Компоненти лідерської активності

Відомо, що лідерська активність виявляється на різних вікових етапах розвитку особистості, але у підлітковому віці вона має свої особливості щодо прояву, мотивації та ефективності лідерства.[9] Н.Мараховська визначає лідерську активність як інтегроване особистісне утворення, яке сприяє якісному здійсненню діяльності та включає мотиви, знання, лідерські вміння й стійку лідерську позицію.[10]

У структурі лідерства виокремлено суб’єкта (лідера), його мету (організовувати та спонукати до змін послідовників, виконувати свою особливу місію), мотиви (інтерес до лідерства, влади, мотиви самоствердження, самореалізації, афіліації, досягнення, трансформації, допомоги іншим), зміст (знання про лідерство та способи його здійснення), способи (методи спільної взаємопов’язаної діяльності лідера та послідовників з метою вирішення колективних завдань), дії (організація, планування, експертування, зовнішнє представництво, контроль за внутрішніми стосунками у колективі тощо) та результат (високі результати колективної діяльності і позитивні зміни в послідовниках).[11]

Завдання виявлення компонентів лідерської активності особистості вимагає визначити, які якості лідера є найбільш значимими. У пошуках відповіді на це питання, ми звернулися до психолого-педагогічної та соціальної літератури.

У 1948 році Р.Стогдил проаналізував 142 дослідження лідерських рис у спробі виявити універсальний набір рис лідера. Він прийшов до висновку, що в основному п’ять якостей характеризують лідера: розум або інтелектуальні здатності; панування або перевага над іншими; впевненість у собі; активність й енергійність; знання справи.[12]

У.Бенніс, який досліджував 90 успішних лідерів, виділяє чотири групи лідерських якостей:[13]

- керування увагою, або здатність так представити сутність результату, мети або напрямки руху/дій, щоб це було привабливим для послідовників;

- керування значенням, або здатність так передати значення створеного образу, ідеї або бачення, щоб вони були зрозумілі й прийняті послідовниками;

- керування довірою, або здатність побудувати свою діяльність з такою сталістю й послідовністю, щоб одержати повну довіру підлеглих;

- керування собою, або здатність настільки добре знати й вчасно визнавати свої сильні й слабкі сторони, щоб для посилення своїх слабких сторін вміло залучати інші ресурси, включаючи ресурси інших людей.

А.Лоутон й Е.Роуз стверджують, що лідер повинен володіти: далекоглядністю; вмінням визначати пріоритети; володіти мистецтвом міжособистісних відносин; чарівністю; гнучкістю; рішучістю і твердістю.

На думку С.Коссен, гарний лідер має володіти: здатністю творчо вирішувати проблеми; умінням доносити ідеї до послідовників; переконливістю; умінням уважно слухати інших людей і прислухатися до їхніх порад; товариськістю, широким колом інтересів; почуттям власного достоїнства, впевненістю у собі й ін.[14]

У роботах вітчизняних дослідників Є.Горохової, А.Лутошкіна, М.Рожкова, Л.Уманського виділені загальні лідерські якості (ними володіють не тільки лідери, але й ті, хто може стати лідером) і специфічні якості лідера (своєрідні індикатори лідерського таланту).[15]

Перелік загальних лідерських якостей містить у собі: - компетентність – знання тієї справи, у якій людина проявляє себе як лідер; - активність – уміння діяти енергійно; - ініціативність – висування ідей, пропозицій; - товариськість – відкритість для інших, готовність спілкуватися; - кмітливість – здатність доходити до суті явищ, бачити їхні причини й наслідки, визначати головне; - наполегливість – прояв сили волі, завзятості, уміння доводити справу до кінця; - саморегуляція – здатність контролювати свої почуття, свою поведінку в складних ситуаціях; - спостережливість – уміння бачити, відзначати важливе; - працездатність – витривалість, здатність вести напружену роботу; - самостійність – незалежність у судженнях, уміння брати на себе відповідальність; - організованість – здатність планувати свою діяльність, проявляти послідовність, зібраність.

У перелік специфічних якостей лідера входять: - організаторська проникливість – здатність зрозуміти світ іншої людини; - здатність до активного психологічного впливу – розмаїтість засобів впливу на людей залежно від індивідуальних якостей, від сформованої ситуації; - схильність до організаторської роботи, потреба брати відповідальність на себе.

На думку В.Сбітнєвої лідер-підліток повинен володіти такими якостями: компетентність, активність, ініціативність, товариськість, кмітливість, наполегливість, самоконтроль, спостережливість, працездатність, самостійність, організованість.[16] Т.Вежевич до найбільш важливих якостей лідера відносить інтелект, комунікабельність, емпатію, доброту.

А.Зоріна виділила набір лідерських якостей, який містить у собі: товариськість, активність, ініціативність, наполегливість, самоконтроль, працездатність, спостережливість, організованість, самостійність, уміння переконувати, рішучість, ерудованість, впевненість у собі, емоційну привабливість, уміння налагодити позитивну атмосферу в колективі.[17]

В.Леонтьєв виокремив десять найбільш значущих особистісних якостей, які повинен мати керівник: 1) справедливість, об’єктивність та принциповість; 2) особистий приклад у поведінці і діяльності; 3) знання справи, професіоналізм; 4) організаторські здатності; 5) здатність взяти на себе відповідальність за інших; 6) вимогливість до підлеглих; 7) енергійність, ініціативність; 8) працелюбність, наполегливість; 9) доброзичливість і увага, чутливість; 10) чесність.[18]

Розглядаючи питання про лідерство, Чередниченко І.П. перераховує найбільш важливі особливості особистості людини як лідера, які значною мірою визначають її становлення і успіх у діяльності: 1) особистісні риси лідера; 2) уявлення лідера про самого себе; 3) потреби і мотиви, які впливають на поведінку; 4) система найважливіших переконань; 5) стиль прийняття рішень; 6) стиль міжособистісних відносин; 7) стійкість до стресу.[19]

Беручи до уваги особливості підліткового віку і дослідження особистісних рис лідера, у своєму дослідженні ми розглядаємо такі компоненти лідерської активності особистості:[20]

- мотиваційний (ознаки: упевненість у собі, потреба в досягненні, прагнення до самоствердження і самореалізації);

- емоційно-вольовий (ознаки: урівноваженість, емоційно-позитивне самопочуття, наявність вольових якостей);

- особистісний (ознаки: вплив на інших, оригінальне, творче мислення, комунікативні та організаторські здібності);

- діловий (ознаки: уміння приймати правильне рішення в непередбачених ситуаціях, готовність брати на себе відповідальність, знання, уміння та навички організаторської роботи).

Отже, єдиної думки про те, якими якостями має володіти лідер, дотепер не існує. Проведений порівняльний аналіз та узагальнення якостей дозволив нам визначити такі якості особистості лідера: активність, товариськість, вміння слухати співрозмовника, рішучість, впевненість в собі, потреба до успіху, креативність, здатність активно впливати на інших, уміння говорити, уміння розуміти емоційний стан людини, здатність до організаторської роботи, чесність і порядність у стосунках, відповідальність, комунікативність, готовність до ризику, уміння управляти собою, наявність сили волі, здатність до емпатії, інтелектуальна лабільність, уміння розв’язувати конфлікти, стресостійкість, уміння приймати відповідальні рішення у будь-яких ситуаціях, розвиток рефлексії.

Цінність нашого дослідження полягає у побудові моделі розвитку лідерської активності, яка відбувається у соціальному середовищі, під впливом якої можна формувати риси, необхідні для особистості лідера: уміння діяти у соціальному полі, ефективно спілкуватися, ставити мету і цілеспрямовано її досягати, обирати стиль поведінки у критичній ситуації, здатність до рефлексії, саморегуляції, креативність та інші.