Захист цивільних прав та інтересів нотаріусом

Неправомірні

Правомірні.

Н е п р а в о м і р н і — це дії, які порушують положення законів, інших нормативних актів і принципів права або порушують права інших осіб.

Неправомірні дії можна поділити на:

цивільні правопорушення і

злочини.

П р а в о м і р н і дії — це дії, що відповідають вимогам законів, інших правових актів та принципів права.

Правомірні дії, в свою чергу, поділяються на:

- юридичні акти ( д оговори - юридичні акти спрямовані на досягнення певного правового наслідку.

- та юридичні вчинки.

Захист цивільних прав - це правомірна реакція учасників цивільних відносин, суспільства та держави на порушення, невизнання чи оспорювання цивільного права з метою припинення порушення, поновлення чи визнання цивільного права або компенсації завданої правомочній особі шкоди.

Класифікація захисту цивільних прав можлива за різними підставами: залежно від способів, форм, порядку захисту тощо.

Залежно від порядку захисту цивільних прав можна виділити:

1) судовий захист (ст. 55 Конституції, ст. 16 ЦК);

2) адміністративний захист (ст. 17 ЦК);

3) захист нотаріусом (ст. 18 ЦК);

4) самозахист (ст. 55 Конституції, ст. 19 ЦК);

5) захист за допомогою інших громадських, державних та міжнародних інституцій

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

У ч. 2 ст. 16 ЦК визначається перелік судових способів захисту цивільних прав та інтересів.

Цивільний кодекс України (ст. 16) передбачає такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом:

Способи адміністративного порядку захисту цивільних прав.

Захист цивільних прав в адміністративному порядку здійснюється насамперед Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також посадовими, службовими особами цих органів.

Відповідно до ст. 102 Конституції Президент України має право скасовувати акти Кабінету Міністрів України та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, у тому числі ті, що порушують цивільні права та інтереси учасників цивільних правовідносин. Президент України також наділений правом вето щодо прийнятих Верховною Радою законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України, у тому числі щодо цивільно-правового регулювання суспільних відносин (ст. 106 Конституції). Кабінет Міністрів України:

- вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

- забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності;

- здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону (ст. 116 Конституції).

Захист цивільних прав та інтересів нотаріусом

Захист цивільних прав та інтересів учасників цивільних відносин є одним із найважливіших завдань нотаріату[1]. Як встановлює ст. 18 ЦК, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Виконавчий напис нотаріуса - це підтвердження нотаріальним органом наявності заборгованості (грошових сум чи майна) та розпорядження про примусове стягнення з боржника на користь кредитора цієї заборгованості. Виконавчий напис вичиняється нотаріусом на борговому документі.

Самозахист

Для самозахисту як способу захисту цивільних прав характерним є те, що особа захищає свої цивільні права та інтереси своїми власними діями. Іншими словами, це - захист без звернення до суду або іншого органу, який здійснює захист цивільного права.

Самозахист має певні межі. Він передбачає застосування особою таких засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 19 ЦК). Ці засоби протидії не повинні також суперечити вимогам ст. 1169 ЦК про здійснення особою права на самозахист, у тому числі у стані необхідної оборони.

Формами самозахисту є:

1) необхідна оборона;

2) завдання шкоди у стані крайньої необхідності;

3) притримання майна кредитором;

4) інші засоби, не заборонені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦК способи самозахисту мають відповідати змісту порушеного права, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.