Перспективи внесення змін до законодавства України щодо відповідальності провайдерів

Основні напрямки вдосконалення вітчизняного законодавства стосовно використання об’єктів авторського права і суміжних прав у цифровому середовищі стосуються конкретизації питань відповідальності провайдерів.

Що стосується відповідальності провайдерів, пропонується адаптація норм вітчизняного законодавства до положень Директиви Європейського Парламенту і Ради від 8 червня 2000 року про деякі правові аспекти інформаційних послуг, зокрема, електронної комерції, на внутрішньому ринку ("Директива про електронну комерцію").

Стаття 12 Директиви передбачає наступні положення.

Якщо надаються інформаційні послуги, які складаються з передачі інформації, що надається одержувачем послуг, всередині мережі зв’язку або надання доступу до мережі зв’язку, держави-члени забезпечують звільнення постачальника послуг від відповідальності за передану інформацію при умові, що постачальник:
а) не є ініціатором передачі;
b) не обирає одержувача передачі; та
с) не обирає чи не змінює інформацію, що міститься в передачі.

Акти передачі та забезпечення доступу, про що йдеться в пункті 1, включають в себе автоматичне, проміжне тимчасове зберігання переданої інформації, оскільки це робиться з єдиною метою – здійснення передачі в мережі зв’язку та передбачає, що інформація не зберігається довше, ніж це необхідно для передачі.

Ця стаття не впливає на можливість для суду чи адміністративного органу, відповідно до правової системи держав-членів, вимагати від постачальника послуг обмеження чи запобігання порушення.

Питанням "кешування" присвячена стаття 13 Директиви, відповідно до якої, якщо надаються інформаційні послуги, які складаються з передачі в мережі зв’язку інформації, що надається одержувачем послуг, держави-члени забезпечують звільнення постачальника послуг від відповідальності за автономне, проміжне тимчасове зберігання інформації, що здійснюється з єдиною метою – більш ефективної поступальної передачі інформації до інших одержувачів послуг за їх запитом за умови що:
а) постачальник послуг не змінює інформацію;
b) постачальник задовольняє умови доступу до інформації;
с) постачальник задовольняє правила оновлення інформації, які є широко визнаними та використовуються даною індустрією;
d) постачальник не перешкоджає законному використанню технологій, які широко визнані та використовуються індустрією, при отриманні даних про використання інформації;
е) постачальник вдається до швидких дій з метою усунення можливості доступу чи відключення доступу до інформації, яку він зберігав, після того як він узнає, що інформація на початковій стадії передання була видалена з мережі або доступ до неї був відключений, чи суд або адміністративний орган наказав здійснити таке усунення чи відключення.
Ця стаття не впливає на можливість для суду чи адміністративного органу, відповідно до правової системи держав-членів, вимагати від постачальника послуг обмеження чи запобігання порушення.