Форми використання ЗМІ в «брудних» виборчих технологіях за досвідом минулих виборчих кампаній

«Брудні» виборчі технології з’явилися мабуть одночасно з виникненням самого інституту виборів. Першою і найбільш поширеною «брудною» технологією, яка використовувалася за допомогою ЗМІ, було розповсюдження компромату – негативної і часто непідтвердженої інформації про кандидата на виборчу посаду або політичну силу, яка бере участь у виборах. Приклади застосування «брудних» технологій можна знайти і у виборчій практиці розвинутих демократій, але найбільше вони поширені у молодих і нестабільних демократичних системах, які характеризуються наявністю певних авторитарних тенденцій та наслідками тоталітарного (автократичного) минулого. Україна не є виключенням в цьому ряду.

Взаємини влади і ЗМІ в період виборних кампаній є продовженням їх відносин у між виборний період, які в Україні характеризувались спробами впровадження цензури як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях, тиском органів влади на мас-медіа і навіть випадками фізичної розправи з журналістами.

Тиск влади на ЗМІ, як правило, був пов’язаний з таким явищем, яке визначається поняттям «адміністративний ресурс».

В самому загальному вигляді «адміністративний ресурс» можна визначити як використання власного службового положення для досягнення конкретної політичної мети. Посадові особи впливають на багато складових виборчого процесу з метою збереження влади. Тому адміністративний ресурс використовують, як правило ті особи, які здійснюють функції державної влади або наділені адміністративними повноваженнями. Головною метою використання адміністративного ресурсу є вплив на політичний вибір громадян. [27]

В ідеалі «Журналістика дбає про суспільний інтерес до політичних питань і тому є важливим елементом демократії» [21]. А ключ до демократії – вільні вибори. «Влада народу» залежить від поінформованого вибору, саме тому роль ЗМІ у висвітленні виборів є такою важливою» [21].