Форми та принципи формування внутрішньої мотивації лідерської активності у підлітковому віці

Дослідники лідерства вважають, що лідерів можна знайти на всіх рівнях активності. Особистість лідера і стиль його поведінки багато в чому визначає як долю кожного учасника групової діяльності, так і всієї групи в цілому. Розвиток лідерства – цілеспрямоване формування і поглиблення відповідних якостей, навичок і мотивації.

У психолого-педагогічній літературі обговорюється питання про шляхи розвитку лідерської активності особистості на різних вікових етапах.[31] Існує дві точки зору. Перша передбачає, що лідером потрібно народитися, що навчання і виховання не відіграють ніякої ролі. Друга точка зору полягає у тому, що на вроджені здібності впливають умови життя і характер виховання.

Якими б природними задатками не володіла від народження людина, сформувати їх на основі певних здібностей можна лише в діяльності. Згідно з дослідженнями Е.Еріксона, розвитку людини немає меж, він відбувається протягом усього життєвого циклу, є результатом успішної взаємодії індивідуума зі сприятливими можливостями навколишнього середовища.[32] Тому щоб сформувати у дитини нову рису особистості, насамперед необхідно створити ситуацію, в якій дитина вперше пережила б відповідний психічний стан, а потім цей стан закріпити, зробити стійкою рисою особистості.

Під формуванням розуміються якісні й кількісні зміни у психіці індивідуума, які забезпечують накопичення лідерської активності особистості, яка виражається в ускладненні когнітивних психологічних структур, розвитку здатності до самоврядування, зростанні активності й удосконаленні мотивації до лідерства. Формування мотивів лідерства – це створення умов для появи внутрішніх спонукань (мотивів, цілей, емоцій) до лідерства і усвідомлення їх підлітком.

Ягоднікова В.В. визначила такі умови формування лідерських якостей в особистісно орієнтованому виховному процесі: урахування особливостей і розвиток мотивації лідерства; забезпечення цілеспрямованого розвитку лідерської активності шляхом організації самоврядування та школи лідера; створення стимулюючого і розвиваючго середовища з використанням інтерактивних форм роботи (КТС, тренінги, рольові ігри); створення гуманних відносин суб’єктів виховання.[33]

У нашому дослідженні для розвитку лідерської активності ми використовуємо ряд процедур: вироблення особистої замотивованості, стійкого бажання бути лідером, впевненості у собі, готовності приймати рішення і брати на себе відповідальність, послідовності і наполегливості в реалізації спільних цілей, усвідомлення власної сили, віри в досягнення мети, ентузіазму і т. п. Ця група якостей характеризує різні параметри активності лідера.

Наше бачення побудови моделі наступності знаходить своє відображення у таких положеннях. По-перше, важливу роль при формуванні у підлітків лідерської активності відіграють їх вікові особливості. По-друге, ми дотримуємось думки, що розвивати лідерську активність можна у всіх підлітків. По-третє, ми визнаємо ідею неперервності розвитку внутрішньої мотивації лідерської активності протягом життя.