 вересня 2009 р) й Симоненку («Український Тиждень» №44 (105), 30 жовтня – 5 листопада 2009 р) - статті було витримано у спокійному, зосередженому на викладі фактів тоні, а ставлення редакції до їхніх осіб виявлялося лише в іронічних, але в цілому доброзичливих шаржах: Янукович, що в позі вождя віщає з даху «Мерседеса»; Симоненко на тлі мавзолею і привиду Леніна у вигляді риби й поруч напис: «Карась Красноперий (вид, який зникає)». Щодо статей присвячених лідерові комуністів, то все без різких заяв чи критики, окрім цікавої інформації про сімейний стан політика: «Взимку 2009 року Петро Симоненко втретє став батьком. Журналістка Оксана Ващенко, яка на той час перебувала з лідером комуністів у цивільному шлюбі, народила йому доньку. Роман Петра Миколайовича з парламентською журналісткою тривав кілька років.

Соратники Петра Миколайовича, поміж яких був і лідер кримських комуністів Леонід Грач, критично поставилися до поведінки свого керманича. Вони публічно закликали відправити Симоненка у відставку. Кожен з опонентів головного комуніста країни мав свої мотиви: хтось, користуючись моментом, хотів сісти у крісло першого секретаря КПУ, хтось щиро дбав про моральне обличчя партії, а комусь просто було шкода першої дружини Симоненка Світлани, з якою Петро Михайлович прожив не один десяток років і має двох синів. Світлана рішуче відмовилася давати згоду на розлучення. Однак Симоненко, ризикуючи втратити лідерство в партії, через суд розірвав із нею шлюб і побрався з Ващенко. А з Леонідом Грачем, який надав публічності цій справі, розібрався пленум партії: лідера кримських комуністів було виведено з президії КПУ». Автор статті Сергій Руденко після подробиць сімейного життя Петра Симоненка стає на бік комуніста і без критики схвалює його дії: «Попри все, ця історія вкотре довела: ніщо людське Петрові Миколайовичу не чуже. Принаймні відтепер і соратники, і виборці знатимуть: Симоненко, як і вони, живе звичайним життям: розлучається, одружується, народжує дітей, робить несподівані вчинки. Інакше кажучи, лідер КПУ зійшов із бронзового постаменту, на якому комуністів звикли бачити ще з радянських часів». В спецпроекті «Вибори-2010» присвяченому Петру Симоненку редакція не робить прогнозів виборів і не аналізує передвиборчу програму.

Віктор Янукович («Український Тиждень» № 36 (97), 4 вересня 2009 – 10 вересня 2009 р)

Карикатурні малюнки Януковича, і кричущий заголовок першої статті спецпроекту «Останній шанс Януковича».

«Президентські вибори 2010 року стануть, вочевидь, останніми у політичній кар’єрі лідера Партії регіонів. Електоральний ресурс Януковича поступово вичерпується. За віком він переходить у категорію пенсіонерів, ПР переживає період напіврозпаду, на орбіту виходять нові політичні гравці»

Автор статті уже із перших рядків дає зрозуміти, що наступні декілька сторінок – це гостра критика кандидата у президенти.

«Важке дитинство, босяцька юність, два терміни ув’язнення, несподівана карколомна кар’єра у владі. Дотепер залишається загадкою, як Віктору Федоровичу із його кримінальним минулим вдалося зійти на політичний олімп», - ну як не згадати про кримінальне минуле, до речі, із СІЗО у якому сидів Віктор Янукович зникли всі документи про його ув’язнення, з моменту його інавгурації.

Аналізуючи і критикуючи життя Віктора Януковича, Сергій Руденко вирішив нагадати читачам про феномен Юлії Володимирівни: «Майбутнє Віктора Федоровича, хоч ким він стане після виборів – президентом, прем’єр-міністром чи лідером опозиції, буде тісно пов’язане з Юлією Тимошенко. Якщо Юлія Володимирівна програє вибори, Віктор Федорович зіткнеться з дуже дієвою і жорсткою опозиційною силою на чолі з Тимошенко. Навіть прем’єрське крісло (як показує досвід із президентом Ющенком) не зможе задовольнити її владних амбіцій. А це означає, що в разі перемоги на виборах-2010 Януковича наступні п’ять років Україна проживе у перманентних сварках тепер уже Віктора Федоровича та Юлії Володимирівни».

Закінчується доволі сухий текст передвиборчою програмою кандидата, яка не вирізняється цікавістю, до речі, це єдиний кандидат, кому автори спецпроекту забули дати свій вердикт (прогноз, кількість набраних голосів на виборах).

Досить порівняти номери, присвячені Януковичу, Тігіпкові, Литвину, Симоненкові, Яценюку, Гриценкові і ті, у котрих ідеться про Ющенка і Тягнибока. Різниця відчутна: там - шаржі різної міри дотепності й дошкульності; тут - обличчя взагалі відсутні (якщо не брати до уваги маленьке спотворене відображення Ющенка у булаві); натомість при першому погляді на «ющенківський» номер одразу впадає в очі слово «вбивця» великими чорними літерами. З Тягнибоком обійшлися м'якше («Український Тиждень» № 50 (111), 11 грудня 2009 – 17 грудня 2009 р): до нього - лише питання: «Чи справжній націоналіст»?. 4 сторінки тексту, який не викликає ніяких запитань. Все просто, коротко та зрозуміло. Автор спецпроекту пише про кар’єру нового обличчя вітчизняної політики Олега Тягнибока та його прихильників. А ще описано фінансовий стан заголовком: «Пишноти і злидні», акцентуючи увагу чи то на невисоких сумах, які фігурують, чи то на мізерність заробітної плати в порівнянні із іншими кандидатами.

- 188,6 тис. грн – заробив Олег Тягнибок у 2008 році

- 181 тис. грн – заробітна плата

- 6 тис. 848 грн – страхове відшкодування

- володіє квартирою (33,88 кв.м) і автомобілем Toyota Land Cruiser. Члени його родини також мають квартиру (133,52 кв.м)

- 41,2 тис. грн – має Тягнибок у банках.

Вердикт Тижня: « Лідер «Свободи», на відміну від більшості кандидатів, конкретніший, називає всі речі своїми іменами, його гасла справді проукраїнські. Однак у його програмі, як і в програмах інших пошукачів президентського крісла, є популізм – багато обіцянок найближчим часом виконати неможливо (професійна контрактна армія), а то й узагалі нереально (ядерний статус України). Водночас його програма вирізняється радикальністю та чіткою адресною спрямованістю, тобто розрахованістю на прихильників «класичних» праворадикалів, якими є свободівці. Однак ця категорія електорату нечисленна, а для об’єднання ширших верств виборців суто праворадикальної ідеології замало. Прогноз Тижня – 2–4%, восьме місце». Автор Сергій Руденко ніби й похвалив, але все-таки знайшов недоліки й розкритикував Тягнибока аж на восьме місце на президентських виборах.