Порушення авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет

Згідно зі статтею 50 Закону порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є зокрема:

- вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, та їх майнові права;
- піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення.
- будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;
- підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;
- розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.

Стаття 1 Закону розкриває зазначені поняття, зокрема:

- опублікування твору, фонограми, відеограми - випуск в обіг за згодою автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників твору, фонограми, відеограми у кількості, здатній задовольнити, з урахуванням характеру твору, фонограми чи відеограми, розумні потреби публіки, шляхом їх продажу, здавання в майновий найм, побутового чи комерційного прокату, надання доступу до них через електронні системи інформації таким чином, що будь-яка особа може його отримати з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором або передачі права власності на них чи володіння ними іншими способами;
- відтворення - виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер);
- розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором;

контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

інформація про управління правами - інформація, в тому числі в електронній (цифровій) формі, що ідентифікує об’єкт авторського права і (або) суміжних прав і автора чи іншу особу, яка має на цей об’єкт авторське право і (або) суміжні права, або інформація про умови використання об’єкта авторського права і (або) суміжних прав, або будь-які цифри чи коди, у яких представлена така інформація, коли будь-який із цих елементів інформації прикладений до примірника об’єкта авторського права і (або) суміжних прав або вміщений у нього чи з’являється у зв’язку з його повідомленням до загального відома;

технічні засоби захисту - технічні пристрої і (або) технологічні розробки, призначені для створення технологічної перешкоди порушенню авторського права і (або) суміжних прав при сприйнятті і (або) копіюванні захищених (закодованих) записів у фонограмах (відеограмах) і передачах організацій мовлення чи для контролю доступу до використання об’єктів авторського права і суміжних прав.

Відповідно до статті 51 Закону захист особистих немайнових і майнових прав суб’єктів авторського права здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

З огляду на визначення Законом понять опублікування, відтворення, розповсюдження, - піратство стосується і мережі Інтернет.

Цивільна відповідальність може наступити у випадку звернення особи, авторське право якої було порушено, до суду (статті 16 і 432 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 52 Закону При порушеннях будь-якою особою авторського права суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:
а) вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
в) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
г) подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;
д) вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;
е) брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов'язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
є) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;
ж) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об'єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;
з) вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних прав.

Порядок цивільного судочинства визначається Цивільним процесуальним кодексом України. Окремо слід звернути увагу на частину 4 статті 151 цього кодексу, якою передбачається, що за заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності а також визначаються перелік та вимоги щодо додатків до відповідної заяви.

Способи забезпечення позову у справах про порушення авторського права і суміжних прав передбачені статтею 53 Закону.

Стаття 57 зазначеного Кодексу передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Документом, що засвідчує авторство (авторське право) на оприлюднений чи неоприлюднений твір, а також факт і дату оприлюднення твору може слугувати свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір (детальніша інформація на веб-сайті Державного департаменту інтелектуальної власності: http://www.sdip.gov.ua/ua/copyright_registration.html).

Адміністративна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності передбачається нормами адміністративного законодавства, судочинство у цій сфері визначається відповідним процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення незаконне використання об'єкта авторського права, привласнення авторства (тобто, плагіат) на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

У складі Державного департаменту інтелектуальної власності діє підрозділ інспекторів з питань інтелектуальної власності. У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення за цією статтею державний інспектор з питань інтелектуальної власності згідно з абзацом 3 пункту 9 Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. № 674, має право складати протокол про адміністративне правопорушення та передавати його на розгляд до суду.

Кримінальна відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав передбачена статтею 176 Кримінального кодексу України: незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, … або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

У даній статті Кодексу матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Діяльність провайдерів щодо надання послуг у мережі Інтернет. Впровадження заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства при користуванні Інтернет-послугами та запобігання онлайн-піратству.

Вказані питання регулюються Законом України «Про телекомунікації», що передбачає наступні положення.
Визначення основних термінів (стаття 1):

оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, що має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування й експлуатацію телекомунікаційних мереж;
провайдер телекомунікацій - суб'єкт господарювання, що має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування й експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку.

Обов'язки споживачів телекомунікаційних послуг (стаття 33)

Споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання й одержання телекомунікаційних послуг, які затверджує Кабінет Міністрів України зокрема не допускати використання кінцевого устаткування споживача для здійснення протиправних дій або дій, які протирічать інтересам національної безпеки, оборони й охорони правопорядку.

Права операторів, провайдерів телекомунікацій (стаття 38).

Оператори телекомунікацій мають, зокрема право на:
- скорочення переліку або припинення надання телекомунікаційних послуг споживачам, які порушують правила надання й одержання телекомунікаційних послуг, або на відключення кінцевого устаткування споживача, якщо воно не має виданого у встановленому законодавством порядку документа про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій, у порядку, визначеному цими правилами;
- відключення на підставі рішення суду кінцевого устаткування якщо воно використовується абонентом для здійснення протиправних дій або дій, які загрожують інтересам державної безпеки.

Відповідальність операторів, провайдерів телекомунікацій (стаття 40).

Оператори, провайдери телекомунікацій не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їх мережами.

Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджені постановою Кабінету міністрів України від 09.08.2005 № 720, передбачають такі положення.

Пункт 21. Таємниця телефонних розмов, електронних повідомлень, телеграфної або іншої кореспонденції й даних, які передаються технічними засобами телекомунікацій, охороняється за законом.

Зняття інформації з телекомунікаційних мереж забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Оператор, провайдер не відповідає за зміст інформації, що передається (розміщується) споживачем.

Оскільки законодавство України звільняє провайдерів від відповідальності за зміст інформації, що використовують у комунікаційних системах їхні клієнти, регулювання відносин провайдер-клієнт і провайдер-правовласник відбувається в основному на договірному й претензійному рівні.

З метою дотримання законодавства у сфері авторського права і суміжних прав Інтернет-провайдери у своїй діяльності можуть керуватися наступними рекомендаціями:

- включення до договору про надання послуг доступу до мережі Інтернет розділу „Використання об’єктів авторського права і суміжних прав в мережі Інтернет”.
- визначення у розділі „Використання об’єктів авторського права і суміжних прав в мережі Інтернет” умов використання та об‘єктів авторського права і суміжних прав.
- визначення у договорі про надання послуг доступу до мережі Інтернет відповідальності користувачів за неправомірне використання об‘єктів авторського права і суміжних прав згідно з чинним законодавством України.

Отже, на підставі зазначених вище норм, за рішенням суду або у разі порушення користувачем Правил надання телекомунікаційних послуг, провайдери можуть відключати абонентів від мережі Інтернет або скорочувати перелік наданих послуг.

Що стосується взаємодії провайдерів з правоохоронними органами, слід розрізняти такі два поняття, як Інтернет-провайдер і провайдер контенту. Інтернет-провайдер (провайдер доступу до мережі Інтернет) забезпечує технічну базу доступу до Інтернету (кабелі, обладнання тощо), тобто створює середовище для передачі даних.

Контент-провайдери здійснюють інформаційне наповнення Інтернету. Вони використовують контент, який включає об’єкти авторського права і суміжних прав.

До процесу змістовного наповнення електронних ресурсів Інтернет-провайдери жодного відношення не мають, і не можуть здійснювати моніторинг надзвичайно великих обсягів інформації, яка генерується контент-провайдерами.

Інтернет-провайдер має змогу реагувати лише на одиничні випадки правопорушень за заявами осіб, чиї права були порушені. Разом з тим, зазначені провайдери обслуговують велику кількість абонентів – потенційних користувачів об’єктів авторського права і суміжних прав.

У зв’язку із зазначеним, представники ринку телекомунікаційних послуг пропонують правовласникам та організаціям колективного управління (яким були передані в управлінця права на використання об’єктів авторського права та (або) суміжних прав у мережі Інтернет відповідними способами) створити загальнодоступні бази даних для користувачів, які б містили інформацію про об’єкти авторського права і суміжних прав та умови їх легального використання.

Існує необхідність створення правовласниками зручних схем онлайн-ліцензування для контент-провайдерів, реалізації яких готові сприяти також Інтернет-провайдери.

У взаємодії Інтернет-провайдерів та контент-провайдерів з правоохоронними органами під час боротьби з піратством у мережі Інтернет зазначені суб’єкти можуть враховувати як рекомендації Керівні принципи співробітництва між правоохоронними органами та постачальниками послуг мережі Інтернет проти кіберзлочинності, (ухвалені глобальною Конференцією “Співробітництво проти кіберзлочинності” Рада Європи, Страсбург, 1-2 квітня 2008 року: http://apitu.org.ua/node/1051).