Поняття про цінності, принципи та норми журналістської діяльності

Принципи журналістики
Принципи журналістики виробляються на основі досліджень та досвіду, привносяться в неї її керівниками та працівниками редакцій. У той же час відхилення від них веде до зміни соціальної орієнтації журналістики й вироблених нею ефектів. Причому це може відбуватися не через злі наміри кореспондентів, а з-за незнання ними теорії або невміння проводити її в життя. Іншими словами, принципи мають суб'єктивно-об'єктивну природу.
Поєднання цих двох почав виявляється також і в тому, що принципи реалізуються в процесі індивідуального творчої праці, в залежності від світогляду та рівня культури журналіста. Однак на їхньому розумінні позначається загальна соціально-політична і моральна обстановка в суспільстві. Так, в теорії та практиці радянської преси непорушним вважався принцип партійності, оскільки комуністична партія повновладно керувала економічної, політичної та духовної життям країни.
В історії Росії преса розвивалася починаючи з 18 століття. Але безпосередньо принципи журналістики були розроблені в столітті 19-му. У цей період як відомоРосійська держава зазнало політичний перелом. Його політична система прийняла ідеї класовості й комунізму.
У сучасному суспільстві журналістика набуває класовий характер і діє насамперед у соціально-політичних цілях у відповідності з класовими інтересами і породжуваними ними соціальними, політичними, моральними та іншими ідеями. Ф. Енгельс у статті «Комуністи і Карл Гейнцем», характеризуючи завдання партійної журналістики, зазначав, що вона повинна «перш за все вести дискусії, обгрунтовувати, розвивати і захищати вимоги партії, відкидати і спростовувати претензії та затвердження ворожої партії».
Основою теорії радянських мас-медіа послужили численні записки та затвердження Маркса, Енгельса і Леніна про роль ЗМІ в політічской і соціального життя суспільства. Базуючись на припущеннях Марксизму-ленінізму, теорія радянських ЗМІ визначила журналістику як «соціальну діяльність, пов'язану зі збором, передачею та розповсюдженням інформації через масові канали зв'язку, націлену на пропаганду і агітацію».
Принципи радянської журналістики включали: партійність, пролетарський інтернаціоналізм, соціалістичний патріотизм, гуманність і народність. Марксистсько-ленінська теорія журналістики виходить з того, що справді об'єктивну картину дійсності, що служить для вірної соціальної орієнтації мас (знання поточного життя суспільства, рушійних сил його розвитку, соціальних закономірностей), може дати тільки журналістика, що стоїть на позиціях комуністичної партійності і виражає інтереси тих сил, які є носіями соціального прогресу, а тим самим і правди історії. Комуністична партійність журналістики зумовлює принципи пролетарського інтернаціоналізму, соціалістичного патріотизму і гуманізму.
Для журналістів-комуністів характерні глибока ідейність, принциповість, наступальність, непримиренність до ідейних противників, вміння застосовувати марксистську методологію до аналізу явищ суспільного життя, оперативно розбиратися в розгортаються події, оголювати причини фактів і вчинків, аналізувати документи, а в результаті, за словами Енгельса, «... швидко схоплювати речі з належної сторони...».
Сучасне російське журналістське співтовариство орієнтується на загальноприйняті світові принципи журналістики.
Звернення до поняття принципів давно вже стало нормою для існуючих у світі журналістських асоціацій. Так, МФЖ ще в середині 50-х років прийняла Декларацію принципів поведінки журналіста, яку вона розглядає як стандарт професійної діяльності в галузі придбання, передачі, розповсюдження і коментування інформації та опису подій. Ось зміст цієї декларації:
«Міжнародна Декларація принципів поведінки журналістів прийнята Конгресом Міжнародною федерацією журналістів в 1954 році (поправки внесені в 1986 році). Дана міжнародна декларація проголошується в якості стандарту професійної поведінки журналістів, що займаються збором, обробкою, поширенням і коментуванням новин та інформації з метою опису подій.
1. Повага істини і права суспільства на істину є першим обов'язком журналіста.
2. Відповідно з цим боргом журналіст в усі часи зобов'язаний захищати принципи свободи об'єктивного збору і публікації новин, а також правонеупередженого коментування і критики.
3. Висвітлюючи події, журналіст зобов'язаний оперувати тільки фактами, які встановлені особисто їм. Журналіст не повинен приховувати важливу інформацію чи фальсифікувати документи.
4. Журналіст зобов'язаний використовувати тільки гідні методи отримання інформації, фотоматеріалів і документів.
5. Журналіст зобов'язаний зробити все можливе для виправлення або спростування інформації, якщо вона не відповідає істині.
6. Журналіст зобов'язаний вважати професійною таємницею джерело інформації, отриманої конфіденційно.
7. Журналіст зобов'язаний враховувати небезпеку дискримінації, яка може виникнути для людини через діяльність засобів масової інформації. Він повинен робити все можливе, щоб не допускати навіть мимовільного стимулювання дискримінації, зокрема, за ознаками раси, статі, сексуальної орієнтації, релігії, політичних та інших переконань, а також національного та соціального походження.
8. Журналіст зобов'язаний вважати неприпустимими такі порушення професійної етики:
- Плагіат;
- Навмисно невірну інтерпретацію;
- Вигадки, наклепи, помилкові звинувачення;
- Отримання хабара в будь-якій формі в якості оплати за публікацію чи приховування інформації.
Журналістом визнається лише той, хто у своїй діяльності керується перерахованими вище принципами. Дотримуючись законів своєї країни, у фахових питаннях журналіст визнає тільки юрисдикцію своїх колег, виключаючи втручання будь-якого характеру з боку уряду й інших осіб. "
Під егідою ЮНЕСКО представники ЗМІ в 1980-і роки виробили Міжнародні принципи професійної етики в журналістиці.
Міжнародні принципи професійної етики журналіста
Прийняті на консультативній зустрічі міжнародних і регіональних організацій професійних журналістів у Парижі 20 листопада 1983
Міжнародні та регіональні професійні організації, об'єднуючі більше чотирьохсот журналістів з усіх частин світу, провели під егідою ЮНЕСКО кілька консультативних зустрічей.
На цій основі і були вироблені перераховані нижче принципи, які повинні стати загальним базисом для створення національних і регіональних етичних кодексів:
Принцип 1. Право людей на отримання правдивої інформації
Народи і люди мають право отримувати об'єктивне зображення дійсності за допомогою точної і вичерпної інформації, а також право вільно висловлювати свою точку зору за допомогою різних форм культури та комунікації.
Принцип 2. Вірність журналіста об'єктивної реальності
Найперша задача журналіста - гарантувати людям отримання правдивої та достовірної інформації за допомогою чесного відображення об'єктивної реальності. Журналіст викладає факти добросовісно, ​​зберігаючи їх справжній сенс, розкриваючи найважливіші зв'язку і не допускаючи перекручувань. Він максимально використовує свої творчі здібності для того, щоб громадськість отримала достатньо матеріалу, що дозволяє їй сформувати точне і зв'язне уявлення про світ. Так, щоб походження, природа і сутність подій, перебіг і стан справ були зрозумілі як можна більш об'єктивно.
Принцип 3. Соціальна відповідальність журналіста
У журналістиці інформація розуміється як суспільне благо, а не як предмет споживання. Це означає, що журналіст розділяє відповідальність за передану інформацію. Він відповідальний не тільки перед тими, хто контролює ЗМІ, але перш за все перед широкою громадськістю, беручи до уваги різні соціальні інтереси. Соціальна відповідальність журналіста вимагає, щоб у всіх обставинах він діяв у відповідності зі своїм моральним свідомістю.
Принцип 4. Професійна чесність журналіста
Громадська роль вимагає від журналіста високої професійної чесності, яка передбачає його право утримуватися від праці, що суперечить його переконанням, відмову розкрити джерела інформації. Професійна чесність не дозволяє журналісту приймати приватні інтереси, які суперечать загальному благу. У етичні принципи журналіста входить повага інтелектуальної власності, зокрема неприпустимість плагіату.
Принцип 5. Загальнодоступність засобів масової інформації та участь громадськості в їх роботі
Характер професії вимагає, щоб журналіст сприяв загальнодоступності інформації та участі громадськості в роботу засобів масової інформації. Це передбачає обов'язок виправлення помилки і право на відповідь.
Принцип 6. Повага приватного життя і людської гідності
Норми професійної моралі вимагають від журналіста поважати гідність людини і його право на приватне життя, у відповідності з вимогами міжнародного права і національних законів захищати права людини та його репутацію від образ, наклепів, помилкових звинувачень.
Принцип 7. Повага громадських інтересів
Професійні норми наказують журналісту поважати інтереси суспільства, його демократичні інститути і суспільну мораль.
Принцип 8. Повага загальних цінностей і різноманіття культур
Істинний журналіст виступає за загальні цінності гуманізму, перш за все за мир, демократію, соціальний прогрес, права людини і національне визволення. Він з повагою ставиться до відмінних рис, цінностей і гідності кожної Націоналного культури, а також до права народів вільно вибирати і розвивати свою політичну, соціальну, економічну та культурну системи. Таким чином, журналіст бере активну участь в соціальних перетвореннях, спрямованих на розширення демократії. За допомогою діалогу журналіст сприяє створенню в міжнародних відносинах клімату довіри, що сприяє миру та справедливості, розрядці міжнародної напруженості, роззброєння і національному розвитку. Професійна етика зобов'язує журналіста бути в курсі відповідних міжнародних угод, декларацій та резолюцій.
Принцип 9. Усунення воєн та інших лих, що протистоять людству
Моральна обов'язок поважати загальні цінності гуманізму вимагає від журналіста утримуватися від будь-якої форми підбурювання чи виправдання агресивних війн, гонки озброєнь, особливо ядерних, від апології інших форм насильства, ненависті та дискримінації, зокрема расизму і апартеїду. Вона наполягає на протидії тиранічним режимам, колоніалізму та неоколоніалізму, а також іншим лихам, заподіює людству страждання, такі, як злидні, недоїдання, хвороби. Діючи таким чином, журналіст допоможе усувати необізнаність і нерозуміння у відносинах між народами, пробудить у співвітчизників сприйнятливість до потреб і бажань народів інших країн, забезпечить повагу прав і гідності всіх націй, всіх народів і всіх людей незалежно від статі, раси, мови, національності, релігійних поглядів та філософських переконань.
Принцип 10. Сприяння новому міжнародному порядку в області інформації
У сучасному світі журналіст діє в рамках руху за встановлення нових міжнародних відносин у цілому і нового міжнародного інформаційного порядку зокрема. Цей новий порядок, який розуміється як невід'ємна частина нового міжнародного економічного порядку, спрямований на деколонізацію і демократизацію в галузі інформації та комунікації (як в національному, так і міжнародному плані) на базі мирного співіснування народів і повної поваги їхньої культурноїсамобутності. Обов'язок журналіста - сприяти процесу демократизації міжнародних відносин у галузі інформації та комунікації, особливо охороняти і зміцнювати мир та дружні відносини між народами і державами.
У 1997 році група впливових американських журналістів, стурбованих несприятливим впливом ЗМІ на громадськість і зниженням довіри до них, сформувала Комітет стурбованих журналістів (Committee of Concerned Journalists). Протягом наступних декількох років Комітет провів ряд зустрічей, семінарів і опитувань журналістів, редакторів і читачів. Більше 3000 фахівців взяло участь у цих дискусіях. Грунтуючись на підсумках зробленого, Комітет визначив дев'ять основних принципів журналістики в сучасному світі. Ось вони:
1. Правдивість є першорядним завданням журналістики.
2. Журналістика повинна бути лояльною, в першу чергу, до громадян.
3. Сутністю журналістики є достовірність.
4. Журналісти повинні зберігати незалежність від освітлюваних ними подій і людей.
5. Журналістика повинна робити незалежний моніторинг діяльності влади.
6. Вона повинна надавати свою інформаційну площа для відкритих дискусій з метою висвітлення громадської критики і знаходження компромісів.
7. Журналістика повинна намагатися робити матеріали цікавими та актуальними.
8. Вона повинна висвітлювати новини всеосяжно і пропорційно.
9. Журналістам повинні бути створені умови, що дозволяють їм діяти по совісті.
Дані принципи складають фундамент, на якому будуються етичні уявлення та норми професії.

Висновок
У даній роботі я навела кілька прикладів принципів журналістської діяльності. В основному в кожній групі принципів існує схожість, незважаючи на те, що складена кожна група була в різні історичні періоди.
У кожній групі принципів на першому місці знаходиться повагу істини, правдивості інформації, яка збирається журналістами. Приділяється обов'язкове місце дотримання професійної етики, чесності. Так само йде мова про повагу людської гідності та громадських інтересів. Професійні принципи складені так само і для того, щоб уберегти співробітників від невірних кроків, які можуть викликати негативне хвилювання громадськості. Принципи журналістики в своїй основі покликані розвивати у співробітників почуття професійного обов'язку, поваги та відданості своїй професії.